Прокляття покоління 2012: біометричні паспорти


Більшу частину свого існування людство провело у кровопролитних війнах. За підрахунками вчених, ми лише близько трьохстах років жили під мирним небом. А якщо точніше, то за останні 5 тисяч років... людство прожило мирно загалом 292 роки. За решту часу відбулось 14513 малих та великих воєн, що забрало життя трьох мільярдів 640 мільйонів людей! І парадоксально те, що саме війна, а точніше удосконалення знарядь зброї і тактики ведення військових дій, стали одним із факторів розвитку людства в цілому. Адже саме та держава, яка мала переважаючу армію, досконалу, нову, відповідно до тогочасних досягнень науки і техніки, зброю, могла претендувати на нові і нові землі, нові і нові прибутки у вигляді податків підневільних жителів, а отже, на лідерство. Це твердження універсальне. Але не для двадцятого століття. Останнє стало не лише полем двох кровожерливих світових воєн. Воно стало творцем нових технік і засобів ведення війни. Спочатку атомної: за доктринальними позиціями наддержав, одним ядерним ударом можна було знищити супротивника. Але навіщо іншому супротивникові «мертва» територія?! Ніхто раніше не міг подумати, що інформація стане збройним засобом – ефективним, гнучким, не надто дорогим, у порівнянні із ядерно-ракетними системами та арсеналами інших видів зброї масового знищення. Проголошення американським президентом Р. Рейганом Програми стратегічної оборонної ініціативи (СОЇ), за масмедійними твердженнями, так званої теорії збройних воєн, було насправді тільки кинутою у безодню інформацією. Безоднею став Радянський Союз, який легко проковтнув цю наживку і кинув величезні масиви грошей на удосконалення своєї ракетно-ядерної програми, зокрема будівництва ракет типу «Буран». У 1992 році інформація офіційно була зарахована до списку засобів військових дій нової військової доктрини Сполучених Штатів Америки, асимільовано-зміненою у зв’язку із розпадом Радянського Союзу. Не будемо вдаватися до опису причин того розпаду. Проте дійсним є одне, психологічно-інформаційну війну Радянський Союз програв.
Можливо, занадто великий вступ, можливо, в когось зовсім інші думки на все це. Проте, із 1 січня 2012 року в Україні офіційно запроваджено виробництво біометричних паспортів – документів, які будуть містити усю інформацію про його власника – не лише ту, яку ми постійно бачимо у наших звичайних паспортах. Біометричний із вмонтованим електронним чіпом «володітиме» даними відбитків пальців, фотографією райдужної оболонки очей і так далі. Дійсно, і так далі, адже в мене відчуття, що вимоги до загального об’єму і діапазону цієї інформації зростатимуть зі швидкістю світла. У наукових колах поширюється думка і про запровадження так званих генетичних паспортів, які міститимуть дані про генетичний код людини, а якщо точніше, то про її ДНК. А якщо ще точніше, то про 16 його ділянок. Але яких саме, простим смертним, напевно, не судилося знати.
Вустами багатьох ЗМІ, особливо закордонних, проамериканськи налаштованих, вустами політиків-конформістів, «патріотично налаштованих діячів своєї землі» звучать заклики на підтримку таких засобів ідентифікації людини. Мовляв, це допоможе підвищити рівень безпеки людини та захисту її прав та свобод, протидіятиме поширеню міжнародного тероризму, допоможе зменшити рівень міжнародної та внутрішньодержавної організованої злочинності, зменшить витрату часу і коштів на перетин кордонів громадянами різних країн… Езопова мова прихильників глобалізації світової економіки, політики, культури. Глобалізації людини і перетворення її на справжнього громадянина світу цього, космополіта, так би мовити.
Люди чомусь не звертають уваги на деякі факти, а може, й звертають, проте, не хочуть надавати цьому перевагу, віддаючи її грошам. А до кого звернені біблійні слова: «І зробить вона, щоб усім малим і великим, багатим і вбогим, вільним і рабам було дано знамено на їхню правицю або на їхні чола, щоб ніхто не міг ані купити, ані продати, якщо він не має знамена ймення звірини, або числа ймення його...» (Одкр. Іоанна Богослова р.13.)?! Невже не до вас, люди?! Невже ви такі сліпі?! За біометричним паспортом, вам обіцяють всадити вже у ваші голови, на ваші праві руки («правиці») електронні чіпи – так би мовити поставити клеймо на вас! У чіпах зафіксують не лише інфу про вас, але й закодують усі ваші заощадження – ваші гроші, до яких так сьогодні прагнете: будете незгідні із політикою Світового Уряду, відключать чіп, і ви залишитеся ні з чим, так би мовити – людиною без визначеного місця проживання. Чіпи зможуть контролювати усі процеси вашої нервової системи: мозок теж опиниться на шляху служінню космополітизму. Методами кодування із вас, ймовірно, зроблять зомбі: ще за життя закутаєтеся у шати єгипетських мумій. Це вже не німецький концтабір, це світовий електронний концентраційний табір, новітня казка сегрегації, гетто для усіх людей. Ви хочете такого майбутнього?! Це не прогнози і передбачення релігійних людей. Це твердження найбільш відомих футуристів нашого світу. Біометричний паспорт – це перша сходинка до такого «світлого» часу. Закон про запровадження таких засобів ідентифікації людини у Верховній Раді України вже прийнятий, так би мовити простою більшістю. Мені чомусь здається, що такі речі повинні прийматися принаймні кваліфікованою більшістю, або навіть виноситися на Всеукраїнський референдум. Біометричні паспорти дають Україні шанс на безвізову торгівлю із Європейським Союзом. Проте торгуватимуть не сіллю, медом, рибою, в’яленим м’ясом, хутром, як за часів Київської Русі. Торгуватимуть душами – вашими душами.

Євгеній Ничипорук
Заступник голови Нововолинського міського осередку
Всеукраїнської громадської організації «Антифашистський комітет України»