Завдяки моїй минулій статті про вбивство лебедя в смт Мар’янівка, Чепіжак Д.М. все ж порушив кримінальну справу, а прокурор Чмихало І.В.– приєднав її до матеріалів кримінальної справи. Маленька перемога на зло всім любителям свавілля, корупції та браконьєрства.

Досить широкий резонанс в волинських ЗМІ був викликаний випадком, коли в с. Шклинь горохівського району собака пітбультер’єр пошматувала 9-річного хлопчика Андрія Гомелева, відгризши йому вушко.

Трагедія сталася 13 вересня 2015 року, і вже за декілька днів була досить широко висвітлена в ЗМІ. Проте, на жаль, на цій трагедії, круги пекла, які була вимушена пройти сім’я Гомелевих не завершилися, і їм довелося пережити те, що не побажаєш навіть ворогу. Але не був висвітлений ряд подій одразу після трагедії та надалі.

Зокрема, одразу після події, син власника собаки, місцевого бізнесмена Шевчука Валерія Олександровича, щоб приховати злочин, посадив дитину в авто, та повіз в горохівську ЦРЛ. Але хтось догадався викликати швидку, та швидка з горохівської ЦРЛ виїхала назустріч. На жаль, був втрачений дорогоцінний час для приживлення вуха, бо під час такої травматизації, рахунок йде на хвилини. Це вже 4й випадок нападу пітбуля, господарем якого є Шевчук, який постійно відв’язує собаку, коли знаходиться в стані алкогольного сп’яніння. Але цього разу, зі слів Шевчука, собака відірвав цеп, і вискочив на вулицю. Власник згідно закону, мав би тримати собаку такої породи в вольєрі, але так як сім’ю Шевчуків бідними назвати не можна, оскільки в неї власності до 10 магазинів в горохівському районі, та Валерій Шевчук є власником 4 бусів та 4 легковиків – вирішив що йому закони не писані, що все можна купити. Що й не дивно для Горохівщини)

Але повернімося до долі хлопчика. Коли швидка привезла його в Волинську обласну дитячу лікарню, одразу ж молодщий медичний персонал державного закладу на приймальному відділенні, перебравши на себе функції начмеда, вразив пацієнтів своїм нахабством та цинізмом – медпрацівники озвучили матері хлопчика Світлані Гомелевій – «а ми вас будем приймати, а може й не будемо, бо ви з району, ми вам будем шити вушко - а може й не будемо, бо сьогодні неділя».

Таке відношення до пацієнтів тягне на кілька статей ККУ, зокрема –ст. 141 – порушення прав пацієнта, а саме на права на етичне та гуманне ставлення до себе та своєчасну, адекватну медико-санітарно допомогу, ст. 140 – неналежне виконання професійних обов’язків медичним працівником, ст. 137 – неналежне виконання обов’язків щодо охорони життя здоров’я діте .

Добре знервувавшись, батьки все-таки настояли на прийомі в лікарні, та наданні медичної допомоги, але й тут медичні працівники, всупереч чинному законодавству, порушуючи права пацієнтів, сказали що дитину перед операцією мають купати батьки, хоча це входить в обов’язки молодшого медперсоналу. Андрійко був весь залитий кров’ю, та заляпаний болотом, бо втікав від собаки. Але чому батько мав мити свого сина в державному закладі якщо в це входить в обов’язки санітарів?!

Дитина була привезена до лікарні об 11-00, а операцію почали робити аж о 12-45. Був втрачений дорогоцінний час через недолугість та цинізм медперсоналу.

Хлопчика прооперували, але вушко не прижилось. Андрійко залишився інвалідом назавжди. На сьогоднішній день зробили 3 операції, дитина катастрофічно втрачає слух. Яка ж мала бути реакція власників собаки? Замість того, що матеріально компенсувати та морально підтримати сім’ю, вони почали всіляко ухилятись, від своїх обов’язків. Громадська активістка Марищук, разом з мамою, вирішила піти на прийом, до начальника УМВС у Волинській області генерала Шпиги П.П. Він відразу відкрив кримінальне провадження, після чого активістка почала обдзвонювати телеканали, щоб привернути увагу громадськості.

Тим часом, вчителі с. Шклинь звернулися за депутатським запитом, до депутата обласної ради Карп’юка Романа (фракція Батьківщина). Як видно з посилання вище, на лікування було потрібно 50 тисяч, про що було заявлено під час другого пленарного засідання 36 сесії облради 17 вересня.

