Зонд Juno передав перші знімки з Північного полюса Ганімеда. На щойно опублікованих знімках видно незвичайні крижані поля в районі північного полюса Ганімеда. Це – лід з особливою структурою, яка викликана унікальним явищем – плазмовими дощами на полюсах планети.

Про це повідомляє ГолосUA з посиланням на портал PLANETANOVOSTI.COM.

Багато планет як в Сонячній системі, так і за її межами мають власні природні супутники. Апарат НАСА зумів зняти найбільшу – місяць-супутник Юпітера під назвою Ганімед.

26 грудня минулого року відбулося зближення Юпітера, завдяки чому апарат НАСА «Юнона» зумів зафіксувати супутник Ганімед в інфрачервоному світлі і з високою якістю. Був сфотографовані північні кордони Ганімеда, які кардинально відрізняються від точок на екваторі космічного тіла. Цікаво, що дана місяць навіть більше, ніж Меркурій.

За словами Алессандро Мури з римського Національного інституту астрофізики, лід на півночі супутника зазнав серйозних змін під впливом плазми, яка осідала протягом довгого часу. Завдяки «Юнони» вчені вперше дізналися про цей процес.

Плазма включає заряджені сонячні частинки, які захоплюються найпотужнішим магнітним полем Юпітера. Ганімед є унікальним місяцем, оскільки має ще й власне магнітне поле. Воно і змушує плазму концентруватися на полюсах. Подібні особливості актуальні і для Землі: саме за рахунок магнітного поля північні сяйва відбуваються саме на півночі, а не на екваторі.

Супутник шириною 5269 км не має атмосфери. Через це частинки врізаються в лід, розташований на полюсах. Внаслідок всіх процесів лід на Місяці придбав аморфний стан на структурному рівні.

Апарат «Юнона» відправився в космос в 2011 році, на реалізацію місії було витрачено 1,1 млрд доларів. У 2016 році він досяг Юпітера і тепер обертається навколо нього по по еліптичній орбіті. Зближення з планетою відбувається кожні 53,5 дня. Тільки в 2019 році майже за десятиліття місії пристрою вдалося зафіксувати деталі космічних тіл, завдяки чому експерти зуміли вивчити таємничий супутник.

«Юнона» зуміла зробити приблизно 300 фотографій в інфрачервоному спектрі на відстані 100 тис. км. Як повідомили в НАСА, дозвіл кожного знімка складає 23 кілометри на піксель.