Голова політичної ради партії «Наша Україна» Валентин Наливайченко 12 жовтня був гостем прямого ефіру інтернет-телебачення «Волинських новин» поспілкувався з читачами у відео-чаті.

Переглянути відео-запис чату з Валентином Наливайченком.

Розкажіть, з якою метою Ви приїхали на Волинь і як часто буваєте в Луцьку?

На жаль, не часто буваю в Луцьку. Приїхав з однією метою – підтримати депутатів-нашоукраїнців, які брали і беруть учать у виборчих перегонах до місцевих органів влади з тим, щоб донести що відбувається в «Нашій Україні» що нового, як ми оновлюємося, що є нашими пріоритетами, чим ми живем, і чим хотіли б жити і надалі, з якими планами. Був, і я щасливий з цього, в Устилузі, був у Володимир-Волинському, зараз закінчую робочий день в Луцьку. Багато спілкувався з людьми, головне з тими людьми, яких ми підтримуємо на виборах. Це і Сергій Слабенко, який очолює список до Волинської обласної ради, і пані Віра Чайковська-Тарликова з Володимира-Волинського на посаду міського голови, і в Устилузі з нашими однопартійцями, прихильниками і власне жителями зустрічалися. Це є те, що для нас дуже важливе, - спілкуватись з людьми, дивитись їм в очі, говорити правду, визнавати помилки і на майбутнє завойовувати головне – довіру, але довіру завойовувати не словами пустопорожніми, а діями в інтересах людей, українського малого бізнесу, українських матерів, жінок, дітей. Це все є тими соціальними питаннями, які ми хотіли б боронити не так, як це робить цей уряд.

- Сьогодні, їдучи до Луцька, ви спізнились на прес-конференцію. Журналістам, які вас чекали, ви одразу ж зізнались, що у нас дуже погані дороги. Чи кандидати, яких ваша політична сила буде підтримувати на місцевих виборах, вирішуватимуть якось цю проблему?

Погані дороги – так. Але вибори до місцевих органів влади мають отримати найголовніше, про що говорить «Наша Україна», і про що я говорив на зустрічах з усіма виборцями Волинської область. Мають отримати право на використання бюджету. Мають отримати зміни в законодавстві.
Їх «Наша Україна» як партія і власне нова політрада і наші шановні депутати у Верховній раді готові боронити, змінювати законодавство через законопроекти, якими чітко встановлюються збори за користування земель. Місцеві податки мають залишатися в місцевих бюджетах, тому що вони мають вирішувати питання тих людей, які живуть на цій землі.

Якщо тут є розробка надр, якщо звідси видобуває центральний уряд або іноземні компанії будь-які корисні копалини, то саме тут, на цій землі, і мають лишатися ці з бори. За рахунок них і за рахунок податків мають фінансуватися лікарні, дороги, і що є дуже важливим, фінансувалися школи, всі потреби місцевої громади.
Бо зараз органи місцевого самоврядування у нас не можуть щось вирішувати реально. Оскільки вони не мають бюджетів, не впливають у тому числі на правоохоронні органи. Це є недоліком.

І ми як політична сила наполягатимемо, що має бути обов’язкова підзвітність правоохоронних органів на місцях виборним органам влади на місцях. Тому що матері вбитих міліцією студентів у райвідділках Київщини наприклад, так і не отримали жодних пояснень. Кримінальна справа так і не проконтрольована громадськістю щодо розслідування вбивства студента Індила у Київському райвідділку міліції. А все тому, що безвідповідальна влада, безвідповідальні правоохоронні органи перед конкретними людьми.

- Ви кілька років працювали головою СБУ. В березні нинішнього року вас замінив Валерій Хорошковський. У вересні ви очолили політраду партії «Наша Україна». Що ви увесь цей час робили?

- Я часу не гаяв. Після звільнення Верховною радою з посади на початку березня цього року, я себе знайшов і працював з однодумцями в громадській організації, яка називається «Оновлення країни» - скорочено «ОК».

