Згідно з результатами нового дослідження, перший міжзоряний об’єкт у Сонячній системі може бути космічним айсбергом з молекулярного водню.

Кілька років тому канадський астроном Роберт Уерік виявив перший міжзоряний об’єкт у Сонячній системі – астероїд Оумуамуа, пише НВ.

Вчені не могли пояснити його нетипову довгасту форму, а також дивну траєкторію руху цього об’єкта. У Гарвард-Смітсонівському центрі астрофізики навіть припустили жартівливу версію про те, що Оумуамуа – це космічний корабель прибульців.

Більш чітке пояснення незвичайних характеристик цього об’єкта днями представили вчені з Єльського Університету і Університету Чикаго. Згідно з результатами їхнього дослідження Оумуамуа – це щось на зразок космічного айсберга, який складається з молекулярного водню.

«Це пояснює всі таємничі властивості об’єкта. І якщо це правда, ймовірно, галактика переповнена подібними об’єктами», – заявив один з авторів дослідження Дерріл Селігман.

Торік вчені припустили, що Оумуамуа може бути одним з видів комет, яка не має хвоста. Проаналізувавши швидкість об’єкта і кількість енергії, яка йому необхідна для досягнення Сонця за будь-який проміжок часу, вчені розглянули, які матеріали потенційно можуть витримати таке прискорення.

За словами Селігмана, єдиною речовиною, яка відповідає усім відомим характеристикам Оумуамуа, є молекулярний водень.

Ця речовина формується у вигляді льоду, коли температура становить трохи вище абсолютного нуля (близько мінус 273 градуси за Цельсієм). Оскільки воно не відбиває світло та не залишає ніяких видимих речовин при згорянні під час прискорення – телескопам на Землі дуже складно його помітити і розглянути.

Вчені припускають, що молекулярний водень, з якого складається Оумуамуа, сформувався у так званій гігантській молекулярній хмарі, – замерзлих скупченнях водню і гелію, звідки з’являються зірки.

Що стосується незвичайної довгастої форми цього об’єкта – автори дослідження пояснили це космічним пилом і різними частинками, які вдарялися об Оумуамуа під час його руху і знищували водень з його поверхні.

«Уявіть, що відбувається зі шматочком мила. Спершу це доволі правильний прямокутник, але після його використання він з часом стає все меншим і тоншим», – пишуть вчені.

За їх словами, величезну роль у формі цього об’єкта також зіграв вплив Сонця, коли Оумуамуа потрапив у Сонячну систему і поступово наближався до її центру. Об’єкт доволі швидко покинув Сонячну систему, і відстежити його зараз неможливо.

Але астрономи сподіваються на запуск найпотужнішої обсерваторії у Чилі у 2022-му, яка дозволить засікти подібні космічні айсберги і підтвердити теорію вчених із США.

Як уже писав НВ, кілька місяців тому в обсерваторії Лазурного берега у Франції припустили, що Оумуамуа – це осколок подрібненого планетарного тіла, що піддається сильному гравітаційному впливу своєї зірки.

Поверхня Оумуамуа була кам’янистою і сухою, як у астероїда, але його рух нагадував рух комети. До того ж вчені не виявили сліди газу і пилу, які зазвичай випускають комети.

Враховуючи параметри, дослідники розробили комп’ютерну симуляцію, результати якої показали, що Оумуамуа прилетів до нас з іншої зоряної системи, де планетоподобні об’єкти розташовані дуже близько до своєї зірки, – імовірно, на відстані всього у 350 тис. км. До порівняння, відстань від Землі до Сонця становить близько 150 млн км.

Надзвичайно близьке розташування планет до зірки у передбачуваній зоряній системі нібито призводить до того, що сильний гравітаційний вплив цієї зірки буквально розриває планети на частини, викидаючи осколки далеко у космічний простір.

Одним з таких осколків, ймовірно, і є Оумуамуа, який пролетів сотні мільйонів років і досяг Сонячної системи.