Андрія і Максима я надибав випадково, мав хвилину зустріч з колегою у «Майдані», і побачив їх за столиком нижнього ярусу бару. Хлопці схилилися над iPad-ом і про щось сперечалися. Виявилося, що працюють зараз над проектом, який, як сказав Андрій Сірук, скоро «прогримить» в інтернеті. Власне на розмови про це «прогримить» ми і спустили 2,5 години.

WalkPM.com — енциклопедія розваг

- От ти знаєш, що порадити людині, яка захотіла отримати адреналін? А наша «Енциклопедія розваг» знає! От жми кнопочку. Во: так і написано — «отримати адреналін» – Андрій підсунув мені свій iPad і показував сайт під назвою WalkPM.

Аби не втомлювати читачів переказом маси яскравих характеристик цього інтернет- ноу-хау, стисло передам хоча б розказане мені хлопцями.

Отож, зробили вони інтернет-проект, який покликаний допомогти людині визначитися, як і де вона хоче розважитися найближчим часом.

«Фігня! Таких афіш в неті і так валом» — скажете ви. Я теж так сказав. Проте як виявилося, мова йде не про звичайну афішу.

Судіть самі:

По-перше, проект робиться за принципом «Вікіпедії» — кожен користувач сам може редагувати інфу на ресурсі. По-друге, «заточений» ресурс під всесвітній масштаб. Ага. Уже зараз там є три мови і можливість додати інформацію про розваги в будь-якому місті світу.

Але найцікавіше в іншому. Шукати інформацію на сайті користувачу пропонують не за звичною схемою «час-місце-подія», а за своїм…настроєм.

- У тебе бувало таке, що тобі от такого чогось хочеться …. Сам не знаєш чого. А того куди піти увечері не знаєш? — запитав Максим.

- От саме для таких випадків — наш WalkPM. Не шукай тут списку кабаків чи афіші подій. А лізь от сюди, Андрій тицьнув, я прочитав: «Напитися», «Вигуляти дівчину», «Розважити сім’ю», «Італьяно», «Піти на ліво», «Дивитися, але не приставати», «Закоктейлити», «Захотілося шашличка», «Випити чаю», «По пивку»… І так далі.

- Вкурив? Не шукай місце — шукай настрій. Підбирай за тим, що тобі зараз найпотрібніше, найбажаніше. Думай, з ким ти хочеш відпочивати — з дітьми, з дружиною, з коханкою, з колегами. А система вже сама запропонує список закладів, де це можна зробити найкраще, — пояснював Максим.

- І якщо тобі треба «вигуляти дівчину», — підхопив Андрій — система запропонує тобі місця з романтичною, затишною атмосферою та усіма атрибутами «кіношних» побачень. По кожному «настрою» — список закладів. Кожен з розкладом, фотографіями, відгуками, афішею подій у цьому місці.

Сто професійних модераторів не наповнять ресурс так, як це зроблять мільйони користувачів

- Чого ви думаєте, що інші зроблять роботу краще за вас? Ви даєте можливість користувачам самим додавати інформацію.

Чого я, як звичайний користувач, маю їй довіряти?

- Ти ж довіряєш «Вікіпедії»?

- В більшості випадків так.

- От. Чого ж ти так погано про наших людей думаєш? Ясно, що знайдуться і ті, хто замість чогось нормального напишуть «жопа». Але таких мало. Та й модератори на сайті є. А більшість людей не проти поділитися враженнями про заклад, розповідати усім, що завтра у парку на гітарі гратиме прикольний чувак, і можна просто прийти і послухати. А у такий-то бар краще не ходити — там офіціанти хами. Сто професійних модераторів ресурсу не наповнять його так, як це зроблять мільйони користувачів. - Але інформація — це одне. А враження, передача емоцій — інше. Ви берете на себе роль таких собі «експертів»: от ми вам зараз порадимо де найкраще ееее — погуляти з дитиною. А самі ніби й не при ділах, це все користувачі добавляють.