Проте, бідній багатодітній сім’ї, на лікування Андрійка було виділено лише 2000 гривень, тобто 1/25 від потрібної суми.



Що є краплею в морі, для багатодітної сім’ї, яка через дані події перебуває в скрутному фінансовому становищі, а власник пітбуля Шевчук не поспішає компенсовувати збитки постраждалій сім’ї. Але справа не в його фінансовій скруті, враховуючи, що він може собі дозволити святкування весілля дочки в «Срібних лелеках», просто він надає перевагу платити не постраждалим, а горохівському УМВС, щоб ті кришували справу, оскільки зі слів жителів с. Шклинь, він неодноразово їм заявляв, що Гомелеви нічого не доведуть, бо в нього в поліції всі куплені.

Більше того, наш благородний Д’артаньян переписав власність собаки на дружину, щоб в випадку судової тяганини претензії були до неї, а не до нього. Гідний чоловічий вчинок, моя пошана!

Хоча й до суми, саме до 50 тисяч гривень, які потрібні на лікування є запитання, власне до лікаря Зубанової, яка також не могла не відмітитись серед тих хто давав присягу Гіпократу. Лікар Тетяна Зубанова вимагала від Світлани Гомелевої заплатити через благодійну касу (яка створена для відмивання грошей лікарями та покращення їх матеріальних благ) 10 тисяч гривень та зійшлись на сумі 6000 гривень, на що є підтверджуючі документи. Знесилені горем батьки змушені були заплатити за операцію хворого Андрійка.

Та на цьому нахабство Зубанової не зупинилося. Вона озвучила – що вартість 3 операцій в неї – буде вартувати до 50 тисяч гривень. Що є порушенням ст. 184 ККУ

- Порушення права на безоплатну медичну допомогу п.1. Незаконна вимога оплати за надання медичної допомоги в державних чи комунальних закладах охорони здоров'я -

карається штрафом до ста неоподатковуваних мінімумів доходів громадян або арештом на строк до шести місяців.





Слідчим по даній був призначений «достойний» працівник кривоохоронних органів – Пилипчук П.П., який відомий своїми подвигами, а саме

кришуванням

кримінальних справ, пов’язаних з можновладцями

та порушенням прав громадян, про що я розповім нижче. , (це лише відомі мені справи). Про всі ці справи були повідомлені атестаційні комісії, а також начальник поліції Волинської області Шпига П.П. Проте якимось незрозумілим мені чином, кришування одночасно стількох справ не справило на них враження, та горе-жандарм пройшов атестацію. Дивуюсь лишень чому йому не було присвоєне звання полковника поліції та не було нагороджено найвищою державною нагородою – Героєм України.

• Кришував кримінальну справу Крощук Зіни Петрівни – журналістки з м. Горохів, якій порушено угоду про працю, що є кримінальною справою.


• Побиття жінки на призвіще Притула, жительки Горохівського району, працівниками кривоохоронних органів.


• В жительки с. Журавники Горохівського району Лідії Ткачук – взяв з літньої кухні 5 голівок маку, які традиційно тримають для Спасу – взяв макові головки, потовк, склав в целофановий пакет та завів кримінальну справу на її сина Павла, ніби за зберігання наркотиків.


• Побиття селищним головою с. Холонів Мартиновим Олександром Акакійовичим депутата районної ради Поліщука Валентина Павловича


• Приховування злочину по ст. 366 ККУ, здійсненого колишнім головою районної ради Андрійчуком – незаконним заволодінням трьохкімнатної квартири за підробними документами (закрив справу за малою значимістю, хоча квартира вартує тисячі доларів)


• Роздягання догола підслідного Сергія Ляшенка – жителя с. Старики Горохівського району, з метою виявлення в нього «прослушки».


• Кришування по ст. 366 ККУ – підробка медичної документації невропатологом Петрашко.

«Слідчий» досить швидко закрив дану справу, мотивувавши це відсутністю кримінального правопорушення у діях Шевчука, опираючись на судмедекспертизу Кифорука В.І. – батька горе-участкового, який кришував справу по вбистві лебедя в смт. Мар’янівка, про чию творчу діяльність я пообіцяв написати.







