Світ вражає: Людський вид еволюціонує через багату на вуглеводи їжу
![](/resize/300x168/r/files/messages/7418/20190608_STP004_0.jpg)
Легко допустити, що сучасна людина стала остаточною зупинкою багатовічного процесу еволюції. Що безпечне і захищене від більшості хвороб життя вимкнуло механізм природного відбору для Homo sapiens. І це дуже привабливе міркування. Але Френсіс Бродська з Університетського коледжу в Лондоні разом з колегами стверджує, що це не так.
Як пише The Economist, в науковій роботі її команди стверджується, що принаймні дієта досі створює селективний тиск на людський вид. Доктор Бродська і її команда вивчали білки, які називаються клатрини. Вони беруть участь у багатьох фізіологічних процесах. Однак, одна з молекул, яка потрапила в поле зору вчених, кодується геном під назвою CLTCL1 і пов’язана з регуляцією рівня цукру в крові. Дослідники вирішили простежити еволюційну історію цього явища.
Для цього вони проаналізували відповідні ДНК у 25004 людських геномах, взятих з бази даних під назвою 1000 Genomes Project. В ній зберігаються зразки 26 популяцій людей з усього світу. Також вчені звернули увагу на ДНК шимпанзе і генетичний матеріал, взятий з викопних решток двох вимерлих видів людей: неандертальців і денисівців.
Порівнявши всі ці дані, вчені дійшли двох висновків. Перший з них про те, що трохи менше половини людей сьогодні є носіями більш ефективної версії гена. А другий – що ця версія насправді відносно недавно з’явилася. Вона почала поширюватися під час Неоліту, коли людство почало займатися землеробством і вирощувати зернові культури.
На думку доктора Бродської, це не випадковість. Дієта на основі зернових культур значно багатша на вуглеводи, ніж та, яку формували збиральництво плодів і полювання. Споживання великої кількості вуглеводів спричиняє підвищення глюкози в крові. А нездатність контролювати високий рівень цукру – це хвороба, відома як діабет. І вона може бути фатальною. Тож здатність прибирати глюкозу з крові й відкладати її в клітинах підтримувалася природним відбором. Варіант гену, який підтримує такі зміни, гіпотетично мав би швидко розповсюдитися серед населення землеробів.
Чи більш ефективна форма CLTCL1 вже стала домінантною, а люди припинили еволюціонувати, сказати важко наразі. Однак, можна лише точно підтвердити, що люди з менш ефективною версією гена мають серйозні проблеми з регуляцією рівня цукру на генетичному рівні. Якщо перевірка цього зв’язку виявиться точною, тоді можна сказати, що ця частина еволюції все ще триває.
Як пише The Economist, в науковій роботі її команди стверджується, що принаймні дієта досі створює селективний тиск на людський вид. Доктор Бродська і її команда вивчали білки, які називаються клатрини. Вони беруть участь у багатьох фізіологічних процесах. Однак, одна з молекул, яка потрапила в поле зору вчених, кодується геном під назвою CLTCL1 і пов’язана з регуляцією рівня цукру в крові. Дослідники вирішили простежити еволюційну історію цього явища.
Для цього вони проаналізували відповідні ДНК у 25004 людських геномах, взятих з бази даних під назвою 1000 Genomes Project. В ній зберігаються зразки 26 популяцій людей з усього світу. Також вчені звернули увагу на ДНК шимпанзе і генетичний матеріал, взятий з викопних решток двох вимерлих видів людей: неандертальців і денисівців.
Порівнявши всі ці дані, вчені дійшли двох висновків. Перший з них про те, що трохи менше половини людей сьогодні є носіями більш ефективної версії гена. А другий – що ця версія насправді відносно недавно з’явилася. Вона почала поширюватися під час Неоліту, коли людство почало займатися землеробством і вирощувати зернові культури.
На думку доктора Бродської, це не випадковість. Дієта на основі зернових культур значно багатша на вуглеводи, ніж та, яку формували збиральництво плодів і полювання. Споживання великої кількості вуглеводів спричиняє підвищення глюкози в крові. А нездатність контролювати високий рівень цукру – це хвороба, відома як діабет. І вона може бути фатальною. Тож здатність прибирати глюкозу з крові й відкладати її в клітинах підтримувалася природним відбором. Варіант гену, який підтримує такі зміни, гіпотетично мав би швидко розповсюдитися серед населення землеробів.
Чи більш ефективна форма CLTCL1 вже стала домінантною, а люди припинили еволюціонувати, сказати важко наразі. Однак, можна лише точно підтвердити, що люди з менш ефективною версією гена мають серйозні проблеми з регуляцією рівня цукру на генетичному рівні. Якщо перевірка цього зв’язку виявиться точною, тоді можна сказати, що ця частина еволюції все ще триває.
![](/public/images/coment_smile.png)
Коментарів: 0
Майже 49 тисяч заявок: ЦНАПи Волині завершили роботу з військово-обліковими документами
Сьогодні 19:01
Сьогодні 19:01
Помер лідер Вʼєтнаму Нгуєн Фу Чонг
Сьогодні 17:10
Сьогодні 17:10
Загинув під час евакуації пораненого: загиблому волинянину просять надати звання Героя України![](/public/images/logo.png)
Сьогодні 16:36
![](/public/images/logo.png)
Сьогодні 16:36
У Нововолинську авто зіткнулося з мотоциклом, є постраждалі
Сьогодні 16:20
![](/public/images/logo.png)
Сьогодні 16:20
Додати коментар:
УВАГА! Користувач www.volynnews.com має розуміти, що коментування на сайті створені аж ніяк не для політичного піару чи антипіару, зведення особистих рахунків, комерційної реклами, образ, безпідставних звинувачень та інших некоректних і негідних речей. Утім коментарі – це не редакційні матеріали, не мають попередньої модерації, суб’єктивні повідомлення і можуть містити недостовірну інформацію.