Великий атематик XIII століття Леонардо Пізанський, найбільше відомий під прізвиськом Фібоначчі, першим помітив цікаву послідовність чисел, яка отримала назву числа Фібоначчі.

У послідовності Фібоначчі, кожен елемент, починаючи з третього, є сумою двох попередніх елементів, при тому, що ряд починається з чисел 0 s 1. Отож, виходить: 0, 1, 1, 2, 3, 5, 8, 13, 21, 34, 55, 89, 144, 233, 377, 610, 987, 1597, 2584, 4181, 6765, 10946, 17711, 28657, 46368, 75025 …

Відношення двох сусідніх елементів рядунаближається до Золотого Перетину, тобто до 1,618… Унікальність цього числа полягає в тому, що воно є одним з рішень рівняння x+1=x2. Вдумайтеся в смисл цього простого квадратного тричлена: ви побачите красу і загадковість.

Виявляється, природа і числа Фібоначчі взаємопов'язані, дивіться яким чином:



ДОВІДКОВО. У природі числа Фібоначчі часто трапляються в різних спіральних формах. Так, черешки листя примикають до стебла по спіралі, що проходить між двома сусідніми листками: 1/3 повного оберту в ліщини, 2/5 — у дуба, 3/8 — у тополі і груші, 5/13 — у верби; лусочки на ялиновій шишці, насіння соняшника розташовані спіралями, причому кількості спіралей кожного напрямку також, як правило, числа Фібоначчі.