Працювали з громадськими організаціями, нашими партнерами в областях, створивши на кінець серпня цього року програму оновлення країни, у якій врахували конкретні потреби. Наприклад у Кіровограді нашим партнером була громадська організація «Серце матері», які займаються дітьми, хворими церебральним паралічем. Це невиліковна серйозна хвороба.
Але влада забула про них. А вони потребують спілкування, лікування дітей, розміщення в дитячих садках.
Тобто в «Оновленні країни» я займався саме цим, включно до 24 вересня цього року – до з’їзду «Нашої України», під час якого мене обрали головою політради.

А те, що були однодумці в «Нашій Україні» я ніколи не приховував, ні будучи в громадському середовищі, ні в СБУ. Ідеали й цінності це мої, і я їх сповідую так само, які сповідує «Наша Україна».
Більше того, маю зараз за честь працювати зараз у цій політичній партії. З’їзд партії, на якому мене обирали, спланував подальшу роботу. Я мав можливість виступити, і почув багато думок і позицій обласних і районних осередків партії, які і лягли в основу реформування партії.
Крім реформування, зразу можу сказати, ми проводимо серйозний аудит фінансів партії, матеріально-технічного стану для того, щоб і прозвітувати перед кожним партійцем, куди пішла кожна партійна копійка, і з’ясувати питання боргів насамперед перед пенсійним фондом.

- Ви не плануєте повертатись до дипломатичної діяльності або ж до служби в СБУ?

- Щодо Служби безпеки – точно ні. Точно не хочу більше.

Що стосується дипломатії, я 12 років їй віддав. Був послом України в Білорусі, був заступником міністра закордонних справ. Це надзвичайно цікава діяльність, ...надзвичайно українська.

Але зараз я себе знайшов в політичний силі «Наша Україна».

- Тобто Віктор Ющенко довірив Вам авторитет, обличчя партії? Тому що нікому не секрет, що після останніх політичних подій рейтинг «Нашої України» знизився, так само як і впав рейтинг Віктора Андрійовича. Як будете завойовувати авторитет виборців, як будете боротись за голоси?

Те, що сталося з «Нашою Україною». це на жаль, було вмотивовано саме тим, що в партії домінували зовсім не партійці, а люди від бізнесу – партійний бізнес почав з’являтись, цинізм, мародерство, розтягування, дискредитація партії. Єдина патріотична національна сила зазнала нищівних ударів по своїй репутації.
Усе сталося саме через таку ситуацію. Були люди, які по суті, ніколи не сповідували ці ідеали, а сьогодні постворювали десятки партій. Це зробили люди, які заходили в 2007 році від «Нашої України» в парламент. Тепер вони раптом заявили, що кожен з них - це вождь і лідер.
Якщо так, то вони б мали б вчинити чесно – покласти депутатський мандат і сказати: добре, я вирішив, що я фюрер або вождь і починаю все спочатку, не з «Нашої України». Добре – виходь з парламенту і починай. Створюй партію, йди знову до виборців, говори, переконуй людей, завойовуй довіру.
Але це вже їхнє питання. Ми говоримо зараз про інше і визнаємо зовсім інше для нашої політичної сили. Повернення довіри виборців – це пріоритет номер один. Що для цього треба робити? Поменше говорити, брехати і більше діяти.
Якщо ми говоримо, що українська мова – це наше майбутнє, значить треба діяти і її захищати. І ми це робимо зараз. Мовні віча в Івано-Франківську, в Луцьку, в інших містах. Ми зберемо підписи: народні депутати об’єднані цією дією «Нашої України» всі 71 поставили підписи в парламенті і зобов’язалися публічно і юридично заперечувати ухвалення цього закону про мови, який нівелює статус української державної мови.
Ця кампанія є дуже важливою, оскільки вона показує, що ми політична сила, яка не тільки говорить, але й діє.
Друга тема надзвичайно актуальна для нас – це безумовно заперечення ухвалення проекту податкового кодексу від цього уряду, який знищує малий бізнес, давить його непомірними податками, звужує кількість нових робочих місць. Ліквідація спрощеної системи оподаткування і умова, що на малому підприємстві більш, ніж два робочі місця не можна створювати, на мій огляд, це і антиукраїнський, і антиринковий захід