- Над тим, аби та інформація, додана користувачами, правильно використовувалася, ми й працюємо. Ясно, що всього тобі не розкажемо, там купа наших авторських фішок, і вони — таємниця. Тут, знаєш, як то кажуть: щоб повірити — тре спробувати. Але дещо розкажу. По перше, кожен заклад має свій рейтинг. Більше позитивних коментарів — вищий рейтинг, і заклад показується вище у списку. По-друге, система вивчатиме смаки користувача. Якщо вона бачитиме, що хтось частіше пише позитивні відгуки про «Майдан», у нього популярний запит «напитися», то ніколи не відправить його напиватися у «Корону Вітовта».

- Тобто, відбираючи для тебе заклади за конкретним запитом, система враховуватиме і твою «історію», і рейтинг закладів. Ну і ще ряд ознак, які й роблять нашу систему відбору прямо скажу — унікальною. Але ми про неї тобі не розкажемо — Андрій загиготів.

- Не дуже й хотів — я знизав плечами, і поліз «тестувавати».

- Ха! А от я кіно подивитися хочу. От настрій у мене такий! А у вас нічого у вашому креативному списочку! — я зловтішався.

- Багато хочеш — Андрій забрав у мене iPad. — По-перше, тут є «Розважити сім’ю», «Вигуляти дівчину» і «Погуляти з дитиною». І скрізь є «Адреналін». Чи ти в «гордом одиночестве» у кіно ходиш?

- Тай не це головне — примирливо додав Максим, — Цей прелік — початковий, тестовий. От ми кількома мозковими штурмами його напрацювали, і видали на суд людський. Люди до нас прийшли — щось клацають, пробують, оцінюють, плюються… Ми це все вивчаємо і вносимо потрібні зміни. Того буде мінятися і цей список. Але тільки з врахуванням думок користувачів. Головне, що люди вже оцінили його і вже ним користуються, додають інформацію.

«Нас зарплата хвилює не в першу чергу»

- Все кльово, хлопці, але звідки бабло? — питання, що вертілося у мене за язиці ще від початку розмови. Виявляється, над WalkPM працює вісім чоловік, об’єднаних у створену спеціально для цього фірму з немалими, як запевняли хлопці, зарплатами.

- Від інвестора.

- А хто він?

- Ти, ясно, не повіриш, але ми не знаємо, — мені здалося, Максим таки не лукавив.

Андрій додав:

- Справді. Ми працюємо з посередником. Сказав, що представляє дуже серйозних людей, і має намір робити ось таке. І, знаєш, усе, що він потім зробив, підтвердило серйозність його слів. Він забезпечив нам легальну роботу, з офіційним працевлаштуванням і зарплатою, з повною свободою дій і головне — з бомбезною ідеєю, яку ми вже втілюємо в життя.

- А я якось ніколи й не переймався особою інвестора. Я працюю над проектом, який реально допомагає людям, в якого хороша перспектива . І маю від того великий кайф і гарну матеріальну винагороду, — з ентузіазмом підкреслив Максим.

- Ми — маленький Google! — Андрій був явно втішений своєю алегорією, — І не тільки того, що робимо щось схоже, хоч і своєрідне. А й того, що намагаємося творити максимально комфортні умови своїм працівникам. Кожний може сам вибрати, коли йому пропущений час відробити — чи після роботи, чи у вихідні. У нас є безкоштовні обіди, години релаксу, корпоративи. Ми їздимо на будь-які професійні семінари, якщо вважаємо, що вони нам корисні.

