Глобальне потепління призводить до появи багатьох небезпечних загроз.

Через кліматичні зміни льодові масиви стрімко скорочуються у всьому світі. Через це не лише підвищується рівень моря, а й збільшується загроза виникнення епідемій смертоносних захворювань як серед людей, так і серед тварин.

Про це повідомляє ТСН.

У той час, як науковці переймаються, що зміни клімату повернуть до життя старі хвороби на кшталт іспанського грипу та сибірської виразки, наслідки глобального потепління вже торкнулися тваринного світу.

Морські ссавці, що мешкають у Тихому океані, поблизу узбережжя Аляски почали масово нездужати на смертоносний вірус, який був раніше зафіксований лише у представників фауни Атлантичного океану і прийшов з Сибіру.

І, як зазначається у новому дослідженні, опублікованому у Scientific Reports, причиною загибелі понад 20 тисяч тварин від небезпечної інфекції є ніщо інше, як глобальне потепління.

Смертоносний вірус

Вірус, також відомий як тюленева чумка (вперше було помічено наприкінці 80-х років минулого століття). Він поширився з Сибіру, зокрема, озера Байкал та вперше уразив морських котиків та левів.

Серед симптомів недуги – проблеми з диханням, гарячка та ураження нервової системи. Унаслідок першого спалаху захворювання загинуло близько 18 тисяч морських котиків у Північному та Балтійському морях.



Друга епідемія спалахнула 2002 року у Північному морі – тоді занедужало більше половини морських котиків регіону. Проте 2004 року вірус несподівано з’явився поблизу Аляски – його підхопили місцеві видри.

Щоб з’ясувати, що сталося, учені провели генетичний аналіз – виявилося, що захворюваність обох груп морських мешканців була пов’язаною між собою. Проте, як недуга могла передатися через прямий контакт тварині геть з іншого океану?

Учені виголосили думку, що причиною цього явища є кліматичні зміни.

«Здоров’я тварин, людей та довкілля пов’язані. Якщо один складник пошкоджується, інші також», – зазначила у коментарі CNN провідна авторка дослідження – біологиня Каліфорнійського університету у Девісі, Трейсі Голдштейн

Згубні наслідки танення льодовиків

У ході дослідження, що тривало 15 років, учені зібрали аналізи понад 2500 морських ссавців у різних місцях. Згодом вони зіставили результати з даними про танення льодовиків.

З’ясувалося, що найбільшого поширення вірус тюленевої чумки досягнув двічі – у 2003 та 2009 роках. Обидвом спалахам захворювання передувало скорочення льодового покриття моря до рекордно низького рівня, зазначила Голдштейн.

Так, після масштабного танення льоду у серпні 2002 року на вірус почали масово нездужати сивучі (підвид морських левів). Протягом 2003-2004

років 30% представників виду у північній частині Тихого океану мали позитивні результати на вірус.

Пізніше поширеність тюленевої чумки зменшилася і знову зросла лише 2009 року – після того, як танення льодовиків призвело до відкриття нових водних маршрутів 2008 року.



За словами Голдштейн, тюленеву чумку можна порівняти з такою людською хворобою як кір – обидва є надзвичайно заразними респіраторними захворюваннями, що поширюються шляхом прямого контакту.

Арктичний лід слугує бар’єром, що відгороджує екосистеми одна від одної. Проте, коли він розтає, це розмежування зникає. Тварини пересуваються і контактують з іншими видами, унаслідок чого можуть передати їм нові інфекційні хвороби, що здатне мати потенційно руйнівні наслідки.

За словами Голдштейн, лід є надзвичайно важливим для морських ссавців. Саме на ньому вони розмножуються, відпочивають та народжуються. Натомість коли лід тане, а температура – підвищується, ситуація ускладняється.

Організми, якими харчуються морські ссавці, занурюються глибше у океан. Тварини своєю чергою намагаються їх наздогнати та прямують за ними, що може поширити збудники небезпечних хвороб на значні території.

Чи небезпечний вірус для людей

Через кліматичні зміни вже почали страждати й люди, чиє існування напряму залежить від тварин. Тепер мешканцям Аляски важче полювати та підтримувати звичний спосіб життя через те, що морські котики та риба зміщуються далі від берега.

Погіршує ситуацію і недуга, що вражає морських ссавців. Через те, що Арктика є такою віддаленою, важко сказати напевно, скільки саме тварин загинуло від хвороби. Однак учені зазначають, що спалахи недуги трапляються кожні 10 років – зазвичай тоді, коли рівень льоду є найнижчим.

За даними NASA, 2019 року льодове покриття у Арктиці є другим найнижчим в історії – це означає, що можуть відкритися нові водяні шляхи, які збільшать шанси для контакту тварин у обох океанах. У такому разі зросте і ймовірність поширення вірусу.

Нівелювати загрозу складно, проте, на думку Голдштейн, люди можуть уповільнити поширення вірусу. Для цього потрібно зменшити викиди карбону у всьому світі і дати тваринам шанси адаптуватися.

Автори праці зазначають, що якщо тренд до глобального потепління триватиме, шанси на поширення небезпечних патогенів ще більше зростуть.

Інші приховані загрози

Через підвищення глобальної температури тануть й інші льодові масиви, зокрема – вічна мерзлота – замерзла земля, що складається з ґрунту, скель, осадових порід, що перемішані зі шматками льоду. Вона займає близько 25% наземної поверхні північної півкулі.

У дослідженні Nature зазначається, що за розрахунками поступове та повільне танення багаторічної мерзлоти призведе до викидів у атмосферу приблизно 200 мільярдів тонн карбону (15% від того, що загалом зберігається у північній півкулі) за наступні 300 років, що може мати негативні наслідки для клімату і пришвидшити глобальне потепління.



Проте цим справа не обмежується. Танення вічної мерзлоти може також призвести до зсувів та ерозії ґрунтів (а ті своєю чергою – до потопів та знищення лісів), а також знищення інфраструктури міст, що на ній побудовані, і навіть повернення низки смертоносних інфекцій, на кшталт сибірської виразки.

Спори цієї хвороби можуть бути у «сплячому» стані до 2500 років, поки температура не підніметься до 15 градусів за Цельсієм і не виникнуть сприятливі умови для їхнього розмноження.

З огляду на це, особливо небезпечним є танення вічної мерзлоти Сибіру – у минулому мешканці крайньої півночі не хотіли витрачати обмежені ресурси деревини на спалювання трупів померлих від хвороб тварин, тому там «законсервовано» безліч небезпечних вірусів.