Дослідники ретельно вивчають знайдені місця імпактних подій – місця на Землі, куди поцілили астероїди.

Це дозволяє краще розрахувати частоту таких зіткнень, їхню силу та наслідки для Землі й живого світу. Нещодавно були виявлені свідчення удару астероїда, який влучив в Антарктиду.

Про це повідомляє 24 канал.

Переважна більшість астероїдів, діаметр яких становить до 150 метрів не досягають поверхні Землі, а фрагментуються та випаровуються. Це призводить до повітряного вибуху, подібного до падіння Тунгуського, Сіхоте-Алінського або Челябінського метеоритів. Більші та міцніші тіла можуть досягати поверхні та спричиняти страшні вибухи.

Як наслідок – утворюється кратер. На місці удару може не залишитися великих уламків космічного тіла, адже вони випаровуються у момент зіткнення. Може не залишитися навіть кратера, адже час та природа зітре його з лиця Землі. Та є інші свідчення таких імпактних подій далекого минулого.

Що знайшли дослідники

Дослідження показують, що падіння «малих» метеоритів, таких як Тунгуський або Челябінський, доволі часта справа. Проте відшукати свідчення таких ударів набагато важче, ніж кратери від величезних астероїдів.

Залишки надшвидкісних зіткнень з поверхнею Землі в основному зберігаються в вигляді ударних кратерів. Утворення кратера супроводжується виникненням характерного набору ударно-метаморфічних ефектів та утворенням мінеральних сполук під дією високого тиску в цільових породах.

Саме такі сполуки відшукали вчені в Антарктиді. 17 позаземних конденсаційних сферул S-типа були виявлені на вершині гори Walnumfjellet. Вони утворилися, коли космічне тіло вибухнуло, а його залишки та ударна хвиля досягнули поверхні. Розмір астероїда, ймовірно, становив не менше 100 метрів.

Загартована структура сферул свідчить про їхнє охолодження за лічені секунди. Отже, ці частинки не могли сформуватися у вигляді космічних сферул у верхніх прошарках атмосфери, оскільки вони охололи б задовго до того, як досягли антарктичного льоду та не зазнали б ізотопного обміну кисню з льодом. Відповідно, вибух відбувся на малій висоті.

У сферах була виявлена висока частка нікелю, олівіну та інших сполук, які характерні для хондритів – кам'янистих метеоритів. Науковці датували подію – виявилося, що метеорит вибухнув низько над Антарктидою близько 480 тисяч років тому. Ймовірно, що він не вплинув на перебіг життя на планеті.

Дослідники продовжують вивчати знахідки. Також в Антарктиді безперервно ведуться пошуки нових метеоритів.