Повторюючи слова відомого соціолога, директора фонду «Демократичні ініціативи» Ірини Бекешкіної зауважимо, що в Україні існує три прикмети початку виборчої кампанії:
По-перше, політики починають інтенсивно замовляти соціологічні опитування, або проводять силами свої штабів не дуже дотримуючись методології. По-друге, соціологів починають звинувачувати у «продажності». По-третє, у інформаційному просторі з’являються фіктивні результати неіснуючих опитувань зроблених неіснуючими «соціологічними фірмами», або навіть без вказання замовників та надавачів таких послуг.

В Україні є лише декілька інституцій, опитуванням яких прийнято вірити, і які дорожать своїм чесним ім’ям. До таких відносять вже згадуваний фонд «Демократичні ініціативи», Центр Разумкова, Київський міжнародний інститут соціології. Рідше згадуються як незаангажовані, суто комерційні міжнародні компанії, які окрім соціологічних досліджень здійснюють широкий спектр маркетинговий досліджень, це «Фонд громадська думка - Україна» (ФОМ – Україна), TNS – Україна, Research & Branding Group. Решта це піар-компанії, які займається технологічним супроводом виборчих кампаній політиків і партій, і для яких «проведення» соціологічних опитувань та оприлюднення «отриманих» даних є одним з елементів виборчої кампанії. На Волині фірм, які надають подібні послуги ще менше.

Для чого це все згадується? А для того, щоб поділитись думками стосовно передвиборчої технології «рейтинги політиків», яка в серпні – на початку вересня почала огульно використовуватись для створення відповідного фону з виборів Луцького міського голови.

З джерел у середовищі компаній, що займаються соціологічними дослідженнями в регіоні, стало відомо, що жодна згадана вище інституція, як загальнонаціонального рівня, так і місцевого, жодних опитувань на предмет з’ясування настроїв лучан не проводила.

До технології «рейтинги» першими вдались посадовці обласної державної адміністрації, які в розмовах з різного роду політиками почали поширювати чутки, що нібито на замовлення голови ОДА в липні у Луцьку було проведено опитування стосовно настроїв лучан на майбутніх виборах Луцького міського голови, результати якого зображені на графіку 1. Серед лідерів у даному «опитуванні» значиться сам голова ОДА Борис Клімчук, а далі слідують молоді політики Андрій Козюра, Олександр Чижик та Олена Голєва, рейтинг решти політиків ніби не перевищує 5-7 %.



Яку мету переслідували особи, які поширювали такі дані, можна лише здогадуватись. Швидше всього, що такими цифрами намагались схилити до переговорів досвідчених політиків та підігрівали амбіції «молоді».

Напередодні дня незалежності джерела близькі до Луцького міського голови оприлюднили рейтинги довіри до місцевих політиків, де Шиба є на другому місці після Клімчука і має 16 відсотків. Зрозуміло, що такі цифри вигідні для Богдана Шиби, оскільки Борис Клімчук, здається, не збирається балотуватись на посаду міського голови, а серед решти політиків він виглядає безумовним лідером.

Але найбільше поширення у інформаційному просторі Луцька отримали результати, ніби то проведеного в усіх обласних центрах, опитування на замовлення Адміністрації Президента, яке поширювали джерела близькі до сьогоднішнього керівника волинського «Приватбанку». Лідером цього «опитування» зробленого за невідомою методикою є звичайно екс-голова ОДА Микола Романюк.

Але вже на початку вересня стало зрозуміло, що результати попереднього опитування були лише підготовкою необхідного грунту для оприлюднення результатів «авторитетного» дослідження - графік 2. Презентувати дане дослідження прибув до Луцька відомий столичний політолог (зауважте не соціолог), директор Київського інституту проблем управління імені Горшеніна Володимир Фесенко.

До честі Володимира Фесенка він оприлюднив методику (телефонне опитування) та кількість опитаних респондентів (800 осіб). На жаль перевірити чи дійсно це опитування було зроблене, чи «намальоване» нам не вдалось, але автору не доводилось чути щоб хтось зі знайомих, родичів, друзів чи інших осіб попав в число тих 800 луцьких щасливців, яких опитала по телефону інституція, яку представляв пан Фесенко. Також виглядає дуже сумнівним той факт, що столична інституція, яка займається обслуговуванням політичних кампаній і цим заробляє кошти, робить опитування для себе і за свої кошти, як наголосив Володимир Фесенко. Не можливо повірити, що під час виборів ті, хто має заробляти на них, тратяться заради цікавості.

Як оприлюднені Володимиром Фесенком у Луцьку дані, так і інша інформація про осіб, які мають відношення до Інституту Горшеніна, вказують на те, що на лучанах була випробувана цинічна технологія маніпулювання результатами соціологічних опитувань у виконанні авторитетних «професіоналів». Зокрема власником вже згаданого Київського інституту проблем управління імені Горшеніна є такий собі Вадим Омельченко, комсомольський товариш, а за окремою інформацією кум, екс-голови Волинської ОДА Миколи Романюка. Так відомо, що пан Вадим очолював службу безпеки «ПриватБанку» у Дніпропетровську за часів становлення цієї установи та керівництва нею сьогоднішнього віце-прем’єр міністра Сергій Тігіпка. Крім того пан Тігіпко входить до наглядової ради Інституту Горшеніна. А про дружні стосунки Тігіпка і Романюка на Волині знають всі, та й сам Микола Ярославович про це не одноразово публічно згадував.

Любов Сергія Тігіпка до замовної соціології нещодавно підтвердив один з політтехнологів Партії Регіонів – Дмитро Понамарчук http://www.pravda.com.ua/articles/2010/08/5/5276596. Так пан Понамарчук заявив, що на прохання Тігіпка пропонував покійному керівнику фонду «Демократичні ініціативи» один мільйон доларів за спотворені дані національного екзот-полу у другому турі виборів Президента 2004 року на користь Януковичу. Справа провалилась винятково через порядність Ілька Кучеріва.

Отже, чи можна вірити тому що презентує відомий і недешевий політолог Фесенко на замовлення банкірів Тігіпка і Романюка?

Станом на сьогоднішній день луцькі соціологи дійсно почали проводити опитування громадської думки лучан на замовлення штабів різних кандидатів. Чи будуть соціологи чи їхні замовники оприлюднювати отримані дані, чи все таки штабні працівники піддадуть їх власній корекції, прості виборці навряд чи дізнаються.

Відомо, що днями закінчується дослідження проведене київськими соціологами на замовлення Анатолія Грицюка. Ми очікуємо, що будуть оприлюднені нові сенсаційні результати.

Також днями має оприлюднити дані свого опитування Інститут безпроблемного управління, ніби то з Варшави. Як повідомили наші джерела до оприлюднення підготовлені наступні результати опитування по виборах Луцького міського голови – графік 3.



Шановні лучани, будьте мудрі, бо спритні політики та псевдо соціологи, які їх обслуговують, вводять Вас в оману. Вірити можна лише відомим і незаплямованим соціологічним організаціям, які проводять опитування та оприлюднюють дані згідно методики, а не на замовлення когось із кандидатів. А до певного кандидата, в якого грошей багато, виникають запитання: чи варто починати виборчу компанію із маніпуляцій та хитрощів?
Тарас Васильчук, магістр соціології