Пластик із грибів створили херсонські науковці.

Вчені експериментували з матеріалами, на яких краще вирощувати гриби й помітили, що грибниця фактично перетворила рихлу солому на матеріал, схожий на усім відомий пінопласт.

Що далі робитимуть із випадковим винаходом, розповіли у ТСН.

Все почалося з грибних експериментів. Вчені вивчали, на якому саме субстраті гливи дають більше врожаю, а потім помітили, що за місяць вони перетворили солому з лушпинням на твердий матеріал.

«Просто подрібнена солома з лушпинням соняшника, яка була заражена міцелієм гливи. Можна різати, можна пиляти, можна розминати і використовувати як наповнювач», – розповів Ігор Чернишов, доцент кафедри технологій переробки сільгосппродукції Херсонського державного аграрно-економічного університету.

З отриманого матеріалу спробували створити кілька речей: вазон, абажур, кухоль для пива. Спеціальну суміш, заражену грибом, вкладали у форми, давали розвинутись міцелію, а згодом розмноження грибів штучно припиняли.

«Все, що необхідно для побуту, можна з цього матеріалу робити. Природа сама створює такі предмети, ми тільки їх формуємо», – каже доцент кафедри технологій переробки сільгосппродукції ХДАУ Максим Левченко.

Нині науковці експериментують, що можна робити з такого матеріалу. Назву йому поки що не придумали. Саму ж технологію запатентували як спосіб використання сільськогосподарських відходів. Твердять, що винахід екологічний. Робити з такого полімеру, кажуть, можна усе – від будматеріалів до декору.

Тим часом в іншій лабораторії з грибів формують макарони. «З добавлянням порошка гливи звичайної. Тут згідно рецептури, різне дозування цього порошку», – пояснив Генадій Каращук, доцент кафедри технологій переробки сільгосппродукції ХДАУ.

Патент з технологією створення грибного полімеру вже виклали у відкритий доступ в інтернет, аби цю ідею розвивали усі охочі.