Ми проти. Ми за те, щоб все ж таки було не менше десяти робочих місць за спрощеною системою. Ми за те, щоб обкладання податками малих підприємств було мінімальним. Треба дати можливість українцям відкривати власний бізнес – інтернет-бізнес, віртуальні підприємства і все, що стосується модного і надзвичайно прибуткового в усіх країнах, крім нашої, інтернет-середовища.
У програмі кандидата на посаду луцького міського голови Андрія Козюри є цікава ідея створення технопарків. Ми підтримуємо це, тому що у нього єдиного ми бачимо в тому числі план щодо луцького студентства – амбіційний план щодо створення технопарку в університеті. Дати можливість студентам заробляти гроші, а не так, як Табачник навпаки стягувати зі студентів гроші.

- До слова, сьогодні в Луцьку відбулась акція з приводу введення нових тарифів на платні послуги у вузах. Як ви оцінюєте таку діяльність Дмитра Табачника? Чи довго він протримається на своїй посаді, якщо його й далі так критикуватимуть?

- Вкрай негативно оцінюю. Вкрай антиукраїнська вона і по суті, і про формі. Ми підтримуємо, як партнери, студентські громадські організації, які сьогодні протестували в різних містах, у тому числі в Луцьку.

Ми як політична сила, в парламенті голосуватимемо за постанову про звільнення цього чиновника з посади, припинення всіх тих антистудентських, антиукраїнських дій і рішень. Це те, як ми бачимо себе відповідальним партнером до студентських громадських організацій, які діють, протестують і вимагають не ухвалювати таких рішень.

- Що зараз робить Ющенко? Які у нього плани на майбутні принаймні парламентські вибори?

- Віктор Андрійович повернувся до активного політичного життя. Він опікується і власне відстоює великі загально національні проекти. Серед них у тому числі і той проект, який «Наша Україна» провадить - захист рідної мови. Він багато займається і публіцистичною діяльністю, й багато чим іншим.

Він має серйозні плани, про які можна буде почути 14 жовтня. Віктор Андрійович буде в Івано-Франківську на Дем’яновому Лазі, де буде і молебень в пам"ять про репресованих. Після цього буде прес-конференція.

Крім цього, зараз я можу сказати, що і партійне життя, і життя громадських організацій його дуже цікавить, він дуже активно бере участь у всіх заходах. До речі, він і лишається лідером партії за рішенням з’їзду.

- Ви говорили про оновлення партії. Що мається на увазі? Оновлення облич? Пішли усі старі, прийдуть нові лідери?

- Було б дуже добре, щоб прийшло багато молодих людей. Яких поважають і в студентському, і в громадському середовищі. Ми цього не приховуємо. Ми партія, яка оновлюється, і рішуче.
Не хочемо більше нічого мати спільного з так званим вождізмом, або з закритими партіями-клубами за бізнес-інтересами.
Більше того, ми відверто заявляємо, що ми залишаємось на патріотичних українських позиціях, декларуємо і відстоюємо ці позиції. Ми відверто заявляємо, що В’ячеслав Чорновіл – це людина, яка була духовним авторитетом для всіх українців, для всіх патріотів нашої країни. Відтак ми відверто кажемо, що ми в жодному разі не відійдемо від цих позицій. Але ми так само відверто кажемо, що ми нові тим, що ми будемо діяти і діємо тут і зараз, не переконуючи пустопорожніми словами, що ми кращі, або інші кращі. І третя обставина. «Наша Україна», я це відповідально заявляю, незалежна від бізнес-проектів, від великого бізнесу, від газу - жодним чином. А відтак ми чітко і відверто можемо говорити, що всі бізнесові, газові питання виносимо "за дужки".

- «Наша Україна» може стати ідеологічною партією?

Вона є такою партією. Але, на жаль, через певні дії, які її дискредитували, через мародерів, які розтягували її, а зараз, слава Богу, пішли з цієї партії, вона втратила частково довіру саме до своєї ідейності.
Але повернути цю довірю можливо - діями, результатом. Тому на місцевих виборах підтримуємо людей, які користуються повагою у громадах, людей молодих і перспективних.

