У сучасній історії України Закриття EX.UA - не одиничний випадок. Згадаймо хоча б скандальну справу infostore.org та закриття ресурсу io.ua.

Але інтернет неодноразово "трусили" гучні скандали. Один з останніх - закриття файлообмінного сервісу Megaupload. Чотирьох керівників компанії заарештували, ще трьох оголосили в розшук. Їх називають членами злочинного угрупування і звинувачують не тільки в порушенні авторських прав, але і в шахрайстві, рекеті і відмиванні грошей. Засновник компанії Кім Дотком і його партнери заподіяли шкоду правовласникам на $ 500 млн, вважають у ФБР.

Але 10 років тому інтернет-користувачі також були обурені закриттям найбільшої файлообмінної мережі.

Napster

Справа Napster до сих пір залишається символом протистояння вільного інтернету та музичної індустрії. Один із засновників сервісу Шон Паркер уже в наш час, будучи героєм нової фейсбук-епохи, сказав, що Napster став першою чорною міткою «твердолобим захисникам копірайту». Прототип сучасних пірінгових мереж Napster пропрацював лише 2 роки. Уже через кілька місяців після створення він отримав судові позови від американської асоціації звукозаписних компаній RIAA. Остаточно добило сервіс поява в його каталозі демоверсії однієї з пісень гурту Metallica за кілька днів до її офіційної прем'єри. Барабанщик групи Ларс Ульріх навіть обіцяв побити своїх адвокатів, якщо вони не розберуться з нахабними піратами. Загрози спрацювали. У липні 2001 року Федеральний апеляційний суд США постановив закрити сервіс.

MP3.com

MP3.com, створений ще в 1997 році, на відміну від Napster, став першою спробою легального музичного бізнесу налаштувати інтернет під себе, але в результаті все одно здувся після судових позовів. Сервіс починав як вільний каталог MP3-файлів, але після кількох судових розглядів почав домовлятися з лейблами про відрахування. У 2000 році компанія відкрила для користувача сервіс MyMp3.com, який і став головним джерелом проблем. MyMp3.com дозволяв прослухати музику тільки тим, хто придбав відповідний диск (для цього CD реєструвався на сервісі). Втім, лейблам ця схема не сподобалася - коди для реєстрації дисків стали швидко поширюватися в мережі. Почалися нові судові процеси, часто доходять до абсурду. Справа дійшла до того, що самі власники музичного сервісу подали судовий позов проти власних юристів, за порадою яких було прийнято рішення про запуск MyMp3.com. Все це закінчилося закономірним крахом. Сервісу присудили мільйонні штрафи, в результаті він був проданий звукозаписної компанії Vivendi Universal, а в 2003 році закритий (пізніше на домені з'явився черговий музичний сайт, але вже інформаційний).

KaZaA

У KaZaA був шанс стати першим торрент-сервісом, легалізованим на судовому рівні. Ще в грудні 2003 р. верховний суд Нідерландів ухвалив, що творці Kazaa (серед них Ніклас Зеннстрем - один із засновників Skype) не несуть відповідальності за діяльність піратів, які користуються цією службою. Але мережа спочивала на лаврах недовго, всього два роки. На Kazaa насіли відразу чотири великих музичних видавця - Universal Music, Sony BMG, EMI і Warner Music. І вже у вересні 2005 року Федеральний суд Австралії зобов'язав власників мережі Kazaa за два місяці змінити програмне забезпечення так, щоб користувачі не могли обмінюватися музичними файлами, захищеними авторськими правами. Вимога так і не виконали, але на подальшу боротьбу у Kazaa вже не було сил: компанія уклала мирову угоду, вона зобов'язалася припинити поширення піратських копій і виплатити видавцям більше $ 100 млн компенсації. Торгова марка і доменне ім'я Kazaa перейшли до Digital Entertainment, яка в 2009 році відродила сервіс на легальній основі за щомісячною передплатою. Процес проти KaZaA знаменний ще й тим, що заодно вперше були подані масові позови проти користувачів сервісу. Під загрозою судового переслідування виявилися 26 000 американців. Першою постраждала 30-річна одинока мати з Міннеаполіса, яку зобов'язали виплатити лейблам $ 220 000.

OiNK

Справа творця торрент-трекера OiNK Алана Елліса стала поворотною. Сервіс був закритий ще в 2007 році в результаті одного з найгучніших антипіратських процесів у Великобританії. На той час у трекера було 200 000 користувачів, які завантажили 21000000 музичних файлів. В ході розслідування поліція виявила на банківських рахунках творця $ 300 000. Елліс пояснював, що ці гроші були добровільними пожертвами користувачів сервісу і йшли на оплату хостингу і купівлю додаткових серверів. Суд його аргументів не послухав: Елліс був арештований, його звинуватили в «шахрайській змові проти музичної індустрії». Але вже в січні 2010 року програміста виправдав суд присяжних. Присяжні визнали, що у творця OiNK була повноцінна робота, а управління сайтом стало лише хобі. Також у своєму рішенні вони відзначили, що музику скачували з допомогою торрентів, і жоден неліцензійний файл не зберігався на серверах, які вилучили у Елліса. «Цей вердикт нас вкрай розчарував. Він не схожий на ті, що приймаються судами по всьому світу. Ми в шоці », - заявили представники Міжнародної федерації фонографічної індустрії (IFPI).


The Pirate Bay

З найвідомішим трекером The Pirate Bay пов'язаний і найвідоміший (до історії з Megaupload) судовий процес. Сервіс, заснований в 2003 році, благополучно працює і сьогодні, але його творці поплатилися за піратську діяльність свободою і великими грошима. У квітні 2009 року окружний суд Стокгольма визнав чотирьох засновників The Pirate Bay винними у сприянні поширенню піратського контенту. Кожен отримав по року в'язниці, загальний штраф склав $ 3,62 млн. У 2010 році апеляційний суд знизив кожному з них терміни на кілька місяців, але збільшив штраф до $ 6,5 млн. Для борців з інтернет-піратами справа The Pirate Bay стало зразковим. Правовласникам вдалося довести в шведському суді те, що не виходило до цього в інших країнах: дії творців сервісу визнані «професійними» і «ідеологічно усвідомленими». Вперше засновників трекера звинуватили не просто в комерційній наживи на чужих правах - їх помилкою стала принципова війна з системою.

Джерело: techno.bigmir.net