Звати мене просто Швейк. Так-так, той самий бравий вояка, що трохи несповна розуму, але все ще досить бравий.
Ви запитаєте, як це можливо – дожити до цих днів і залишитись досить бравим?
Просто.
Спершу мене надихала Перша світова війна. Я її висміював, і вона висміювала мене.
Потім – Друга світова війна. І знову згадали про Швейка.
Холодна війна також покликала мене у вир подій.
Й от нарешті війни закінчились. «Все, Швейку, – подумав я. – От і прийшла твоя старість, забуття та зрештою смерть».
Аж раптом люди вигадали таку річ, як віагра. Настав час подивитись на світ з іншого боку.
Життя закинуло мене в тихеньке село на Волині. Я, бадьорий від тієї віагри і трохи несповна розуму солдат Швейк, починаю свою волинську епопею.
Якось моя сусідка пані Корчик, у якої я купую смачне козяче молоко, принесла мені якусь газету.
Не пам'ятаю її назви – вік уже не той, щоб усе пам'ятати. Але запам'яталася мені стаття про мишей.
Якийсь шановний пан, чи то був підпанок, писав, що на Волині безвісті зникли 25 тисяч тонн пшениці з держрезерву. І начебто ту пшеницю з'їли миші. Шановний пан Губернатор на першу літеру Б. казав, що в нього пшениця ще була.
Наступний пан губернатор скаржився на мишей. А теперішній пан губернатор каже, що пшениці вже нема.
Як нема? Я дуже здивувався: а раптом війна? Раптом на країну нападуть? Чи неврожай?
Одне я зрозумів чітко: між паном губернатором на Б. та паном губернатором на К. пшеницю з'їли злі миші.
І я як істинний патріот знову зібрався на війну з мишами. Дістав свою стару рушницю, почистив її і тут збагнув: потрібні набої.
Мисливці мене зрозуміють. Коли ти йдешь на качку – цеодні набої. На кабана – інші. На медведя набої мають бути дуже потужні.
А які мають бути набої на мишей, що з'їли 25 тисяч тонн пшениці?
Для того, щоб вирахувати потужність та кількість набоїв, я спробував порахувати кількість та величину мишей, що з'їли таку кількість пшениці.
Що таке 25 тисяч тонн пшениці? Хтось собі уявляє? Думаю, що ні. Бо насправді це важко уявити. Ми звикли до великих цифр у випадках на кшталт «країна зібрала урожай у 30 мільйонів тонн пшениці». Багато це чи мало? Напевно, багато. Наскільки багато?
Так-от, скільки це – 25 тисяч тонн пшениці?
25 тис. тонн пшениці – це:
1. 25 000 000 кілограмів пшениці
2. 12 000 000 буханок хліба
3. 12 000 підвод з зерном
4. 2 500 вантажівок
5. 750 вагонів із зерном
6. 25 ешелонів із зерном
7. 8 великих кораблів із зерном
І врешті-решт це 25 000 000 гривень 98 копійок.
Узявши до уваги ці цифри, я зрозумів, що миші все з'їсти і не встигли б, і не змогли.
Тому я пригадав пані Грушову з Гдині. Ви знали пані Грушову? Ні? Прикро. Так-от, ця пані весь час чекала війни. І на цей випадок у неї завжди була захована тушонка в банці, крупа в банці, пшениця в банці.
От я й подумав, що миші тут не винні. Просто хтось, готуючись до війни, поховав пшеницю у банки.
Бо без банок тут не обійшлося. Це я Вам, шановні добродії, точно можу сказати.
А Ви як думаєте: куди поділася пшениця?
Щиро Ваш бравий вояка Швейк