На початку жовтня 2020 року болгарські археологи під час розкопок у Дебелті, що в 20 км від Бургаса, виявили ювелірну прикрасу – золоту сережку.

В античні часи тут знаходилося містечко Девельтон (або як у Плінія Старшого – Девелькон), який в середині I століття н.е. увійшов до складу Римської імперії. До кінця століття римляни збудували тут колонію для ветеранів VIII легіону Августа – Colonia Flavia Pacis Deultensium, або Деульт.

Про це повідомляє «Урядовий кур’єр» з посиланням на іноземні ЗМІ.

Золоту сережку археологи знайшли в щілині між плитами в одному з приміщень громадських терм Деульта. Як вона туди потрапила – залишається тільки здогадуватися. Можливо, багата городянка втратила сережку, переодягаючись, або рабиня погано стежила за знятими прикрасами, поки господиня проводила час з подругами в термах, хто знає.

Сережки з підвісками були дуже популярною прикрасою з кінця класичного періоду античності (V ст. до н.е.). Підвішувати до основної частини сережки могли як окремі фігурки, асортимент яких був дуже різноманітний, так і дорогоцінні камені, перлини або скляні намистини.

У знайденій сережці основою є круглий золотий щиток, заповнений білою скляною пастою. До щитка кріпиться золота стрічка з трьома петлями. У кожній петлі знаходиться золотий «кручений шнурок», який закінчується скляною кулькою. Кульки, зроблені у вигляді перлин.
Нова знахідка повторює прикраси, які забражені на фаюмських портретах. Портрети були призначені не для прикраси інтер'єру, а для виконання особливої ролі в похоронній традиції Римського Єгипту I-III століть. Це дерев'яні панно, на яких розплавленими восковими фарбами зображені портрети покійних. Відомі жіночі портрети зі схожими на знайдену сережками, але не з трьома, а з двома або чотирьма підвісками. Мабуть, античні ювеліри прагнули урізноманітнити моделі своїх прикрас.
Золота сережка – це не перша цікава знахідка на руїнах стародавнього Деульта. Зараз там знаходиться археологічний парк, де проводяться щорічні розкопки. Минулого року археологи знайшли фрагмент бронзового військового диплома і обладунки II-IV століття, що зберігалися, мабуть, у дерев'яних скринях, а влітку 2020 року – вапняковий саркофаг II-III століття з грецьким написом.