Ще раніше з’являлися свідчення того, що на Венері може існувати життя. Та умови на планеті, здавалося б, не сприяють його появі та існуванню.

Венеру назвали на честь богині кохання. Іноді планету називають «сестрою Землі». Але, вивчаючи її, люди зрозуміли, що планета більше подібна до пекла, адже температура біля поверхні така, що плавиться свинець.

Вище – не краще, адже в атмосфері Венери є хмари із сульфатної (сірчаної) кислоти. Ймовірно, це «дуже далека сестра Землі».

Зонд BepiColombo пролітає біля Венери: дивіться відео

Життя на Венері

Ідея про те, що у хмарах Венери існує життя витає давно. І мова навіть не про фосфін, а про аміак та невеликі концентрації кисню. Річ у тому, що, наприклад, аміаку немає звідки взятися в атмосфері планети. Тому, припустили деякі вчені, його можуть виробляти живі організми.

Група науковців з провідних університетів світу вирішила перевірити, чи можливий «хімічний шлях», який би дозволив життю існувати за пекельних умов.

«Хімічний шлях»

Можливість існування життя на поверхні була відкинута, адже умови там занадто екстремальні. А от атмосфера – інша справа. Там «всього лиш» потрібно не померти від хмар сірчаної кислоти. Тому науковці сконцентрували свою увагу на аміаку, наявність якого так й не була поясненою.

Вчені зробили припущення, що джерелом сполуки було життя й провели моделювання, яке відкрило перед ними ланцюжок хімічних процесів. Аміак нейтралізує сульфатну кислоту, коли потрапляє у її краплину й змішується. Ця краплина стає придатною до життя мікроорганізмів. Дослідники також говорять, що виверження вулканів, удари блискавок чи падіння метеоритів не могли б дати такої кількості аміаку, яка спостерігається.

Виявилося, що якби гіпотетичне життя у хмарах Венери виробляло б аміак, природним наслідком такого хімічного процесу став би викид кисню. Так вдалося пояснити наявність ще одного газу, існування якого в атмосфері «ранкової зорі» не давало покою вченим.

З впевненістю про те, чи існує на Венері життя можна буде сказати лише тоді, коли його виявлять безпосередньо. А поки ми можемо лише розробляти теоретичні моделі.