Зміни клімату та забруднення біогенними речовинами знижують рівень кисню в океанах, що загрожує багатьом видам риб.

Про це повідомляє News Україна.

Такого висновку дійшли автори найбільшого дослідження на цю тему, проведеного природоохоронною групою IUCN. Про біогенне забруднення було відомо десятиліттями, але дослідники кажуть, що зміни клімату посилюють нестачу кисню.

Близько 700 ділянок в океані наразі страждають від низького вмісту кисню – у 1960-х роках їх було 45. Дослідники стверджують, що зменшення рівня кисню загрожує багатьом видам – зокрема тунцю, марлінам та акулам.

Відомо, що загроза для Світового океану від забруднення такими речовинами, як азот та фосфор, джерелом якого є сільське господарство та промисловість, давно впливає на рівень кисню в морських водах і досі залишається основним фактором його зниження, особливо ближче до берегів.

Однак за останні роки також зросла загроза від змін клімату.

Внаслідок збільшення викидів вуглекислого газу посилюється парниковий ефект, і значну частину тепла поглинають океани. Своєю чергою, тепліша вода може утримувати менше кисню. Вчені вважають, що між 1960 та 2010 роками кількість розчиненого у Світовому океані газу зменшилася на 2%.

Ця цифра може здатися не надто великою – але це середній показник у світі. У деяких тропічних регіонах втрати кисню можуть становити до 40%.

Навіть невеликі зміни можуть суттєво вплинути на морське життя. Воді з меншим вмістом кисню надають перевагу такі види, як медузи, але для більших та швидших видів, на кшталт тунця, така вода менш придатна.



«Ми знали про дезоксигенацію, але ми не знали про її зв’язок зі змінами клімату, і це дійсно лякає», – каже Мінна Еппс з IUCN.

«Справа не лише у тому, що за останні 50 років падіння кисню збільшилося у чотири рази – але й у тому, що навіть за найкращого сценарію щодо викидів вуглецю, рівень кисень у Світовому океані буде знижуватися», – каже пані Еппс.

Для таких видів, як тунець, марлін та деякі акули, які особливо чутливі до нестачі кисню – це погана новина.

Риби більшого розміру потребують більше енергії. На думку авторів дослідження, ці тварини починають переміщатися у більш мілководні, поверхневі шари морів, де більше розчиненого газу. Однак це робить їх набагато більш вразливим до надмірного вилову.

Якщо політика щодо викидів вуглецю у світі не зміниться, очікується, що світовий океан до 2100 року втратить 3-4% кисню. Ситуація у тропічних регіонах може бути набагато гіршою. Значну частину кисню втратить верхній 1000-метровий шар води – найбагатший на біорізноманіття.



Низький рівень кисню також погано впливає на основні процеси – наприклад, кругообіг елементів, важливих для життя на Землі, зокрема азоту та фосфору.

«Якщо закінчиться кисень, це означатиме втрату середовища існування та втрату біорізноманіття, і як наслідок збільшення кількості слимаків та медуз», – попереджає Мінна Еппс.

«Це також вплине на енергетичний та біохімічний кругообіг у Світовому океані, і ми не знаємо, які реальні наслідки матимуть такі біологічні та хімічні зрушення», – додає дослідниця.

Вплинути на ситуацію мають світові політичні лідери, тому доповідь представили на міжнародній кліматичній конференції COP25, що проходить у Мадриді.