Учасники фінського об’єднання любителів дайвінгу та історії Badewanne, які шукають затонулі у Балтійькому морі бойові кораблі двох світових воєн, зробили чергове занурення в горловині Фінської затоки, в місці, де ехолот показав на дні якесь невеличке судно.

На 85-метровій глибині їх чекав найбільший сюрприз за роки роботи.

«Ми здивувалися, коли замість мінного тральщика або шхуни побачили практично цілу голландську флейту!» – розповів BBC учасник групи, морський біолог Юха Флінкман.

У першій половині XVII століття вантажні судна цього типу називали «королями балтійської торгівлі». Флінкман та його колеги припускають, що судну може бути приблизно 400 років.

У липні 2019 року під час прокладання газопроводу на дні Ботнічної затоки знайшли старіший дерев’яний корабель, часів Христофора Колумба, який теж чудово зберігся.

Йшли на дно цілими

Обидві знахідки об’єднує загадковість. На кораблях немає ані рештків членів екіпажів, ані вантажів. В ті часи морським кораблям не завжди давали імена і точно не писали їх час відправлення, тому встановити точний час будівництва, власників і маршрути не можливо.

«За конструкцією можна вважати, що наш корабель – голландський. Ми не знаємо ані порту його призначення в східній Балтиці, або чи прямував він «туди» або повертався», – говорить Флінкман.

Але головне – невідома причина загибелі обох суден. Пошкоджень на корпусах немає. У корабля, знайденого в 2019 році, збереглися і щогли, в іншого вони були поруч на дні. Але сталося це, як вважають в Badewanne, внаслідок тралення моря в XX столітті.

Природний холодильник

Водночас збереженню обох кораблів є правдоподібне пояснення. Холодна і бідна киснем і слабосолена балтійська вода несприятлива для морських організмів, які, перш за все, і руйнують затонулі дерев’яні кораблі.

Унікальні пам’ятки

«Трал завдав лише невеликої шкоди, – захоплюється Юха Флінкман. – Він, ймовірно, пройшов від носа до корми, пошкодив лише такелаж і типову для флейти високу кормову надбудову, але й деталі лежать поруч на дні. Вся обшивка на місці».

«Затонулий корабель має всі типові особливості флейта, зокрема, конструкцію корми. Схоже, що це зразок раннього дизайну. Він дає унікальну можливість вивчити розвиток даного типу кораблів, що став інструментом тодішньої глобалізації», – прокоментував знахідку професор морської археології Стокгольмського університету Ніклас Еріксон.

Перший корабель зберігся ще краще. Залишилася на місці навіть шлюпка.

У світі невідомо жодне судно тієї епохи в такому ж стані. Є й давніші, але то просто дошки і металеві частини, а не цілі кораблі з щоглами і якорями», – заявив професор Родріго Пачеко-Руїз, який вивчав корабель.

«Нове слово» в кораблебудуванні

У XVII столітті в балтійській торгівлі панував голландський флот, а його головною «робочою конячкою» був флейт – трищогловий корабель з прямими вітрилами, довжиною до 40 метрів і місткістю 350-400 тонн.

Флейти були новим словом в кораблебудуванні – з трьох причин.

По-перше, на балтійських флейтах вперше перестали встановлювати гармати, що різко збільшило вантажність. Фактично, таким чином поклали початок чіткому поділу флоту на бойовий і торговий.

По-друге, ряд новинок в пристрої такелажу і управлінні вітрилами зменшив чисельність екіпажу.

По-третє, на флейтах капітан, боцман і кок не мали окремих кают, а жили в загальному кубрику позаду грот-щогли і харчувалися за одним столом з командою. Це, знову ж таки, зменшувало необхідну площу судна, але було незвично для епохи, коли в суспільстві і особливо в морській службі панувала ієрархія.

Badewanne і фінське Агентство з культурної спадщини збираються продовжити пошуки на морському дні.

«Балтика, зокрема, Фінська затока – можливо, найкраще в світі місце для морської археології, – вважає Юха Флінкман. – Тут століттями пролягали торгові маршрути і відбувалися морські битви. Природні умови сприяють збереженню затонулих кораблів, а порівняно невеликі глибини роблять їх доступними для сучасних дайверів».