З виписки, а саме за результатами аудіограми, очевидно, що це ушкодження

як мінімум середньої тяжкості, а не як собі придумав Кифорук в своїй паралельній реальності, оскільки це часткова втрата слуху 4 ступеню, гірше може бути лише повна глухота. Чи була травма оцінена як легкої тяжкості через непрофесіоналізм Кифорука, чи йому заплатив м’яко кажучи не бідний обвинувачуваний Шевчук, чи Кифорук проводив судмедекспертизу під дією метамфітаміну – судити вам, але в любому випадку це тягне на кримінальну справу для Кифорука. І прочитавши мою попередню статтю, очевидним є висновок, що англійське прислів’я – Like father – like son – є абсолютно істинним, принаймні в даному випадку.

Дані вказані в виписці, очевидно вказують на те, що хлопчик має право на статус інваліда з дитинства. Але лікуючий лікар Набухтов вважає інакше, оскільки медична документація та дослідження для нього не є аргументом, і взагалі йому, як і певній категорії людей закон не писаний.

Справа була відкрита вдруге, на цей раз начальником горохівського УМВС Потарасем

І очевидно, щоб справа була доведена до кінця, на цей раз була потрібна об’єктивна судмедекспертиза, а не від горе-судмедексперта Кифорука, яку можна було б зробити до прикладу в обласному центрі м. Луцьку, проте «захисник закону» Пилипчук П.П. не поспішав надавати дозвіл на повторну судову медичну екпертизу, хоча в телефонних розмовах, постійно обіцяв це зробити Світлані Гомелевій, та Марищук О.В. Та коли мати хлопчика Світлана Гомелева все ж прийшла безпосередньо до Пилипчука П.П. – дозволу ним не було надано, та скоро справа знову була закрита.

Після чого від Світлани Гомелевої надходило звернення на гарячу лінію відділу внутрішньої безпеки у Волинській області, і Пилипчук проходить перевірку по всім його справах за останні 3 роки. Будемо сподіватися, що помилка атестаційної комісії та помилка в рішенні Пилипчука П.П. в обранні професії буде виправлена.

Завдяки принциповості Гомелевої та допомоги активістки Марищук О.В., справу було порушено втретє, на цей раз прокурором Волинської області Чепіжаком Дмитром Миколайовичим. І О ДИВО!!! Справа знову була направлена до Пилипчука П.П.!!!

ФЕНІТА ЛЯ КОМЕДІЯ…

Начальник Горохівського УМВС Потарась дуже ображався за критику в його адресу попередній статті, але що я можу зробити, якщо людина не робить абсолютно ніяких висновків, та продовжує толерантну політику до свавілля в кривоохоронних органах, бо правоохоронними після такого в мене язик не повертається назвати. Окрема подяка начальнику обласного УМВС Шпизі П.П. за такого борця з законністю (я не помилився, не за законність, а з законністю), якщо Шпига призначає таких начальників – він однозначно демонструє ефективний менеджмент. При чому мотивувалось, що справа цього разу не рухалась, немов вона місяць лежала в прокуратурі. Насправді ж в прокуратурі вона була 6 днів (з 16.03 по 22.03), і завдяки пильному контролю Потарася – справа знову потрапила до Пилипчука та була захована, оскільки над Пилипчуком висить Дамоклів меч в вигляді кримінальної справи за ст. 365 ККУ – перевищення влади або службових повноважень працівником правоохоронного органу та ст. 396 ККУ – приховування злочину.

І лише завдяки втручанню активістки, справа була передана

начальнику слідчого відділу Семенюку.

З’явилася нова надія, хоча й викликають сумніви виклики Семенюка на «співбесіду» Гомелевої, здавалось би до чого вона? Часом не для того, щоб «відмазати» колег по роботі, яких між іншим він зобов’язаний контролювати, але йому в попередніх закриттях справ все влаштовувало?

Подібна історія, коли постраждала особистість проходить всі кола пекла – для нашої держави та суспільства не є новою, і ніхто не застрахований, від свавілля в медицині та правоохоронних органах, і це ще

справа не дійшла до суду, якому довіряють за різними статистиками 3-8% громадян України (в Данії – 84%). Проте допоки є відчайдушні люди, які готові захищати свої права до останнього, та громадські активісти, які проходять з ними весь шлях – надія є!

Далі буде…