Світ вражає: Пліснява вижила в умовах відкритого космосу
Спори пліснявих грибів пеніцілли й аспергілли, які успішно колонізували МКС, виживають в умовах відкритого космосу. Вони витримують опромінення важкими іонами й рентгенівським випромінюванням, рівень яких у десятки разів вищий, ніж смертельна доза для людини.
Про це дослідники повідомили на конференції 2019 Astrobiology Science Conference, яка проходила в Сіетлі 24-28 червня передає N+1.
Мікроорганізми, в тому числі плясняві гриби, знаходили в повітрі, воді та на внутрішніх поверхнях космічних станцій з початку їх роботи. Зокрема, на станції "Мир" найчисельнішими грибами були організми з роду пеніцілл (Penicillium) та кандіда (Candida).
На МКС найчастіше зустрічалися ті ж пеніцілли Rhodotorula mucilaginosa і аспергілли (рід Aspergillus). Деякі пеніцілли й аспергілли викликають корозію алюмінієвих сплавів на землі, але як вони діють у космосі, поки не ясно. Також деякі знайдені на МКС види, зокрема Aspergillus fumigatus і Rhodotorula mucilaginosa, можуть викликати інфекції у людей із ослабленим імунітетом. Ці гриби небезпечні ще й тим, що їх спори витримують екстремальні умови. Вони не бояться хімікатів і гарячої води та успішно переживають підвищений рівень радіації.
Проте експерименти з мікроорганізмами проводяться на космічних кораблях або станціях, які знаходяться на навколоземній орбіті. Коли люди відправляться на Марс, рівень радіації у відкритому космосі буде набагато вищим і незрозуміло, чи виживе в таких умовах пліснява.
Щоб це перевірити, дослідники з Німецького центру авіації та космонавтики на чолі з Мартою Кортезо помістили пеніцілли та аспергілли в умови, що відповідають умовам відкритого космосу. Спори опромінювали рентгенівським випромінюванням, важкими іонами і короткохвильовим ультрафіолетовим випромінюванням, а потім дивилися виросте пліснява, чи ні.
З'ясувалося, що спори пережили дозу рентгенівського випромінювання в тисячу Грей, дозу опромінення важкими іонами - 500 Грей. Це в 100 і 50 разів вище смертельної дози опромінення для людини. Крім того, спори грибів витримали короткохвильове ультрафіолетове випромінювання потужністю до трьох тисяч Джоуль на квадратний метр.
"Тепер ми знаємо, що [спори грибів] опираються радіації набагато сильніше, ніж ми думали. Тобто ми повинні враховувати це, коли чистимо і внутрішню, і зовнішню поверхню корабля", - говорить Марта Кортезо. "Якщо ми плануємо довгострокову місію, ми повинні брати до уваги присутність плісняви, так як, швидше за все, вона виживе в космічній подорожі".
Про це дослідники повідомили на конференції 2019 Astrobiology Science Conference, яка проходила в Сіетлі 24-28 червня передає N+1.
Мікроорганізми, в тому числі плясняві гриби, знаходили в повітрі, воді та на внутрішніх поверхнях космічних станцій з початку їх роботи. Зокрема, на станції "Мир" найчисельнішими грибами були організми з роду пеніцілл (Penicillium) та кандіда (Candida).
На МКС найчастіше зустрічалися ті ж пеніцілли Rhodotorula mucilaginosa і аспергілли (рід Aspergillus). Деякі пеніцілли й аспергілли викликають корозію алюмінієвих сплавів на землі, але як вони діють у космосі, поки не ясно. Також деякі знайдені на МКС види, зокрема Aspergillus fumigatus і Rhodotorula mucilaginosa, можуть викликати інфекції у людей із ослабленим імунітетом. Ці гриби небезпечні ще й тим, що їх спори витримують екстремальні умови. Вони не бояться хімікатів і гарячої води та успішно переживають підвищений рівень радіації.
Проте експерименти з мікроорганізмами проводяться на космічних кораблях або станціях, які знаходяться на навколоземній орбіті. Коли люди відправляться на Марс, рівень радіації у відкритому космосі буде набагато вищим і незрозуміло, чи виживе в таких умовах пліснява.
Щоб це перевірити, дослідники з Німецького центру авіації та космонавтики на чолі з Мартою Кортезо помістили пеніцілли та аспергілли в умови, що відповідають умовам відкритого космосу. Спори опромінювали рентгенівським випромінюванням, важкими іонами і короткохвильовим ультрафіолетовим випромінюванням, а потім дивилися виросте пліснява, чи ні.
З'ясувалося, що спори пережили дозу рентгенівського випромінювання в тисячу Грей, дозу опромінення важкими іонами - 500 Грей. Це в 100 і 50 разів вище смертельної дози опромінення для людини. Крім того, спори грибів витримали короткохвильове ультрафіолетове випромінювання потужністю до трьох тисяч Джоуль на квадратний метр.
"Тепер ми знаємо, що [спори грибів] опираються радіації набагато сильніше, ніж ми думали. Тобто ми повинні враховувати це, коли чистимо і внутрішню, і зовнішню поверхню корабля", - говорить Марта Кортезо. "Якщо ми плануємо довгострокову місію, ми повинні брати до уваги присутність плісняви, так як, швидше за все, вона виживе в космічній подорожі".
Коментарів: 0
Кошти на харчування, ремонти, нестача кадрів: чого потребують волинські дитячі соцзаклади та психоневрологічні інтернати
Сьогодні 08:59
Сьогодні 08:59
У США відреагували на погрози РФ щодо бази ПРО у Польщі
Сьогодні 08:43
Сьогодні 08:43
«Гюрза» не раз рятувала життя мені й побратимам», – воїн сталевої сотки про «бойову подругу»
Сьогодні 08:10
Сьогодні 08:10
«Я один забезпечую сім’ю»: житель Дніпра на Волині оскаржив покарання за спробу незаконного виїзду за кордон
Сьогодні 07:16
Сьогодні 07:16
Букінгемський палац закривають на реконструкцію
Сьогодні 00:15
Сьогодні 00:15
26 листопада: свята, події, факти. Всесвітній день оливок та відкриття першої припливної електростанції
Сьогодні 00:00
Сьогодні 00:00
П'ять українських фільмів потрапили до лонглиста кінопремії Оскар
25 Листопада 2024 23:42
25 Листопада 2024 23:42
Додати коментар:
УВАГА! Користувач www.volynnews.com має розуміти, що коментування на сайті створені аж ніяк не для політичного піару чи антипіару, зведення особистих рахунків, комерційної реклами, образ, безпідставних звинувачень та інших некоректних і негідних речей. Утім коментарі – це не редакційні матеріали, не мають попередньої модерації, суб’єктивні повідомлення і можуть містити недостовірну інформацію.