На північному узбережжі Перу, неподалік від Чан-Чану, колишньої столиці давньоколумбійської імперії Чиму (1250-1470 років), вчені знайшли рештки понад 269 дітей та 466 молодих лам, інформує ТСН.

Як йдеться у матеріалі National Geographic, група археологів під керівництвом Габріеля Пріето, дослідника з Національного університету Трухільйо, та Джона Верано, вченого з Університету Тулейн, завдяки радіовуглецевому методу встановила, що дітей та тварин було убито у межах ритуального жертвоприношення, що трапилося близько 550 років тому.

Попри те, що людські жертвоприношення у минулому не були поодиноким випадком та часто практикувалися серед ацтеків та майя, це є особливим. Хоча багато стародавніх текстів свідчать про те, що у жертву приносили не лише дорослих, але й дітей, реальні докази цього вдається знайти не так часто.

Раніше місцем найбільшого дитячого жертвоприношення вважався Темпло Майор (з іспанської – великий храм), розташований у столиці держави ацтеків Теночтітлані (зараз –Мехіко). У 15 столітті там принесли в жертву 42 дітей. Таке масове жертвоприношення, що відбулося поблизу Чан-Чану, є безпрецедентним.

Що вдалося відшукати вченим

Місце, де знайшли дитячі рештки, відоме як Ванчакіто-Лас Ламас (Huanchaquito-Las Llamas) і розташоване на низькій кручі на відстані 305 кілометрів від моря. Менш ніж за півмилі на схід від нього стоїть об’єкт Всесвітньої спадщини UNESCO, столиця імперії Чиму Чан-Чан.

Захоронення віднайшли випадково. У 2011 році власник місцевої піцерії розповів про те, що його діти бачили у землі людські кістки. Приносили їх і сусідські собаки. Місцеві вирішили, що справа у старому і закинутому кладовищі.

Проте, коли археологи вирішили розібратися у ситуації, то швидко зрозуміли, що мають справу з чимось значно моторошнішим – у Ванчакіто-Лас Ламасі було знайдено рештки 42 дітей. Разом з ними було поховано 76 молодих лам.

А вже п’ять років потому, 2016-го, у Лас-Ламас було знайдено вже 140 дитячих решток, кістки 200 молодих лам, а також уривки тканин та мотузок. Радіовуглецевий аналіз дав змогу встановити, що вони датовані 1400-1450 роками.

Діти були різного віку – від 5 до 14 років. Більшості було 8 або 12.

Ламам – 18 місяців.

На скелетах дітей та тварин були помітні сліди грудних розрізів. Наявні також були і зміщення ребер. Це свідчить про те, що груди померлих розрізали та розтягнули – можливо, для того, що було легше вийняти серця. Характер пошкоджень довів, що їх було зроблено однією або більше парою вмілих рук. Доказом цього є те, що на кістках не було жодних додаткових зарубок, які можуть виникнути, коли людина вагається під час удару.

Неподалік від решток дітей та тварин знайшли також рештки трьох дорослих – двох жінок та одного чоловіка. Вони мали ознаки спричиненої тупим предметом травми голови та жодних пошкоджень внутрішніх органів. Це дало дослідникам можливість висунути гіпотезу, що вони відіграли свою роль у жертвоприношенні, після чого їх також вбили.

Специфічним було також і саме захоронення. Воно відрізнялося від типових поховань Чиму – діти лежали на боці замість того, щоб сидіти, відсутні були також прикраси, посуд та інші речі, з якими було прийнято ховати представників цього народу.

Поблизу місця захоронення вчені також віднайшли сліди. Увіковічені у засохлій багнюці, вони простягалися у східній частині ділянки, де були знайдено рештки, загальною площею у 697 метрів квадратних.

Це – сліди ніг одягнутих у сандалі дорослих, босих дітей, собак та молодих лам (вони пручалися і не хотіли йти, тож їх мусили тягнути). Завдяки ним вчені встановили, що дітей та лам вели до місця жертвоприношення з різних боків кручі. А вже потім групи зустрілися у центрі, в місці, яке й стало останнім притулком для сотень дітей та тварин.

Проте захоронення Ванчакіто-Лас Ламас було не єдиним у своєму роді. Пізніше дослідник Габріель Пріето знайшов ще одне місце захоронення, яке розташовувалося неподалік від першого. У Пампа ла Круз (Pampa la Cruz) було знайдено рештки ще 132 дітей – з ідентичними розрізами грудної клітки, як і у знайдених раніше.

Тож загалом у ритуальному жертвоприношенні було вбито щонайменше 249 дітей, троє дорослих та 466 лам.

Зараз, коли смерть навіть однієї дитини вважається жахливою трагедією, вчені з різних куточків світу намагаються зрозуміти, що могло підштовхнути народ Чиму до цього жахливого кроку.

Що змусило Чиму принести дітей у жертву

Принесення людей у жертву у минулому було далеко не рідкісним явищем і траплялося у найрізноманітніших куточках земної кулі. Проте у більшості своїй як дар богам віддавали саме дорослих.

Дослідники зазначають, що причиною вчинку Чиму можуть бути природні умови. Усі рештки було знайдено у засохлій багнюці – а отже, на момент вбивства йшли сильні дощі.

Вони зазвичай трапляються у цьому регіону протягом Ель Ніньйо – характерних для екваторіальної зони змін температури води й атмосферного тиску, що тривають близько шести місяців.

Населення міста Чан-Чан виживало значним чином завдяки риболовлі та сільському господарству. Підвищення температури та сильні дощі могли згубно вплинути на обидва аспекти. Що, своєю чергою, могло похитнути економічну та політичну стабільність імперії Чиму.

Цілком можливо, що природні чинники змусили священиків та очільників державного утворення вирішити зробити масове жертвоприношення, щоб задобрити богів та зупинити дощі. А діти були найціннішим, що народ Чиму міг запропонувати. Високо цінувалися також і лами, разом з якими їх було поховано – вони забезпечували людей їжею, хутром та навіть використовувалися для транспортування речей. Принесення у жертву лами поступалося за цінністю хіба що людському.

Попри те, що гіпотези про природні катаклізми видаються цілком ймовірними, багато запитань досі лишаються без відповіді. З яких сімей походили вбиті діти – заможних чи бідних? Скільки батьків втратили нащадків унаслідок жертвоприношення? Віддали вони своїх дітей добровільно чи їх змусили?

Зрештою, чи допомогла жертва зупинити природні катаклізми? Події, про які йдеться, трапилися понад 550 років тому, тож відповідь на ці питання дати неможливо.

Проте одне відомо напевно – знахідка є унікальною можливістю поглянути на те, що відбувалося з величною імперією Чиму незадовго до того, як її у 1470 році знищили інки.