На вихідні мала можливість відвідати Чернівці. Вражень - море! Насамперед вражає те, наскільки чернівчани люблять своє місто! Нам цього ще вчитися і вчитися. Мер їхнього міста був свого часу визнаний найкращим мером України, і я зрозуміла чому. На вулицях – жодної смітинки, в місті заборонено будувати нові високі будинки, всі вони будуються по другий бік річки, тобто на окраїні міста.


Що зробив мер для розвитку міста, так це наказав славетний Чернівецький ринок перенести на ту ж окраїну, таким чином звільнивши значну площу від великої кількості металевих «ракушок», контейнерів і т. д. До речі, як казав наш провідник, на життя мера чинилися замахи, але дядькові круто поталанило, лишився живий. Вражає чистота всюди.




Весною на посаду двірника набирали людей по кастингу: двірник повинен знати 5 іноземних мов, не включаючи російську, і орієнтуватися у історії та культурі міста. А все тому, що після того, як він замете та прибере свою територію на тій же території він працює ще й екскурсоводом. І зарплата в двірників, за неофіційними даними, 7000 гривень. Ми гуляли містом і не бачили жодного недопалка, жодної смітинки! Видатним місцем є університет, поряд з яким наші ВДУ і ЛНТУ нервово палять десь осторонь.

Він схожий на справжній палац!




На багатьох балконах висить надпис «Я люблю своє місто!».
Гуляла вулицями Чернівців і відчула сором за нас, лучан. От чому в набагато молодшому місті люди так цінують і бережуть свою історію та культуру, а ми часто поводимо себе, як бидло. Чому їхній мер не боїться йти на рішучі дії, дійсно прагне розвинути своє місто, тримати його в порядку, а наш тільки й вміє, що протягом чотирьох років готувати нові обіцянки на наступні вибори. Це неправильно. Можливо, колись і ми досягнемо рівня чернівчан і зможемо сміливо вивісити на своєму балконі величезний плакат із гарним надписом: Я люблю своє Місто!