За допомогою новітніх технологій учені довели, що сотні мільйонів років тому у Середземномор'ї існував величезний континент, про який раніше нічого не було відомо.

240 мільйонів років тому усі наявні зараз континенти були об'єднані у один великий суперконтинент – Пангею. Згодом останній розподілився на дві частини – Лавразію (на півночі) та Годвану (на півдні).

Перша дала життя Європі, Азії та Північній Америці, а останній згодом розпався на Африку, Антарктиду, Південну Америку та Австралію. Проте, відповідно до останнього дослідження, опублікованого у Science Direct, сотні мільйонів років тому існував й ще один континет – Велика Адрія.

Що відомо про загадкове геологічне утворення, яке існувало сотні мільйонів років тому повідомляє ТСН.

Велика Адрія

Відповідно до нової праці, геологічне утворення Велика Адрія свого часу було континентом завбільшки з Гренландію. Спершу, близько 240 мільйонів років тому, вона була частиною суперконтиненту Пангея, та розташовувалася між елементами, що згодом стануть добре відомими куточками світу.

А саме – сучасними північною Африкою, Іспанією та південною Францією. Проте приблизно 220 мільйонів років тому вона відділилася від Африки, а ще через 40 мільйонів років від цього моменту – від Франції та Іспанії.

Вчені не знають достеменно, на що була схожа Велика Адрія, вважають, що вона, ймовірно, нагадувала затоплений значною мірою континент Зеландію, з частинами суходолу (у цьому випадку – Нову Зеландію та Нову Каледонію), які визирали з-під моря - лише 7% Зеландії перебуває над рівнем моря.



Проте проіснувало геологічне утворення недовго. Близько 130-150 мільйонів через рухи тектонічних плит континент змістився і зіткнувся з частиною Лавразії (одного з двох континентів, на які розпався суперконтинент Пангея).

Унаслідок зіткнення з мантією Землі верхню частину Великої Адрії повністю здерло - подібно до того, як ножем можна зняти шкірку від яблука. Рештки верхнього шару впали на тектонічні плити, що перекриваються, і згодом утворили гірські хребти у Італії, Туреччині, Греції, а також Альпи, Балканські гори і Карпати.

Натомість основна частина Великої Адрії опустилася донизу і занурилася під Європу. Наразі рештки континенту перебувають під Італією (зокрема, під такими містами як Венеція та Турин), Ірландією та Хорватією.

Примітно, що у минулому низка геологів знаходили ознаки існування втраченого континенту – зокрема, у гірських хребтах Європи було знайдено вапняки та інші породи, що, ймовірно, піднялися з морського дна унаслідок зіткнення тектонічних плит. Однак, попри наявність припущень, довести існування ще одного стародавнього континенту було не так вже й просто.

Відтворення історії

«Середземноморський регіон - це великий геологічний безлад», - зазначив у коментарі National Geographic провідний автор дослідження Доуве ван Гінсберген, геолог з Утрехтського університету в Нідерландах.

Рештки Великої Адрії були розпорошені на близько 30 країн, і кожна мала власні моделі, мапи, технології спостереження та термінологію. Щоб привести усе це до ладу, науковці протягом 10 років збирали масив геологічних та геофізичних даних з Європи, Північної Африки та західної Азії та використовували їх для створення власної моделі загубленого континенту за допомогою програмного забезпечення під назвою GPlates.

«Якщо континент зникає, це залишає сліди», - наголошує ван Гінсберген. Серед подібних – специфічні «шрами» у структурі гір.



Останні можуть утворитися, коли стикаються два континенти - так, наприклад, було створено гірський хребет Гімалаїв. Проте для утворення гір далеко не завжди необхідне зіткнення. Вони можуть утворитися також й унаслідок «знімання» верхнього шару однієї з тектонічних плит, що прилягають одна до одної.

Саме цей принцип допоміг з'ясувати, яке минуле спіткало Середземномор'я. Геологи зіставили кількість породи, що лишилася після будівництва гір, з довжиною оригінальної тектонічної плити, що заглибилася у мантію Землі, і змоделювали, що трапилося.

Разом з тим, відстежуючи орієнтації магнітних мінералів, зібраних з понад 2300 місць Середземноморського регіону, ученим вдалося створити комп'ютерні симуляції руху тектонічних плит перед, протягом та після занурення Великої Адрії у мантію Землі. Вчені сподіваються, що реконструкція історії Великої Адрії допоможе краще зрозуміти геологію сьогодення.

«Метали, кераміка, матеріали, що використовуються у будівництві – усе це було знайдено у гірських породах. Не можна знайти золото, мідь та інші 25 матеріалів, про які ви, можливо, ніколи не чули, і за допомогою яких працює ваш iPhone, просто здійснивши прогулянку до лісу», - зазначив у коментарі Business Insider Дуве ван Гінсберген.

Він наголошує, що дослідження може допомогти зрозуміти, де саме шукати рештки старих геологічних утворень, і таким чином створити сучасну карту «скарбів».