Світ вражає: Через відсутність туристів рідкісні морські корови повернулися на узбережжя Таїланду
![](/resize/300x225/r/files/messages/8583/1587719699-7203.jpg)
Рідкісних морських ссавців дюгоней, також відомих як морські корови, помітили на півдні Таїланду.
Про це йдеться в сюжеті ТСН.
Забруднення моря та людська діяльність майже витіснили цих тварин з узбережжя.
Наразі популяція морських корів в Таїланді становить лише близко 250 особин.
Під час карантину, коли вода очистилася, тварини повернулися, аби поласувати водоростями і погрітися на сонечку.
Зазначимо, дюгонь, від французької морська корова, це рослиноїдні морські ссавці ряду сиреноподібних, поширені переважно в Індійському океані. Довжина тіла дорослої особини становить 2,5-4 метри, вага досягає 600 кг.
Вважаються вразливим видом, віднесеним до Червоної книги Міжнародного союзу охорони природи, адже свого часу дюгоней активно винищували через м’ясо, що нагадує смак телятини, а також через жир, шкуру і кістки, які йдуть на вироби під слонову кістку.
У деяких азіатських культурах частини тіла дюгоней використовуються в традиційній медицині. Через полювання і деградацію місця існування на більшій частині ареалу дюгонь став рідкісним або зник.
Так, за оцінками, які засновані на частоті вилову дюгоней тенетами, його чисельність в найкращій частині ареалу, поблизу берегів Квінсленда, з 1962 по 1999 роки скоротилася з 72 000 до 4 220 особин. Наразі вилов дюгоней заборонений. Полювання дозволене лише як традиційний промисел аборигенних народів.
Про це йдеться в сюжеті ТСН.
Забруднення моря та людська діяльність майже витіснили цих тварин з узбережжя.
Наразі популяція морських корів в Таїланді становить лише близко 250 особин.
Під час карантину, коли вода очистилася, тварини повернулися, аби поласувати водоростями і погрітися на сонечку.
Зазначимо, дюгонь, від французької морська корова, це рослиноїдні морські ссавці ряду сиреноподібних, поширені переважно в Індійському океані. Довжина тіла дорослої особини становить 2,5-4 метри, вага досягає 600 кг.
Вважаються вразливим видом, віднесеним до Червоної книги Міжнародного союзу охорони природи, адже свого часу дюгоней активно винищували через м’ясо, що нагадує смак телятини, а також через жир, шкуру і кістки, які йдуть на вироби під слонову кістку.
У деяких азіатських культурах частини тіла дюгоней використовуються в традиційній медицині. Через полювання і деградацію місця існування на більшій частині ареалу дюгонь став рідкісним або зник.
Так, за оцінками, які засновані на частоті вилову дюгоней тенетами, його чисельність в найкращій частині ареалу, поблизу берегів Квінсленда, з 1962 по 1999 роки скоротилася з 72 000 до 4 220 особин. Наразі вилов дюгоней заборонений. Полювання дозволене лише як традиційний промисел аборигенних народів.
![](/public/images/coment_smile.png)
Коментарів: 0
Безпека, кар’єра і здоров’я: в Луцьку обговорили стратегії розвитку молоді та реалізації молодіжної політики
Сьогодні 15:12
![](/public/images/logo.png)
Сьогодні 15:12
Куди піти в Луцьку: від четверга до четверга. Огляд
Сьогодні 14:54
![](/public/images/logo.png)
Сьогодні 14:54
15 років зволікань: з департаментом культури Волинської ОВА судитимуться через давні городища
Сьогодні 14:38
Сьогодні 14:38
Віддав життя за Україну: загинув волинянин Микола Ковальчук
Сьогодні 14:05
Сьогодні 14:05
На Камінь-Каширщині вночі зайнялися чотири пожежі. Фото
Сьогодні 12:57
Сьогодні 12:57
Верховна Рада ухвалила збільшення акцизів на пальне
Сьогодні 12:38
Сьогодні 12:38
Додати коментар:
УВАГА! Користувач www.volynnews.com має розуміти, що коментування на сайті створені аж ніяк не для політичного піару чи антипіару, зведення особистих рахунків, комерційної реклами, образ, безпідставних звинувачень та інших некоректних і негідних речей. Утім коментарі – це не редакційні матеріали, не мають попередньої модерації, суб’єктивні повідомлення і можуть містити недостовірну інформацію.