Дізнавшись про показ фільму вночі, ще й у нас у Луцьку, цікавість мене просто розпирала. І я вирішила все таки піти подивитися на фільм, якого ніколи не бачила, «Траса 60».
Таке дійство було вперше у нашому місті, до того таке тільки робили хіба що на якихось фестивалях, і то тільки тематичні стрічки, які дивилися хіба що бабусі та дідусі, які проходили поруч, або молодь яка приїхала на цей фестиваль.

Нічне кіно під відкритим небом було давно популярне в Європі та Америці. Такі дійства проходили регулярно. Однак спочатку таке кіно називалося автокінотеатром, а з’явилося воно в Америці у 1933 році. Тоді до великого екрану просто з’їжджалися на машинах, та за символічну плату в 25 центів за вхід і ще 25 - за паркову, могли насолодитися фільмом. Згодом кіно під відкритим небом заразило і Європу.
Зараз кінострічки часто показують у незвичних місцях, наприклад у Польщі та Німеччині показують сучасні фільми у середньовічних замках.

Україна останнім часом теж починає традицію нічого кіно. Однак, кіно не в кінотеатрах, не на тематичних фестивалях, а просто на свіжому повітрі, просто для людей, які люблять щось нове. Зокрема, фільми показували і у Львові, і у Тернополі, та ще декількох містах. Це були просто фільми на вільну тематику, фільми від відомих, або молодих режисерів.

Звісно, Луцьк тільки починає традицію фільмів під зорями, але починає досить добре. 20 липня кіноперегляд під відкритим небом вперше відбувся на стадіоні ВНУ ім. Лесі Українки. Це було цікаве та незвичне дійство, на яке прийшло близько 400 людей. Фільм «Траса 60», або ж «Автострада 60» сподобався багатьом. Сподобався тим, хто дивився його вперше, або переглядав ще раз, адже цей фільм був для багатьох культовим, показувався на свіжому повітрі та ще й вночі. Багато глядачів, так як в американських фільмах, у яких показували як там дивляться таке кіно, запаслися харчами та гарячим чаєм. Чай із термоса смакував дуже добре, бо вночі було прохолодно. Однак це не створювало жодного дискомфорту, навпаки, було душевно приємно.

Найбільш хорошою ідеєю організаторів була також ідея щодо маршруток. Адже при виході із стадіону на глядачів чекало 2 маршрутки, які за 15-тим маршрутом розвозили кіноманів по домівках. Хоча було мало мінусів, все ж таки вони були. Найголовніший мінус в тому, що було дуже димно на стадіоні під час показу, бо вельми «культурні» курці турбуються лише за себе, а про те, що в публічних місцях не палять вони просто забувають. Організатори пообіцяли, що наступного разу такого не буде.

Захід відбувся, голова «Молодіжної Платформи» Захар Ткачук, вважає, що кіноперегляд на перший раз пройшов досить успішно. Перший млинець ніколи не вдається ідеальним, як ніяк. І це істина. Однак як би не було добре все таки є люди яким ніколи не вгодиш: одним було дуже голосно, одним багато людей ходило по вулиці, іншим мало міліції. Однак усі казуси та мінуси можна усунути, головне старатися, та вірити у краще.

І як кажуть розумні люди: «Хороші задумки мають бути здійснені». Щодо кіноперегляду у Луцьку це також можна застосувати незважаючи ні на що. Організатори обіцяють, кіно все таки показуватимуть ще і ще, бо це потрібно для лучан.

P.S. розміщую декілька фото із групи Вконтакті "Молодіжної Платформи"