Новий континент за розмірами не поступається Гренландії і, можливо, ви вже навіть ступали на нього, запевняють вчені.

Дослідження, результати якого свідчать про наявність у мантії континенту, знищеного понад 140 млн років тому, опубліковані в журналі Gondwana Research, пише НВ.

І це – зовсім не міфічна Атлантида, запевняють автори роботи.

У процесі дослідження вони реконструювали еволюцію геології середземноморського регіону – від сучасної Іспанії до Ірану.

Новий континент дістав назву Велика Адрія.

Вчені припускають, що це – шматок розміром з Гренландію, який відколовся від Північної Африки приблизно 140 млн років тому. Зараз він «похований» під південною частиною європейського континенту.

Водночас деякі його фрагменти могли виявитися винесеними на поверхню, коли відбувалося утворення деяких сучасних гірських масивів. Тому, цілком ймовірно, що багато європейців у буквальному сенсі ступали по фрагментах Великої Адрії в наш час.

«Мільйони туристів могли ступати по древньому континенту навіть не усвідомлюючи цього, – каже Доу ван Гінсберген, дослідник з університету Утрехта, провідний автор дослідження.

За його словами, найпомітнішим «залишком» стародавнього континенту є підводний хребет, який проходить від італійського міста Турина до кінчика того самого «чобота», який формує Італію.

Геологи називали цей регіон Адрією, тому новий континент ван Гінсберген пропонує називати Великою Адрією.

Вчений припускає, що цей континент почав відділятися від Північної Африки більше ніж 200 млн років тому – у Тріасовий період.

Еволюція Адрії була частиною масштабного процесу розпаду стародавнього суперконтиненту Гондвани.

Гондвана була величезним масивом, що включав у себе континентальні плити Південної півкулі.

В епоху раннього мезозою (250−200 млн років тому) північний край Гондвани стикався в екваторіальних широтах з Лавразією – так називався колосальний масив, що включав у себе майбутню Європу.

Ван Гінсберген витратив більше 10 років на дослідження, під час яких було систематизовано зразки гірських порід з різних ділянок Середземноморського регіону. Для роботи з цією величезною базою даних написали спеціальне програмне забезпечення.

Основним інструментом для досліджень стало вивчення геомагнітного поля, а точніше – його відбитки, що збереглися в древніх породах.

У кінцевому підсумку, вирішення цієї величезної головоломки допомогло ван Гінсбергену дійти висновку про те, що в надрах Європи лежить ще один, раніше невідомий континент.

Велика Адрія була дійсно великою, зазначає дослідник. За розмірами її можна порівняти із сучасною Гренландією.

Ван Гінсберген припускає, що Велика Адрія була суцільним островом, найімовірніше, вона була частково затоплена водою і мала вигляд великого архіпелагу.

Відколовшись від фрагмента Гондвани, який нині є Північною Африкою, Велика Адрія вирушила в затяжний дрейф, який (при швидкості, ймовірно, кілька сантиметрів на рік) тривав приблизно 100 млн років.

Велика Адрія повільно, але впевнено рухалася на північ, водночас злегка повертаючись проти годинникової стрілки, пояснює ван Гінсберген.

Наблизившись до південної частини сучасної Європи, Велика Адрія почала руйнуватися і занурюватися в земну мантію. Практично повне занурення завершилося, на думку ван Гінсбергена, близько 100 млн років тому.

Сьогодні Велика Адрія розташовується на глибині приблизно 1,5 тис км під поверхнею Європи.

Те, що залишилося від Великої Адрії, можна знайти в гірських масивах південної Європи і Близького Сходу.

Палеомагнітні властивості вапнякових порід дозволили ван Гінсбергену встановити, що пересічний обиватель, який побував у Піренеях, Альпах і низці інших популярних гірських районів, цілком міг доторкнутися до фрагментів стародавнього континенту.

Нагадаємо, що в 2017 році вчені заявили про виявлення відразу двох древніх континентів. В Індійському океані виявили фрагменти стародавньої Гондвани, що розпалася 200 млн років тому (її осколком є і Велика Адрія, як було сказано вище). А в південній частині Тихого океану знайшли залишки легендарного континенту Зеландія.