- Андрій не тільки тому назвав нас Google. Бо наш проект належить багатьом людям одночасно. Включаючи мене, його, і наших працівників. Вони власники певних відсотків фірми. Коли засновувався Гул, людям зарплату виплачували акціями. І ці акції нічого не коштували. А коли він став «бомбезним», то кожна прибиральниця стала міліонером. Такий самий принцип реалізовуємо і ми. Кожен працівник — частина проекту. Тобто люди зацікавлені у розвитку, у рості…

Андрій щось згадав і, перебивши Максима, додав:

- Коли я Макса запрошував у цей проект, а ми сиділи он за тим столиком, я йому так і сказав: буде дуже багато роботи, досвіду, грошей і перспектив.

Де обговорити нову офіціантку?

- Хлопці, а вам не здається, що ви якось не розумієте «вимог епохи»? Якщо ви звикли «тусуватися» і «відтягуватися», то чого думаєте, ніби і для інших це важливо? Та люди у нас ледве кінці з кінцями зводять! Більшість думає, як сім’ю прогодувати, а не «як то сьогодні порозважатися?».

- Не перебільшуй. Людині не відпочивати не можна. Інша справа — кожен це робить в міру своїх можливостей і бажань. Користування нашим сайтом безкоштовне. А варіанти відпочинку найрізноманітніші. Ми не пропонуємо лише дорогі заклади для багатих. Якщо у центрі міста, чи у парку плануватиметься безкоштовний концерт — ми про нього напишемо. Не питання у ціні відпочинку. Питання в його потребі. Людина, яка не відпочиває, довго не протягне. Це усі знають.

- І про «кінці з кінцями» не розказуй. Ясно, що не всі собі можуть гуляти в ресторанах щодня, але приємне місце, де можна випити кави чи увечері попити пива з друзями — хіба це так недоступно? От тобі приклад: от цей столик, за яким ми сидимо, Максим замовляв ще вчора. На годиннику восьма вечора, а вільних місць я щось не бачу…

- Але для того, щоб цей столик замовити, тобі не треба було лізти в інтернет і думати «а як мені сьогодні порозважатися?».

- Ну й що? Повір, бажання порозважатися у мене виникає набагато частіше, ніж бажання сидіти в «Майдані». Іншими словами — я не люблю одноманітності. А тому й WalkPM для мене — стопудов корисний.

Максим перебив нас:

- Пацани, ми чогось звужуємо завдання нашого сайту. Знайти де порозважатися?

Безперечно. Але місія WalkPM набагато глибша. Місія ця — комунікації між людьми, цікаве і корисне, класне спілкування. Усі обговорюють в інтернеті політику. А чого б не обговорити, нову офіціантку в «Кораблику»? Суші в «Сінатрі»? Фільм, який зараз крутять в «Анденаліні»? Так, щось подібне пропонують сьогодні соціальні мережі. Але у нас своя тема і до того ж величезна практична користь. Я у Фейсбуці не зможу вибрати заклад, де можна відпочити з коханкою. У ВКонтакте я не можу вибрати місце, де кльово організувати ділову вечерю… Я зможу це зробити тільки на WalkPM!

* * *

Розмова знову потроху «з’їхала» в обговорення нюансів пошуку місць відпочинку, їх відбору, додавання фоток, модерації коментарів і т. д. і т. п.… Було вже пізно, коли ми вийшли з «Майдану». Дивно, але ні запас слів, ні запас натхнення у Андрія з Максимом не вичерпався.

Знаєш, якби не всесвітній масштаб я б і не взявся за цей проект, — говорив Максим.

— Ми не тільки станемо популярними в країнах СНД! Жителі Нью-Йорка, Лондона, Берліну заходитимуть на WalkPM, аби вибрати місце для відпочинку — у нас все для того є. Я бачу, як на презентаціях збиратимуться всі зірки інтернет-бізнесу, там виступатиме хтось з наших пацанів і буде казати щось приблизно таке: «Я був серед тих, хто починав WalkPM — ресурс, без якого сьогодні не можуть уявити свого комфортного існування десятки мільйонів людей на планеті…». Знаєш, це буде…

Текст: Сергій Юрчук