Учені вперше отримали свідчення руху величезних дюн на поверхні Марсу – хвиль піску заввишки до 50 м, що пересуваються планетою.

Їхнє переміщення мляве, але постійне, і раніше його ніхто не помічав. Про це повідомляє Gazeta.ua з посиланням на Journal of Geophysical Research: Planets.

Мегадюни, створені вітром, сягають від 5 до 50 м заввишки. Їх на поверхні Червоної планети чимало, і про них давно відомо завдяки супутниковим знімкам. Проте до цього часу ніхто не помічав, щоб вони рухалися.

Раніше піщані дюни Марсу, що значно більші за земні, пояснювали як прадавній результат кліматичного впливу. Але нове дослідження астрономів з обсерваторії Каподімонте в Італії виявило, що ці багатотонні пагорби мігрують з місця на місце у двох екваторіальних зонах планети.

Таким чином, ці утворення – не застиглі структури, а «живий» процес, що відбувається просто зараз. На відміну від земних дюн, вони можуть мігрувати в усіх напрямках.

Це свідчить про наявність сильних вітрів, що змінюють рельєф планети. Щоправда, пересуваються марсіанські насипи насправді дуже мляво – лише на 12–19 см на рік. Як пояснив старший дослідник Симон Сільвестро в інтерв’ю журналу Inside Science, зафіксувати рух цих структур допомогли 10 років супутникових спостережень.

Науковці пояснюють, що ця особливість марсіанських дюн не зможе завадити людям, які, ймовірно, колись досягнуть цієї планети. Оскільки рух їхніх часток навіть не помітять – настільки він повільний.