- Тобто ви таки розраховуєте взяти якийсь відсоток на місцевих виборах? Принаймні на Заході? Бо цікавить також ситуація з рейтингом партії і на Сході, і на Півночі...

Ми не відсоток будемо брати. Нас не цікавить брання відсотків в принципі. На цікавить дійсно довіра людей і підтримка наших кандидатів та їхніх програм дій. Програма дій – те, що ми можемо і хочемо зробити плюс наша відповідальність за цих людей та за їхні програми дій, які мають бути втілені – ось, що на надзвичайно цікавить. І так само ми не ділимо Україну на Західну або Східну. Нам важливо, що ми всюди діємо, відстоюючи ті ж самі цінності. Не так, як зараз з молодих та ранніх політиків на ток-шоу говорить одне, перелазячи з каналу на канал. Приїжджає на Західну Україну і розмовляє виключно діаспарянською мовою, а, їдучи на Схід або в Криму, говорить, що все нормально – ми за союз з Росією. Треба цю брехню зупинити. У всякому разі ми це точно не збираємося робити.

- На останніх виборах «Наша Україна» чітко обіцяла скасуємо депутатську недоторканність. Чому не скасували? Чому вам тепер повинні вірити?

- Погано, що не скасувала. Тому власне і нова політрада. І ті депутати, які залишились патріотами, які залишились вірними програмі партії. Їх досить небагато. Але нам інших і не треба. Цього разу ми говоримо про те, що ми будемо робити. За будь-яких умов, скільки б нас не було в парламенті. І скільки ми зможемо завести за результатами майбутніх парламентських виборів починати треба дійсно з скасування депутатської недоторканності і друге – це максимальне посилення місцевого самоврядування і народовладдя через зміни в законодавстві.

- Как вы считаете, если бы Ющенко вновь стал Президентом, кого бы он не взял бы в свою команду из тех, кто был в 2004 году?

- Я думаю, це питання до Віктора Андрійовича. Ми політична партія. Нас не цікавлять портфелі і посади в принципі, відірвані від довіри людей, відірвані від того, що ми як партія робимо і будемо робити. Зробимо більше – будемо претендувати на більше. Зараз ми відповідально заявляємо – для нас головне ті люди, які користуються повагою в місцевих громадах, їх програма дій, їх відповідальність і насамперед підтримка виборців. В тому числі нас цікавить і чесність виборів, щоб голос кожного виборця був захищений і врахований. Це один із серйозних партійних пріоритетів. І невдовзі ми розгорнемо партійну кампанію разом з громадськими організаціями саме по захисту чесних виборів.

- Тобто ви переймаєтесь фальсифікацією виборів і чекаєте її?

- Ми переймаємось захистом чесних виборів і недопущенням фальсифікацій, але разом. І тут нашим партнером може бути кожен українець, у тому числі й користувачі інтернету. Я добре пам’ятаю, навіть коли працював в СБУ, чесно кажучи, дописувачі чатів, блогів повідомляли більше інформації, ніж оперативним шляхом. І ми звідти досить серйозно дивились, і повідомлення особливо з місць робити дуже оперативними і чесними, а відтак можливість реагування на них була швидша і якісніша.

- Ви не вважаєте, що кандидат від вашої політичної партії Андрій Козюра трішки молодий для такої посади? Візьмімо Володимира Бондаря, у цієї людини більше досвіду.

- Головне, ми цього не соромимось і говоримо, ми вважаємо, що ми європейська держава, ми переконливо вважаємо, що молоді люди, якщо й здатні діяти і є патріотами, їм є місце в політичній діяльності якомога вище. Якщо вони здатні щось зробити і користуються авторитетом. Наприклад, у мене в президії політичної партії «Наша Україна» працює Оля Бігус, якій 24 роки. Для нас важливо діяти по-новому – не як старі партійні функціонери, а з громадськими організаціями, молодіжними, студентськими рухами. Переконаний, що мають працювати молоді політики, і вони від нас нічим не гірші. А якщо дівчата, то навіть краще, тому що на відміну від нас чоловіків менше брешуть один одному.

- Микола Романюк був нашоукраїнцем, але тепер йде від «Сильної України». Як ви оцінюєте такий крок і чи завершена партійна чистка чи вона триває?

