Часто ходжу на роботу повз будинок на Федорова, 4. І ось уже понад півтора року одна й та ж картина – за декілька метрів від дверей двох під’їздів немає люків на колодязях.

Найкумедніше в цій ситуації, що якраз навпроти цього будинку розташоване приміщення ЖКП №11, яке й мало би обслуговувати дану прибудинкову територію.



Травень 2010

Перший раз проблему ми спробували вирішити у травні 2010 року, коли опублікували ці фото у «Хроніках Любарта». Тоді міська влада жодним чином не відреагувала.

І ось у березні 2011 року ми вдруге звернулися до міської влади, але тепер уже зі зверненням (вх. від 22.03.2011)




Березень 2011

О, диво! Уже через 5 днів після реєстрації звернення на місці метрових дірок в тротуарі лежали металеві пластини. Достатньо товсті (приблизно 10 мм), щоб не прогнутися під вагою людини, але й достатньо легкі, щоб їх не можна було зрушити з місця. Одне слово, достатньо привабливі для крадіїв металу.

Не встиг я їх сфотографувати, як уже наступного дня їх хтось поцупив. Добрі люди знову прикрили їх абичим, щоб ніхто не «пірнув» під землю. І ось яка вийшла цікава картина:



Як зауважила одна моя колега, здалеку здається, що це вхід в чарівну нору, яка веде до Країни чудес.

Залишається лише молитися, щоб не знайшлося Аліси, яка провалиться в цю нору.

***

Запитання до читачів: чого не вистачило міській владі, щоб довести розпочату справу до кінця?

P.S. На подане звернення на ім’я луцького міського голови «Хроніки Любарта» станом на вечір 28 квітня 2011 року відповіді так і не отримали. Що ж, доведеться наступного тижня ще раз зайти на Винниченка, 13. :)