Світ вражає: Херсонські науковці створили пластик з грибів: чим унікальний матеріал
Пластик із грибів створили херсонські науковці.
Вчені експериментували з матеріалами, на яких краще вирощувати гриби й помітили, що грибниця фактично перетворила рихлу солому на матеріал, схожий на усім відомий пінопласт.
Що далі робитимуть із випадковим винаходом, розповіли у ТСН.
Все почалося з грибних експериментів. Вчені вивчали, на якому саме субстраті гливи дають більше врожаю, а потім помітили, що за місяць вони перетворили солому з лушпинням на твердий матеріал.
«Просто подрібнена солома з лушпинням соняшника, яка була заражена міцелієм гливи. Можна різати, можна пиляти, можна розминати і використовувати як наповнювач», – розповів Ігор Чернишов, доцент кафедри технологій переробки сільгосппродукції Херсонського державного аграрно-економічного університету.
З отриманого матеріалу спробували створити кілька речей: вазон, абажур, кухоль для пива. Спеціальну суміш, заражену грибом, вкладали у форми, давали розвинутись міцелію, а згодом розмноження грибів штучно припиняли.
«Все, що необхідно для побуту, можна з цього матеріалу робити. Природа сама створює такі предмети, ми тільки їх формуємо», – каже доцент кафедри технологій переробки сільгосппродукції ХДАУ Максим Левченко.
Нині науковці експериментують, що можна робити з такого матеріалу. Назву йому поки що не придумали. Саму ж технологію запатентували як спосіб використання сільськогосподарських відходів. Твердять, що винахід екологічний. Робити з такого полімеру, кажуть, можна усе – від будматеріалів до декору.
Тим часом в іншій лабораторії з грибів формують макарони. «З добавлянням порошка гливи звичайної. Тут згідно рецептури, різне дозування цього порошку», – пояснив Генадій Каращук, доцент кафедри технологій переробки сільгосппродукції ХДАУ.
Патент з технологією створення грибного полімеру вже виклали у відкритий доступ в інтернет, аби цю ідею розвивали усі охочі.
Вчені експериментували з матеріалами, на яких краще вирощувати гриби й помітили, що грибниця фактично перетворила рихлу солому на матеріал, схожий на усім відомий пінопласт.
Що далі робитимуть із випадковим винаходом, розповіли у ТСН.
Все почалося з грибних експериментів. Вчені вивчали, на якому саме субстраті гливи дають більше врожаю, а потім помітили, що за місяць вони перетворили солому з лушпинням на твердий матеріал.
«Просто подрібнена солома з лушпинням соняшника, яка була заражена міцелієм гливи. Можна різати, можна пиляти, можна розминати і використовувати як наповнювач», – розповів Ігор Чернишов, доцент кафедри технологій переробки сільгосппродукції Херсонського державного аграрно-економічного університету.
З отриманого матеріалу спробували створити кілька речей: вазон, абажур, кухоль для пива. Спеціальну суміш, заражену грибом, вкладали у форми, давали розвинутись міцелію, а згодом розмноження грибів штучно припиняли.
«Все, що необхідно для побуту, можна з цього матеріалу робити. Природа сама створює такі предмети, ми тільки їх формуємо», – каже доцент кафедри технологій переробки сільгосппродукції ХДАУ Максим Левченко.
Нині науковці експериментують, що можна робити з такого матеріалу. Назву йому поки що не придумали. Саму ж технологію запатентували як спосіб використання сільськогосподарських відходів. Твердять, що винахід екологічний. Робити з такого полімеру, кажуть, можна усе – від будматеріалів до декору.
Тим часом в іншій лабораторії з грибів формують макарони. «З добавлянням порошка гливи звичайної. Тут згідно рецептури, різне дозування цього порошку», – пояснив Генадій Каращук, доцент кафедри технологій переробки сільгосппродукції ХДАУ.
Патент з технологією створення грибного полімеру вже виклали у відкритий доступ в інтернет, аби цю ідею розвивали усі охочі.
Коментарів: 0
Додати коментар:
УВАГА! Користувач www.volynnews.com має розуміти, що коментування на сайті створені аж ніяк не для політичного піару чи антипіару, зведення особистих рахунків, комерційної реклами, образ, безпідставних звинувачень та інших некоректних і негідних речей. Утім коментарі – це не редакційні матеріали, не мають попередньої модерації, суб’єктивні повідомлення і можуть містити недостовірну інформацію.