У чат-марафоні на "Волинських новинах" - координатор незалежного громадського прес-центру "Волинський вибір - 2010" Богдана Стельмах. Просимо задавати питання.
 
Редакція "ВН": розкажіть про роботу вашого прес-центру
Цьогоріч незалежний громадський прес-центр «Волинський вибір-2010» працював у кількох напрямках: один із цих напрямків – це зустрічі із представниками виборчих штабів кандидатів у Президенти.
Метою таких зустрічей було донесення до громадськості за посередництвом ЗМІ об’єктивної, неупередженої, якомога точнішої інформації про хід виборчої кампанії на Волині.
Інший напрямок – це розсилка стрічок новин, в яких ми також інформували і інформуємо сьогодні в посиленому режимі про події, діяльність виборчих штабів, партій у передвиборчий період, про їх агітаційну роботу в регіоні.
В такому режимі ми працювали і на попередніх виборах, у 2006 та 2007 роках. В найближчі дні після завершення виборів ми плануємо зібрати представників кандидатів на пост Глави держави на прес-конференцію, де і обговоримо результати голосування. Ми вчора зустрічалися із міжнародними спостерігачами із США та Ізраїлю, а сьогодні буде зустріч із міжнародним спостерігачем із ОБСЄ. Спостерігачі поділять власними спостереженнями за виборчим процесом і на Волині. Вони порівнюють цю виборчу кампанію із попередньою і кажуть, що у нас побільшало демократії.
Редакція "ВН": А ви згідні зтим, що у нас побільшало демократії?
Ні, категорично не погоджуюся. Тому, що досить часто поняття «демократії» підміняється поняттям «сваволі».
Редакція "ВН": Як ви оцінюєте роботу волинських ЗМІ у передвиборчий період?
По-різному. Я би розмежувала електронні ЗМІ (радіо, телебачення, Інтернет-видання) і пресу. Якщо електронні ЗМІ намагалися подавати всю інформацію про хід виборчого процесу у нас в регіоні, то друковані подавали переважно платні матеріали.
Дуже багато платної інформації було розміщено в газеті «Волинь-нова», але, якщо зробити скидку на те, що вони виходять тричі на тиждень, а інші видання лише раз, то лідером політичної «джинси» є газета «Вісник і Ко».
Після неї – газета «Віче», далі  - «Сім’я і дім». Найменше такої інформації було в «Аверс-пресі» та «Волинській газеті». Варто зазначити, що професійні стандарти журналістики заперечують використання «джинси», тобто замовних матеріалів, які не марковані як замовні. Однак, на превеликий жаль, волинська журналістика поставлена в умови виживання, які змушують нехтувати цими стандартами. Хоча, на мою думку, це не виправдання.
Редакція "ВН": У вашому прес-клубі проходили дискусійні обговорення ряду ключових тез у програмах кандидатів. Скажіть, ви задоволені результатом цих дискусій?
Чесно кажучи, не зовсім. Адже, досить часто представники певних політичних сил, замість того, щоб давати відповіді на запитання, намагалися їх обійти або, давши коротку відповідь на запитання, що прозвучало, намагалися розповідати про своє чи агітувати за кандидата, якого вони представляють.  Додамо, що часто проблемою для волинських політиків є їхнє багатослів’я.
Редакція "ВН": Чи, на вашу думку, замовні матеріали змінили суттєво співвідношення електроальних уподобань серед волинян?
Важко сказати. Адже публікації за і проти іноді були розміщені навіть на одній сторінці. Не можна сказати, що якась із газет віддавала перевагу тому чи іншому кандидату. Для таких висновків потрібно зробити більш ґрунтовні дослідження. Мені здається, що на ці публікації мало хто звертав увагу, більший вплив на виборців мала зовнішня реклама і ролики в телеефірі.
Редакція "ВН": Діяльність прес-центру предбачає співпрацю не лише зі штабами кандидатів, але і з виборчими комісіями. Чи без проблем вони надають інформацію, чи розуміють потребу в такій інформації для медіа?
В основному - так.
Roman: Чи подобалася вам реклама кандидатів?
Якщо раніше я сприймала рекламу емоційно, то тепер я намагаюся її аналізувати із точки зору споживача, який розуміє як цю рекламу роблять. Не знаю, чи це буде доречно голово рити, але найбільш цікавою і змістовною передвиборчою рекламою була агітація за Юлію Тимошенко. Мене засмутило те, що візуально реклама за Сергія Тігіпка дуже не дотягувала, хоча текстове наповнення було досить ґрунтованим. Відчувалася скутість і недомовленість у зовнішньому оформленні і поведінці самого Тігіпка.
Редакція "ВН": На чаті "ВН" політолог Тарас Літковець сказав, що виборча кампанія буда доволі млявою. Ви згідні?
Так, погоджуюся. Загалом,и настрої волинського електорату ґрунтувалися на тому, що вони або не підуть голосувати, аби будуть голосувати проти всіх. Вони активізувалися в останні дні перед виборами. Восени були дві «хвилі» карантину і в той час ніхто нічого не робив і ні про що не думав. На це вплинуло і розчарування громадян, а ось зі сторони політиків – впевненість у тому, що виграє саме їхній кандидаті і тому не потрібно активізовуватися і так все зрозуміло.
Заноза: Чи можливий другий Майдан?
Знаєте, ще із заняття філософії в університеті, я уяснила для себе одну річ: двічі в одну річку не ввійдеш. Ніщо у житті не може повторитися. В тому числі і Майдан.
Редакція "ВН": Журналістські матеріали на тему виборів кого саме з волинських медійників ви б відзначили як найглибші, найпрофесійніші?
Ситуація така, що аналітичних публікацій у цей період не було. І це, як на мій погляд, дуже негативна якість волинської журналістики. Якби у нас було побільше аналітичних матеріалів, то, можливо, вони і формували б політичну свідомість виборця. Можливо, це повинні зрозуміти і самі політики. І ставити більше акценти, щоб надати усім ЗМІ однотипну інформацію про того чи іншого кандидата, а бути зацікавленими в журналістських розслідуваннях, в цікавих дослідженнях, із яких би вони самі черпали б інформацію про хід виборчої кампанії і кандидатів.
Редакція "ВН": У цьому конексті, скажіть, що ви думаєте про інтернет-журналістику?
Як на мене, загалом за інтернет-виданнями не лише майбутнє, але уже сьогоднішнє. На жаль, на сьогодні діяльність Інтернет-видань ще не врегульована законодавчо, але будемо сподіватися, що влада, яку ми оберемо, нарешті вирішить це питання. Інтернет-видання майже загалом не заангажовані мають більші технічні і економічні можливості для того, щоб подавати аналітику і щоб не думати про те, вигідна ця стаття комусь чи ні.
[cam]