Рослини не змогли б наповнити атмосферу Землі киснем, якби не симбіоз з грибами, які забезпечували їх фосфором та іншими мінералами впродовж сотень мільйонів років.

Висновки дослідників опублікували в науковому журналі Philosophical Transactions B, пише Gazeta.ua.

Достатньо кисню в повітрі стало накопичуватися лише після появи рослин на суші - 500-400 млн років тому.

У перших рослин на суші не було ні того, ні іншого, та й насиченого розчинними солями ґрунту ще не було. Вони не могли отримати фосфор, який необхідний для фотосинтезу.

Вчені висунули гіпотезу про те, що вже перші рослини могли освоювати сушу лише в симбіозі із грибами. Віддаючи їм частину своєї синтезованої органіки, вони отримували взамін мінерали, які багато грибів здатні розчиняти.

Фахівці провели експерименти, які показали, що сучасні представники давніх грибів забезпечують рослинам приплив мінералів, інтенсивність якого впливає на фотосинтез і виділення кисню. Комп'ютерне моделювання клімату Палеозою показало, що інтенсивність обміну вуглецю і мінералів між рослинами і грибами істотно впливала на клімат усієї планети за рахунок зміни інтенсивності поглинання вуглекислого газу і виділення вільного кисню.

«Ми змоделювали те, що могло б відбуватися з кліматом протягом усієї палеозойської ери, якби різні типи ранніх симбіозів рослин і грибів були включені в глобальні цикли фосфору і вуглецю», - розповідає доктор Філд з Університету Лідса.