- Ні, партійні чистки це ми не так називаємо. Це очищення партії і оновлення. Тому власне щодо «Нашої України», то цей процес має бути продовжений і за результатами місцевих виборів. Ми відповідально на з’їзді заявили, і власне з’їзд вимагав від нової політради, від нового керівництва партії що хлопці, треба кінчать з тим, що партійні бонзи сидять і ні за що не відповідають. Ні, такого більше не буде. Тому відповідальність політична, у тому числі кадрова, буде і за результатами кожної політичної кампанії. Щодо тих, кого ви згадали, хай би вони самі відповідали за те скільки разів вони переходили від Комуністичної партії іде вони сьогодні, і де закінчать завтра. Це вже власне їхня відповідальність. Віце-прем’єр, який зараз відповідає за економічну політику – дуже багато красивих слів, непогані, мабуть дуже дорогі білборди, де дії? Де ті рішення, які роблять малому українському бізнесу краще життя? Де ті дії, рішення, які роблять українській молоді вільніше життя? Де хоч одне рішення уряду, де буде підписано створення студентського технопарку? Не треба вішати бігборди, одне рішення випустіть. Якщо не знаєте де його переписать, то я раджу – в Білорусі. Білорусь створила технопарк. В Україні все думаємо, коли ж розпочнуть реформи. А чого думати? Дійте. Не знає, хлопці, тоді не займайте крісла, а дайте людям, які здатні щось робити. І ми зробимо це.

- Чому український народ не зрозумів політики Ющенка, може треба було починати з економіки, а не з Голодомору?

- Починали насправді з економіки. Я це відповідально кажу, тому що коли я приєднався до СБУ, був переведений з Міністерства закордонних справ власне з посади Посла в Мінську, я пам’ятаю, що серйозно цим почали займатися у 2007 році. Тому з 2005 до 2007 року було більшість рішень, які б мали реалізовуватись урядами, а їх було не один за каденції Ющенка, саме в економічній площині. Я як член РНБО пам’ятаю всі три роки, що саме на цьому й наполягав Президент як глава РНБО. Більше того, я за те, що відповідав за національну безпеку я на РНБО відверто завжди казав що заважає – корупція. Ми називали, і президент нікого не зупиняв. Ось цей урядовець – корупціонер, сидить навпроти. Треба в суд його принести. Приносили міністра транспорту. Він, правда, зразу на візок сідав інвалідний. А чому урядовці не діяли? Так в них треба й питать. Хто підписав в січні 2009 року газові угоди з Москвою за ціною нечуваною навіть в Європі, маючи національну інфраструктуру, газосховище, трубу, газогони. Тому я б не вішав на президента Ющенка все те, що, на жаль, він не вирішував. Але разом з тим, я переконаний, що будь-яка влада, будь-який президент, прем’єр був відповідальний перед своїми виборцями.

- Почему представители вашей партии все 5 лет притесняли интересы русскоязычного населения Украины?

- Питання абсолютно неправдиве ні по формі, ні по суті. Для того, щоб утискать будь-яку мову, треба її обмежувати сферами використання у законодавчому плані, звільняти вчителів, закривати школи, робити все те, що робила радянська влада, нав’язуючи тільки одну державну мову. Протягом п’яти років було повне вільне використання без жодних обмежень всіх мов, які є на території нашої держави. Подивіться, скільки російських шкіл існувало та існує. Українська мова є мовою ООН. Треба підтримувати вимираючі мови – караїмську, кримську. В школах в Криму треба всіляко сприяти, щоб навчання було на рідній мові. Але з обов’язковим вивчення державної української мови. Назвіть мені будь-яку державу, де все по-іншому. Немає. У Російській федерації вивчається мордовська мова? Є ж ціла республіка Мордва.

- Ким важче керувати: спецслужбою чи партією?

- Партією не треба керувати. Я не хочу і не буду керувати, оскільки найголовніше в партії – осередки на місцях. Ті, хто думали по-іншому й довели цю політичну силу до ситуації, що вона втратила довіру. Я противник вождизму в принципі, особливо в політичних партіях. Щодо СБУ, МЗС, роботи послом ясно, що це абсолютно різні речі, які не мають нічого спільного між собою.

