Колись маски носили переважно грабіжники, ексцентричні поп-зірки та японські туристи, які дбають про здоров’я. Але під час пандемії коронавірусу носіння масок у громадських місцях стало настільки поширеним, що його охрестили «новою нормою».

Норма – можливо, але точно не нова.

Від «чорної смерті» до задушливого смогу, забруднення від дорожнього руху та загрози газових атак – так чи інакше люди прикривали обличчя протягом останніх 500 років.

Хоча найдавніші маски використовували, щоб приховати зовнішність, надягання захисної (а не костюмної) маски датується щонайменше 6 століттям до н. е. На дверях перських гробниць були знайдені зображення людей, які закривали рота тканиною.

За словами Марко Поло, слуги в Китаї 13 столітті закривали обличчя шарфами – бо імператор не хотів, щоб їхнє дихання впливало на запах і смак його їжі.

Смог

Промислова революція 18 століття доклалася до створення сумнозвісного лондонського смогу, який ставав усе гіршим, оскільки більшало фабрик, а у житлових будинках палили вугіллям.

Протягом багатьох зим британську столицю огортали товсті ковдри сірувато-жовтого смогу.

Найгіршим став 1952 рік, коли між 5 та 9 грудня щонайменше 4000 людей загинули відразу, і, за підрахунками, ще 8000 померли в наступні тижні та місяці.

Що таке смог?

Англійське слово smog утворилося внаслідок поєднання слів smoke (дим) та fog (туман). Це явище відбувається, коли у холодну погоду застійне повітря затримується під шаром теплого повітря.

Низькі температури також змушують людей спалювати більше вугілля, створюючи дим. Коли для видування цього диму недостатньо вітру, він поєднується із смолистими частинками сажі, надаючи смогу жовто-чорний колір «горохового супу». Смог може посилити проблеми з диханням та серцево-судинною системою та викликати подразнення очей.

Ще близько 1000 людей загинули від смогу в грудні 1957 року, а 1962 рік приніс іще 750 смертей. Смог був настільки густий, що не могли їздити поїзди, і навіть надходили повідомлення про те, що худоба задихалася до смерті на полях. У 1930-х роках маски «проти смогу» на обличчі стали таким же обов’язковим атрибутом, як фетрові шляпи на голові.

Закони про чисте повітря 1956 і 1968 рр. забороняли темний дим з димоходів, встановлювали обмеження викидів піщинок та пилу з печей та забезпечували систему контролю висоти та розташування димоходів.

І хоча ситуація покращилася, проблема забруднення повітря залишається.

Чума

Саме Чорна смерть – чума, яка вперше охопила Європу в XIV столітті, внаслідок чого загинуло щонайменше 25 мільйонів людей у період з 1347 по 1351 рік, – провіщала появу медичної маски.

Теоретики вважали, що хвороба поширюється через отруєне повітря або «міазми», створюючи дисбаланс в тілесних рідинах людини. Вони намагалися зупинити це «погане» повітря, закриваючи обличчя або нюхаючи пахучі букетики квітів.

Усім відомі зловісні «пташині» маски з’явилися лише у розпал останнього спалаху, в середині 17 століття. Втім, парфуми та спеції продовжували використовувати – «дзьоб» набивали травами та ароматичними речовинами для протидії так званим міазмам.

Важкі шкіряні халати, товсті скельця для очей, рукавички та шапки були частинами захисного одягу, який носили лікарі, що лікували пацієнтів під час Великої чуми 1665 року.

Транспорт

Водійська вуаль - приваблива та практична

У вікторіанському Лондоні виховані дами завели звичку кріпити до своїх капелюшків вуаль. Окрім того, що їх носили під час трауру, вуаль використовували і з іншою метою. Вона допомагала захистити жіноче обличчя від сонця, дощу та забруднюючих речовин, а також бруду та пилу в повітрі.

За даними Лондонської агенції транспорту та Королівського коледжу Лондона, найбільшою причиною забруднення повітря наразі є транспорт. Через нього до повітря потрапляють викиди вихлопних газів, зокрема оксиди азоту та крихітні частинки гуми та металу.

Тонка вуаль, яку використовували дами-водійки на початку ХХ століття, вже не справлялася із завданням. Велосипедисти у масках з’явилися задовго до того, як розпочалась пандемія коронавірусу.

Газ

Загроза Другої світової війни, через 20 років після використання хлору і гірчичного газу під час Першої, призвела до того, що уряд видав протигази як військовим, так і цивільним.

До 1938 року було розподілено 35 мільйонів цивільних респіраторів, які стали звичним видовищем у більшості сфер життя – зокрема на танцівницях кабаре у Сохо та поліцейських на велосипедах.

Іспанський грип

Для запобігання розповсюдженню інфекції поїзди та автобуси обробляли спеціальними розчинами

Спалах грипу наприкінці Першої світової війни став руйнівною глобальною пандемією. Іспанський грип, що отримав таку назву через те, що перші випадки захворювання були зареєстровані з Іспанії, убив близько 50 мільйонів людей.

Існує думка, що розповсюдженню вірусу сприяли солдати, які поверталися з окопів на півночі Франції. Військові у щільно забитих вагонах та вантажівок активно передавали дуже заразну інфекцію.

Потім грип поширився від залізничних станцій до центру міст, потім у передмістя та у сільську місцевість. Компанії, зокрема лондонська General Omnibus Co, намагалися приборкати поширення інфекції, розпорошуючи протигрипозний розчин по поїздах і автобусах, а також давали захисні маски працівникам.
Звичайних людей закликали «носити маску і рятувати своє життя» – багато хто робив власні з марлі та крапав на них дезінфікуючий засіб.

Слава

Бой Джордж прибув до аеропорту Хітроу в 1985 році, замаскувавшись шарфом

Нещодавно з’явився інший тип маски – той, що береже обличчя від нав’язливих поглядів завзятих шанувальників а, може, й ворогів. Вони ідеально підходять для знаменитостей, які хочуть привернути увагу до себе, маючи при цьому правдоподібне заперечення: «Я не хочу, щоб мене впізнавали, тому я ношу помітну маску».