Китайський селянин вирішив купити цуценя, яке продавали на дорожньої узбіччі. Йому знадобилося два роки, щоб зрозуміти: його вихованець не собака, а ведмідь. Але коли він вирішив передати звіра в службу захисників дикої природи, виникло ще більше складнощів, пише Medialeaks.

Житель села в окрузі Йілянь на півдні Китаю два роки піклувався про ведмежа, думаючи, що це собака. Йому продали тварину, коли він їхав дорогою і зупинився на узбіччі. Тоді продавець сказав, що це тибетський мастиф, пише China News. Су Му привіз цуценя додому і став дбати про нього, як про звичайну собаку.

Су Му не бентежило, що його вихованець не гавкає, не виляє хвостом і взагалі не поводиться як пес. Він занепокоївся, коли зрозумів, що тварина все росте і росте. Незабаром звір уже був важчий за господаря. До того ж своєю формою він все менше ставав схожий на мастифа. За визнанням Су Му, підозри, що це не собака, переслідували його довгий час, але остаточно він визнав помилку не так давно.

"Спочатку це був маленький тибетський мастиф. І коли я привіз його додому, це все ще був тибетський мастиф. Але він став рости і все більше нагадував чорного ведмедя. Я ведмедів побоююсь, але він прожив у мене два роки", - каже чоловік.

Сімейство Су Му добре ставилося до звіра. Його годували фруктами (особливо він любив кавуни) та бульйоном або локшиною. Але врешті-решт всім стало очевидно, що це ведмідь. З вихованцем потрібно було розлучитися, хоч господарі і не відразу зважилися це зробити.

"Коли ми зрозуміли, що це чорний ведмідь, ми боялися його відпускати на свободу, але були і побоювання, що він може поранити нас. Тому ми продовжували годувати його фруктами і тримали в дуже хороших умовах", - зазначили в родині.

Су звернувся в зоопарк і запропонував передати ведмедя ім. І тут почалися нові складності. Співробітники зоопарку попросили пред'явити свідоцтво про народження ведмедя, якого у Су, звичайно, не було. Почитавши матеріали, які поширювала природоохоронна служба, власник ведмедя зрозумів, що одомашнення диких тварин - це порушення закону.

Чоловікові довелося зв'язатися з окружним бюро захисту лісів, щоб на звіра склали всі необхідні документи і нарешті забрали його. Коли фахівці з бюро приїхали за твариною, його вже ніяк не можна було прийняти за мастифа. Ріст ведмедя в холці був близько метра, а важив він близько двохсот кілограм.

На користь Су Му зіграв той факт, що у ведмедика все було добре зі здоров'ям. Екологи не знайшли у нього шрамів від ран або ознак захворювань. А інакше Су довелося б відповідати ще й за це. Медведя вивезли з будинку, накачавши його снодійним, і відправили в центр захисту дикої природи, де за ним якийсь час постежать, перш ніж відпустити на свободу або все ж передати зоопарку, як планував Су.