- Пане Валентине, я вас сьогодні вперше бачила і чула вживу. Та що там – я взагалі про вас сьогодні вперше дізналася. І скажу вам чесно, як кажуть росіяни, очарували. Як оратор, політик, гарний чоловік. Але, аби трохи скинути свої рожеві окуляри, зізнайтеся чесно – які у вас недоліки?

- Все дуже просто – треба спитати у моєї дружини. Вона зразу розіб’є цей міф. Я насправді дуже критична людина, насамперед по відношенню до себе. Недоліки в мене є. Перший з них, як кожен близнюк, я дуже поверхова людина. І можу цим образити людину. І другий близнюк в мені потім наздоганяє і каже: Валентин, ти був неправий, і я намагаюсь підтримати другого, щоб менше було поверховості і можливо зверхнього ставлення до людей. І друге – це те, що все ж таки я одинак в більшості питань. Я думаю, що через партійну діяльність треба зламати в собі цей недолік.

- Тобто ви довіряєте лише собі?

- На жаль, так. Це такий відбиток дипломатії. Все ж таки, коли тебе 12 років вчать не говорити те, що ти думаєш ще й чотирма мовами. І всі чотири я знаю вільно. А потім Служба безпеки. Тому я не хочу вертатись в СБ взагалі. Жодного дня більше, при всій повазі до її діяльності. А про інші недоліки треба запитати в дружини.

- Чому так мало таких інтелігентних, як ви, у політиці? Я маю на увазі знання іноземних мов…

- Мало тому, що ми мало молоді підтримуємо і взагалі в Україні відсутній інститут молодих політичних лідерів. Дякую за ідею. Вона у нас є. створити школу молодого партійного лідера. Я бачив як така ідея працює в Івано-Франківську. Ми дуже б хотіли, щоб у нашій партії до нового року з’явилась така організаційна структура.

- Це правда, що ви навчались в одному й тому ж навчальному закладі, що й Володимир Путін?

- Ні, неправда. Він там ніколи не навчався. У всякому разі я його таємне бачив. На останньому курсі я здивувався, коли вперше до мене підійшли представники тоді КДБ, і думав, що будуть профілактувать, бо я не був членом Компартії. Я дійсно тоді захоплювався Наутілус Пампіліус, Кіно приїжджали в Київ, Булгаков. Не так, як викладала комуністична доктрина, особливо для студентів Київського університету. А наблизились зовсім з іншим – чи не хотів би я попрацювати за кордоном. Я здивувався чому саме така пропозиція. Пізніше виявилось, що це була пропозиція щодо зовнішньої розвідки, проходити детектор брехні. Як людина, яка любить приймати різкі рішення, то я погодився. Всі випробування я пройшов. І навчався в інституті зовнішньої розвідки. І там Володимира Володимировича не бачив, тобто не навчався з ним.

- Ви знаєте, що охоронець Януковича – росіянин? Це так співпало чи це про щось свідчить?

- Знаю із ЗМІ і чесних журналістів. Раніше про це не знав. Оскільки зараз дійсно я звільнився і не маю жодного відношення навіть до державної служби, не те що до спеціальних служб. Щодо громадянства охоронців, то для України дуже важливо з питань національної безпеки, щоб життя перших осіб, оскільки після отруєння кандидата в президенти Ющенка, раз і назавжди було вирішено два питання. Перше – це розслідувати все ж таки, оскільки це президент України. І будь-який наступний президент має спати спокійно, що замах на життя попередника розслідували, довели до суду. А друге – це про громадянство охоронців. Захист секретів і життя найвищих посадових осіб – це найперша функція українських правоохоронних органів і спеціальних служб. Закон забороняє іноземцям або іноземним спецслужбам на території нашої держави займатись цими питаннями. Тому треба дотримуватися закону всім, у тому числі й охоронцям президента. Якщо хтось взяв на роботу цю людину, не перевіривши його громадянство, то це порушення закону тією людиною, яка брала на роботу. Я не знаю хто цей хлопець за посадою – охоронець чи начальник охорони.

