Дункан Форган з шотландського університету Сент-Ендрюса опублікував роботу, в якій пояснює, як може працювати система зв'язку між розвиненими цивілізаціями в космосі.

Вони можуть використовувати так званий транзитний метод – той самий, за допомогою якого сучасні астрономи знаходять в космосі екзопланети.

Дослідження Форгана опубліковане під заголовком Проходження екзопланет як основа для міжзоряних комунікацій, пише видання "Новое время".

Вчений вказує, що використовуючи знання про те, як екзопланети обертаються навколо своїх зірок, можна спростити теоретично досить складне завдання передачі точних сигналів на великі відстані.

Можливо, саме те, що високорозвинені цивілізації використовують таку складну систему комунікацій, і є причиною, чому ми досі не "почули" інопланетян, допускає автор гіпотези.

Космічна точність

Форган передбачає, що високорозвинені цивілізації безсумнівно хочуть спілкуватися з собі подібними. Але колосальні відстані, які розділяють острівці розуму в космосі, роблять таке спілкування скрутним.Дункан Форган вважає, що існування галактичного інтернету математично можливо/Future Leadership Institute

Завдання встановлення міжзоряного зв'язку ставить дві проблеми, міркує вчений – час і споживання енергії.

Кількість енергії, потрібної для надсилання повідомлення на велику відстань за допомогою радіосигналу, величезна. У випадку з оптичними сигналами енергії потрібно менше, але виявлення такого сигналу вимагає узгодженості за часом.

У зв'язку з цим, на думку Форгана, значно більшим потенціалом володіє транзитний метод. Той самий, за допомогою якого астрономи здійснюють пошук екзопланет.

Суть транзитного методу – в спостереженнях за періодичними падіннями яскравості зірок, у яких є планети. Останні, здійснюючи оберт навколо свого світила, частково заступають його, що і призводить до зменшення світності. У деяких випадках ці спостереження дозволяють навіть визначити, чи є у планети атмосфера і який її приблизний склад.

Форган вважає, що транзитний метод може служити основою для створення "галактичного інтернету".

Наприклад, міркує він, інопланетна цивілізація А може зв'язуватися з цивілізацією Б наступним чином. Якщо Б спостерігає за планетною системою А, то А може передавати точні сигнали в бік Б якраз в ті моменти, коли планета в системі проходить "поверх" зірки.

Або ж А і зовсім можуть побудувати спеціальну велику космічну структуру, яка буде привертати увагу Б своїм проходженням повз зірки.

Сама по собі наявність якоїсь структури, яка викликає періодичні загасання зірки, вже може бути сигналом про те, що в цій системі мешкає цивілізація, відкрита до спілкування, підсумовує Форган.

Побачивши таке явище, інші розвинені цивілізації зрозуміють, що у них є потенційний новий "співрозмовник".

Форган підрахував, якою може бути швидкість обміну точними сигналами при "проходженні" в рамках так званої Галактичної населеної зони (регіон Чумацького шляху, в якому, на думку сучасної науки, найбільш ймовірне виникнення життя).

Відстань від одного краю населеної зони до іншого краю становить 20 кілопарсек. Значить, при русі зі швидкістю світла сигналу буде потрібно приблизно 60 тис. років, щоб подолати цю відстань.Розвинені цивілізації можуть будувати мегаструктури навколо зірок для привернення уваги інших цивілізацій

Вкрай важливо, щоб такий сигнал був дуже своєчасним, інакше він просто розминеться зі своїм адресатом, підсумовує дослідник.

І якраз знання періодичності "проходження" екзопланет може забезпечити таку високу точність.

Форган використовував теорію графів для того, щоб за один мільйон років усі розвинуті цивілізації населеної зони Чумацького шляху могли б створити повністю пов'язану мережу для спілкування один з одним. При цьому всі вони не обов'язково повинні спілкуватися безпосередньо, вони можуть ретранслювати сигнали один для одного, подібно до того, як в сучасному інтернеті це роблять проміжні сервери.

Приєднання до цієї мережі, безумовно, потребує від цивілізації досягнення якогось технологічного рівня. У свою чергу, це забезпечує захист мережі від "культурного забруднення", міркує Форган. Він має на увазі, що цивілізації, які не досягли потрібного рівня розвитку, просто не мають шансів дізнатися про інші цивілізації, які їх в багато разів перевершують.

По суті, Форган використовує ту ж ідею, яку описував знаменитий радянський фантаст Іван Єфремов у своєму романі Туманність Андромеди. Це ідея Великого кільця, в яке вступила Земля, досягнувши певної фази технологічного розвитку. З цього кільця цивілізації передавали один одному сигнали, ділячись знаннями і культурним багажем.

Деякі експерти угледіли в гіпотезі Форгана і паралель з недавно знайденою аномалією зірки KIC 8462852, світність якої періодично падає через невідому гігантську структуру, яка обертається навколо неї.

Вперше ця аномалія була зафіксована в 2015 році, а потім спостереження навесні 2017 року підтвердили, що вона все ще існує. При цьому, астрофізик Табет Бояджіан, якій належить честь відкриття аномалії, переконана, що говорити про інопланетян поки рано.

Можливо, ця аномалія якраз і є доказом обґрунтованості гіпотези Форгана.

Слабкі місця

Втім, сам Форган вважає, що його гіпотеза не позбавлена слабких місць. І, можливо, потребує доведення до розуму.

Зокрема, є питання про періодичність сигналів. Вони можуть бути відправлені тільки тоді, коли приймаюча сторона фіксує "проходження" мегаструктури на тлі зірки. Власне, період "проходження" можна пізніше змінити, але не дуже зрозуміло, як повідомити "співрозмовникам" про зміну періоду.

Є також питання про зіркові орбіти. Вони мають властивість змінюватися, деякі зірки на час залишають "населену зону", а потім повертаються в неї.

Крім того, Форган визнає, що не розглядав у своїй роботі подвійні зірки, а також питання про те, як на роботу такої системи вплинуть щільні зоряні скупчення в галактиці.

Планетні орбіти всередині зоряних систем можуть також не відзначатися стабільністю, або вносити фактор непередбачуваності.

Наприклад, популярна останнім часом гіпотеза про планету Х в Сонячній системі будується на припущенні, що таємнича планета має періодичність обертання навколо Сонця в десятки тисяч років і рухається по дуже викривленій орбіті.

Для далеких інопланетян, що спостерігають за Сонячною системою, її "проходження" буде сюрпризом.

Гіпотеза Форгана в даний момент обговорюється в науковому світі. Ряд скептиків виступає проти цієї гіпотези, але найчастіше аж ніяк не через відсутність в розрахунках подвійних зірок і планет з великим періодом обертання.

Так, на думку відомого астрофізика Аві Лоеба з Гарвардського університету, будівництво такої системи зв'язку навряд чи виправдано в принципі. Будь-яка цивілізація, що досягла високого рівня розвитку, захоче покинути свою планету, вважає він. Немає особливого сенсу в комунікаціях, які вимагають десятки тисяч років очікування відповіді.

Проте, Форган вважає, що розглянута ним система глобального зв'язку є математично здійсненною.

Можливо, в будь-який окремий момент часу лише кілька цивілізацій розташовані "правильно" відносно один одного, щоб їх спілкування було можливо. Але тим не менш, така мережа володіє кумулятивним ефектом і одного разу здійснене "рукостискання" дає можливість зв'язку в майбутньому, констатує вчений.