Вчені з Канади та Ізраїлю підтвердили, що печера Вандерверк, що у Південній Африці, є найстарішим свідченням життя печерних людей.

Печера Вандерверк знаходиться в пустелі Калахарі і є археологічною пам’яткою та об’єктом місцевої культурної спадщини.

Її давно називають кандидатом на роль найбільш древнього печерного поселення в світі й одним з найбільш ранніх свідчень використання вогню і виготовлення знарядь праці печерною людиною.

Тепер археологи й геологи підтвердили ці припущення. Свою роботу вчені опублікували в журналі Quaternary Science Reviews, передає Ракурс.

Раніше не вдавалося встановити точне датування цієї стоянки первісних людей через печерні відкладення, які створюють проблеми для встановлення.

Вчені з Єврейського університету Єрусалиму та Університету Торонто використовували нові підходи для встановлення датування – магнітостратіграфію та космогенний метод.

Вчені пояснили, що кварцові частинки піску мають вбудований геологічний годинник (намагнічування глини, яке вказує напрямок магнітного поля Землі в минулому), який починає «цокати», коли піщинки потрапляють в печеру. Їхній вік можна встановити в лабораторії, а ще виміряти концентрацію ізотопів в цих частках і дізнатися, скільки часу пройшло з того моменту, як вони потрапили в печеру.

В результаті дослідники змогли успішно встановити час переходу від олдувайських знарядь до ранніх ручних сокир.

Датування показало, що вік кам’яних інструментів, знайдених в Вандерверку, досягає 1,8 мільйона років, що на цей час б’є рекорд серед печерних артефактів цієї культури.
Вчені також з’ясувати, що наші предки навмисно розводили в цій печері вогонь близько мільйона років тому.

Це дуже важливо, оскільки інші приклади розведення вогню знайшли на відкритій місцевості, що не могло бути достатнім доказом свідомого застосування вогню печерними людьми, оскільки не виключає ймовірність природної випадковості, наприклад, лісової пожежі.

Вчені вважають, що встановлення цих датувань є важливим кроком на шляху до розуміння темпів еволюції людини.