- Декілька годин тому в Луцьку був протест студентів проти постанови уряду про платні послуги. Як ви вважаєте, звернуть увагу на цей протест?

- Звернули увагу це точно. Це звернення до всіх молодих людей, які діють активно. В цьому немає жодного сумніву. Більше того, таких акцій навіть побоюються. Щодо нас як політичної сили Ми в парламенті
Наполягатимемо на тому, щоб чиновники, які такі рішення вносять, а ще й ухвалюють, були звільнені з посад. Тому я і раджу протестувати і підтримую такі акції. Ми не маємо амбіцій очолити цей рух, ні. Ми рівні партнери у відстоюванні прав українських студентів.

- Був у нас протест під стінами СБУ проти її сваволі щодо Руслана Забілого. Як прокоментуєте? В нас навіть одна студентка подала в прокуратуру на свого викладача, який вмовляв її не брати і не організовувати такого?

- Я знаю про цей захід. Я Руслана забілого брав з неурядової організації на роботу в СБУ. Я не тільки його брав на роботу, але й інших молодих людей. Це для мене було і раніше і зараз той самий принцип життєвий. Щоб перше – дійсно зробити незворотнім процес декадебізації. Друге – показати, що молоді люди з неурядових організацій здатні працювати в державних установах, і вони дійсно працювали не гірше від їхніх колег. І третє – в СБУ не ховатись треба від власних громадян, або їх боятись, або ще й переслідувати, а навпаки – відкриватись і служити людям, захищати українців.

- То чому ж Янукович і його уряд здійснюють такий наступ на гуманітарну сферу?

- Тому що цей уряд боїться всього українського, він не розуміє української, європейської суті держави і української молоді. Я взагалі не розумію з ким цей уряд спілкується, крім як між собою. Не розуміючи боїться, а коли боїться виявляє агресію.

- «Наша Україна» зараз взяла на озброєння тему захисту мови. Чи не свідчить це про те, що ваша партія знову вдаряється у «вулики» і «сльози», замість того, щоб пропонувати економічні реформи.

- Перше і головне – захист мови, економічні реформи і захист чесних виборів – це три невід’ємних пріоритети в цій політичній ситуації для нашої політичної партії. Ми чітко розуміємо, що український малий підприємець – це і є основа для українського патріотизму в повсякденному житті. Вільний український студент – це майбутнє українського патріотизму. Тому для нас жодне з цих питань не є вуликом. Все це і є нашими ідеями, діями.

- Правда, що українські спецслужби слухають розмови по мобільних телефонах, які ведуть українці?

- Правда. Але є маленьке уточнення – згідно з законом, тільки з дозволу суду можна такі оперативно-технічні заходи можна здійснювати. Вони мають бути чітко лімітовані в часі. І коли я керував СБУ, я також висловлював третю позицію, яку треба змінити в законодавстві. Ми такий законопроект подавали в парламент, але комітет з національної оборони і безпеки не ухвалив його. Ми чітко пропонували внести зміну – якщо українця прослуховували і ці матеріали не пішли в якості доказової бази до суду, то це має бути законом передбачено по-перше повідомлення українця про те, що з такого то дня по такий то до вас здійснювались оперативно-технічні засоби. І в разі якщо громадянин наполягає або висловлює бажання, вони мають бути йому або показані, або в його присутності і юридичного представника знищені. Єдине, що точно знаю, під час мого керівництва було наведено надзвичайно жорсткий порядок під пильним наглядом генеральної прокуратури стосовно роботи таких підрозділів. І кількість прослуховувань була обмежена. І дійсно тільки з дозволу суду. Але до цього часу не вистачає дуже важливого елементу – обов’язково інформувати громадянина, якщо в суді не використали ці матеріали як доказ.

- А як дізнатися, що тебе прослуховують?

- Перше – написати заяву на керівника або обласного управління або голову СБУ. В передбачений законом спосіб, тобто протягом місяця, Вам мають дати відповідь за підписом керівника або особи, яка його заміщує, де чітко повідомити чи здійснюються стосовно вас оперативно-технічні заходи чи ні. І потім якщо раптом до вас хтось прийде з таким великим або не дуже посвідченням і скаже от ми тут про вас все знаємо, ви показуєте цю відповідь і кажете – до побачення. Якщо там написано, що стосовно вас заходи не здійснюються.

