Запитай юриста

[5 Жовтня 2015 19:23] Ирина: Добрый день! В 1996 г купил дом (не приватизированный). Рассчитался с хозяином наличными, он меня прописал в дом, а документы договорились оформить после его приезда (срочно надо было ему уехать в Россию). До сих пор не вернулся, его местонахождение неизвестно. Могу ли я подать иск о признании права собственности на землю по решению суда на основании давности владения.

Відповідь юриста:

Доброго дня! Можете!

Згідно з ч. 1 ст. 344 ЦК України особа, яка добросовісно заволоділа чужим майном і продовжує відкрито, безперервно володіти нерухомим майном протягом десяти років або рухомим майном - протягом п'яти років, набуває право власності на це майно (набувальна давність), якщо інше не встановлено цим Кодексом.

Зі змісту ст. 344 ЦК України вбачається, що обставинами, які мають значення для справи, та які повинен довести саме позивач, є: законний об'єкт володіння, добросовісність володіння, відкритість володіння, давність володіння та його безперервність (строк володіння).

За змістом вищенаведеної норми Закону однією з обов'язкових ознак, яка є необхідною для набуття права власності на річ за набувальною давністю, є те, що володіння має бути добросовісним, тобто володілець не знав і не міг знати про те, що він володіє чужою річчю, інакше кажучи обставини, у зв'язку з якими виникло таке володіння, не давали найменшого сумніву стосовно правомірності набуття ним майна.

Як Ви вказуєте, з моменту придбання вказаного об’єкту нерухомості і по сьогоднішній день обґрунтовано вважаєте, що володієте нею саме як своєю власністю, оскільки придбали на підставі договору купівлі-продажу (нехай і усного), та виплатив за неї обумовлену суму коштів.

Відкритість та безперервність володіння теж є необхідними умовами для набуття права власності за набувальною давністю і означають, що володілець володіє річчю відкрито, без таємниць, не приховує факт знаходження майна в її володінні, а також те, що протягом зазначеного в законі строку володілець не вчиняв дій, що свідчили б про визнання ним обов'язку повернути річ власнику, і воно не переривалось протягом всього строку набувальної давності.

Якщо дані умови набуття права власності за набувальною давністю Вами повністю дотримані, то маєте усі підстави набути право власності на будинок та землю з цих підстав.

Ураховуючи положення пункту 8 Прикінцевих та перехідних положень ЦК про те, що правила статті 344 ЦК про набувальну давність поширюються також на випадки, коли володіння майном почалося за три роки до набрання чинності цим Кодексом, та беручи до уваги, що ЦК набрав чинності з 1 січня 2004 року, положення статті 344 ЦК поширюються на правовідносини, що виникли з 1 січня 2001 року. Отже, визнання судом права власності на нерухоме майно за набувальною давністю може мати місце не раніше 1 січня 2011 року.

При цьому слід виходити з того, що коли строк давнісного володіння почався раніше 1 січня 2001 року, то до строку, який дає право на набуття права власності за набувальною давністю, зараховується лише строк з 1 січня 2001 року. Разом із тим, якщо перебіг строку володіння за давністю почався після цієї дати, то до строку набувальної давності цей період зараховується повністю.

Тому, навіть з врахуванням вказаних норм щодо початку відліку строку володіння Вами будинком та земельною ділянкою, вбачається, що ПФ «Ескор» володіє нею 14 років.

Можливість пред'явлення до суду позову про визнання права власності за набувальною давністю випливає з положень статей 15, 16 ЦК, а також частини четвертої статті 344 ЦК, згідно з якими захист цивільних прав здійснюється судом шляхом визнання права. У зв'язку з цим особа, яка заявляє про давність володіння і вважає, що у неї є всі законні підстави бути визнаною власником майна за набувальною давністю, має право звернутися до суду з позовом про визнання за нею права власності.

Коментарів: 0

Додати коментар:

УВАГА! Користувач www.volynnews.com має розуміти, що коментування на сайті створені аж ніяк не для політичного піару чи антипіару, зведення особистих рахунків, комерційної реклами, образ, безпідставних звинувачень та інших некоректних і негідних речей. Утім коментарі – це не редакційні матеріали, не мають попередньої модерації, суб’єктивні повідомлення і можуть містити недостовірну інформацію.