Чудову історію про буденний героїзм даішників повідомило нам ВОПР УДАІ УМВС. Чудову, бо по-перше, навіть після проведення оперативно-профілактичного відпрацювання району в інспектора залишалось чутливим серце. По-друге, попри інструкцію керівництва, лейтенант випередив пожежника і кинувся у вікно. І по-третє, що після втрати свідомості і порізів відважний професіонал знову на службі.

Говорити про власні героїчні вчинки інспектори Державтоінспекції не люблять. Та й не дивно. Виконання їх службового обов’язку пов’язане зі щоденним ризиком, тож знайти межу між подвигом і буденністю майже не можливо, як не можливо визначити де подвиг, а де просто людський обов’язок.

Третє листопада, для інспектора Державтоінспекції по обслуговуванню адміністративної території Бершадського району був звичайний будній день. Ввечері, після проведення оперативно-профілактичного відпрацювання району, інспектор ДПС повертався до районного відділення міліції. В цей час лейтенант міліції Олександр Повсянко, побачив зарево, яке в метрах 800-х від райвідділу освітило небо. Не гаючи часу, 26-річний правоохоронець побіг у напрямку, де серце підказувало, сталося лихо.

Прибігши на місце, він побачив палаючий будинок, вхідні двері якого охопило полум’я. За мить прибули пожежники. Інспектор ДПС зателефонував керівництву та отримав інструкцію щодо забезпечення безпеки дорожнього руху поблизу будинку. Один з сусідніх мешканців підійшов до інспектора ДАІ та сказав, що всередині будинку може бути людина.

Не вагаючись і не втрачаючи часу Олександр Повсянко кинувся до вікна, вмить розбив скло та заліз усередину. За ним кинувся пожежник. На підлозі неподалік ліжка вдалося знайти господаря вже без свідомості. Обидва рятівники витягнули погорільця через вікно. Швидка допомога доправила постраждалого 50-річного чоловіка до реанімаційного відділення районної лікарні.

Вибравшись з охопленого полум’ям та чадним димом будинку, інспектор ДПС Олександр Повсянко ледь не знепритомнів. Медики надали правоохоронцю необхідну допомогу.

— Дивно, але з остраху за людське життя навіть не помітив, коли порізався, — зізнається Олександр Юрійович. — Можливо тоді, коли розбивав вікно. А от дим, яким ми надихалися, завдав більше страждань. Але це було вчора, сьогодні я знову на службі. Телефонував у лікарню, медики повідомили, що врятований чоловік повернувся до свідомості. Це гарна новина, адже людина врятована, — поділився радістю правоохоронець.

— Це звичайні будні. Допомагати і рятувати людей обов’язок кожного співробітника, — підкреслив начальник УДАІ УМВС України у Вінницькій області полковник міліції Геннадій Прокопович. — Оперативність, відвага і зваженість дій піднімають рівень професіоналізму, що додає впевненості і довіри у людей.

(за інформацією ВОПР УДАІ УМВС України у Вінницькій області)


Мене зацікавило, як цю ж подію коментують у відомстві пожежників. Неетичні колеги дещо інакше розповіли про роль даішника у спасінні:

3-го листопада близько 21:00 в місті Бершадь сталася пожежа. Загорання виникло у приватному домоволодінні 75-річної місцевої жительки. Там, у літній кухні, син господині, знаходячись у нетверезому стані, вирішив запалити і ледь не поплатився життям через згубну звичку. Як стверджують сусіди, 50-річний чоловік частенько заглядав у чарку, після чого починав «виховувати» свою престарілу матір. Так сталося й цього разу. І коли пенсіонерка пішла з дому, її син із почуттям виконаного обов’язку кинув недопалок і пішов спати, навіть не підозрюючи, що цей сон міг для нього стати вічним...

Коли на місце події прибули пожежники-рятувальники, сусіди відразу ж повідомили, що всередині палаючого будинку — людина. Почувши це, старший прапорщик служби цивільного захисту Василь Смолінський миттю кинувся на порятунок. Не знайшовши нікого в осередку пожежі, рятувальник пішов у інші кімнати, і в одній із них побачив біля ліжка бездиханне тіло винуватця надзвичайної події. Василь виніс постраждалого на свіже повітря, передавши його через вікно співробітнику ДАІ, який регулював рух транспорту на прилеглій території. А сам по черзі почав виносити з полум’я газові балони, ні хвилини не вагаючись, чим би це для нього обернулося... «У такі хвилини не має часу задумуватись над тим, що може зашкодити твоєму здоров’ю, а що ні, — стверджує Василь Смолінський. — У думках лише одне — врятувати життя людей та їхнє майно. Адже немає нічого більш прикрого в нашій професії, ніж біль утрат та гіркі сльози над згарищем.»

Наразі погорілець прийшов до свідомості та знаходиться під наглядом лікарів.

Центр пропаганди ГУ МНС у Вінницькій області