- Я як учасник Помаранчевої революції розчарувався у ній. А Ви? Прошу відповісти чесно, адже ми втратили все, що здобули такими силами.

- Перше – я не розчарувався. Друге – ми нічого не втратили. Ми не втратили найголовнішого – життя, державу, власну віру в своїх дітей. І коли моя дочка, коли я, на жаль, був в МЗС на роботі, була вдень на майдані і я не втратив свою дочку. І вона власне живе з цими переконаннями далі. І я з нею живу, і з цими переконаннями. Те, що сталося не через нашу з вами провину, давайте не будемо й на себе брати. Нам у владі треба тих людей, які не будуть плутати власний бізнес з державою.

- Ви кажете, що у вас європейська партія. Пам’ятаю, що не так давно на «ВН» приїздив Вадим Карасьов, який представляє Єдиний Центр. Він згадував про те, що наші політики не бажають вести український народ у Європу, адже там вони відпочивають, у них там хати, там вчаться їхні діти, а в Україну вони приїжджають на жнива. В яку ж тоді Європу вірити? Може, ви так само робите?

- Для нас Україна – це не проект, і не територія. Ми будемо діяти тепер з ідеологічних позиції партії «Наша Україна». Ми хочемо, щоб українські університети отримали можливість вільно розвиватись, щоб бути престижними, щоб студентські громадянські свободи не були пустим звуком. Щоб тут жилося вільно.

- Скільки вартує ваш костюм, краватка, годинник, автомобіль?

- Краватку носив ще в МЗС. Піджак коштує небагато, бо не є Бріоні. Щодо авто – та сама Тойота. Годинний – той самий, який ношу протягом останніх років. Якщо все це порахувати, то цілком вкладається в місячну зарплату скажімо як був головою СБУ я отримував 12 тисяч гривень. Ні, мабуть менше навіть в половину зарплати. Костюм стільки не коштує. До речі, я його ще й купував пам’ятаю де. Коли працював в Америці генеральним консулом.

- Ви займали дипломатичну посаду, будучи послом в Білорусі. У 2006 році в мінську відбувалась акція опозиційних сил, у якій взяли участь і волиняни, зокрема й нинішній депутат Волиньради Ігор Гузь з товаришами. Тоді ви допомагали витягувати українців з халепи?

У вашого видання гарна поінформованість. Всім привіт, кого я знаю і кого підтримав як Посол. Якщо відверто, тоді були дійсно дуже непрості часи і мене як Послу. Тому що всі ми знаємо що за країна Білорусь. І коли несподівано вночі зникла знімальна група 5 каналу, і коли стосовно наших студентів і представників громадських організацій ПОРА, з Волині ці люди, вони несподівано затримувались і без жодних повідомлень вони вночі зникали, то і посол Наливайченко і все посольство не спало. Ми розшукували. Я піднімав слухавки від президента до міністра внутрішніх справ, і не тільки знаходили цих людей, а і моя і інші дипломатичні машини забирали їх, допомагали кому до залізничного вокзалу, кому в Чернігівську область відвозили. Ті матеріали, які там знімали наші журналісти, допомагали передавати в Україну. Всі кому міг, я допоміг. І я вважаю, що так повинно працювати кожне посольство, кожен посол.

- Ви родом із Запоріжжя. Будучи дипломатом, очевидно, бували у багатьох країнах. Де б хотіли ще побувати?

- Відверта відповідь – не хочу вже за кордон, тому що працював. Працювати точно не хочу. Частіше хочу бувати в Запоріжжі, бо в мене же живий батько і мамина могила там, тому треба якомога частіше туди вириватися. Немає бажання закордон, причому в жодну державу, ані там де холодно, ані там, де жарко. У Фінляндію, де багато років працював і знаю фінську мову, теж не тягне. Краще в Україні працюватиму. Тим більше зараз місцеві вибори, не до поїздок в жаркі країни.