Відеочат за участю заступника голови Волинської обласної організації політичної партії УДАР Ігоря Алєксєєва відбувся на сайті Інформаційного агентства Волинські Новини 20 червня.

Одна із ключових тем розмови – доля обласного осередку УДАРу на Волині. І що ж таки відбувається поміж представниками політичної сили в області?

З чого розпочалися непорозуміння в обласному осередку партії УДАР?

Усе почалося з виборів до Київської міської ради. Відбувся колапс, адже по списку УДАРу зайшла більшість людей із команди екс-мера Черновецького. І кияни були шоковані цим. Бо, голосуючи за УДАР, фактично, голосували за повернення до старої влади.

Невже це не було прогнозовано?

Це було прогнозовано, але рівень цинізму, до якого дійшло наше центральне керівництво, просто зашкалює. Всі ми розуміємо, що політика - це брудна справа. Але настільки огульно продати список – це вже занадто. Реакція була доволі оригінальна і однозначна – нардепа Юрія Савчука виключили з фракції нібито за недотримання дисципліни. Хоча, насправді, це було пов’язано з тим, що він зайняв доволі активну позицію стосовного того, що відбувалося в структурі, і чому партія розвивається не тим шляхом, який задекларований.

Вже починаючи з моменту, коли Кличко з трибуни Верховної Ради пообіцяв Україні, що він йде в Президенти і не зробив цього, почались різні течії всередині партії. Бо для багатьох Кличко був флагманом – людиною, на яку покладали чимало сподівань. Разом з тим, офіційно партія заявляла, що у владу вона не заходить, хоча фактично, це відбувалось. По так званій «квоті УДАРу» отримувались посади на рівні заступників міністрів, губернаторів, тощо. І коли це все було озвучено, відбувся конфлікт, під час якого я акцентував увагу на тому, що партія – це дисциплінована але, разом з тим, демократична структура. І тут не місце керівництву в стилі «я сказав» або «я так хочу».

Яка була реакція на ваші пропозиції ?

Реакція була доволі проста – прийшло розпорядження про виключення мене і ще кількох осіб із партії. Центральне керівництво (голова виконкому Віталій Ковальчук, в якійсь мірі і сам Віталій Кличко) заявило: здавайте документи, йдіть з офісу. І про це говорили люди, які за два роки, поки ми займаємось УДАРом на Волині, були тут лише 1 раз, і це буквально години півтори.

Виключення з партії вас і ваших однопартійців можна назвати реакцією на ті події, що відбувались після позачергової конференції, де ви висловили недовіру новому очільнику партії?

Перед тим були недолугі спроби домовитись. Мовляв, закрийте очі на те, що ми вигнали Савчука і продовжуйте працювати, і давайте зробимо вигляд, що нічого не сталось. На щастя, я, разом з доволі великою частиною партійного активу, відмовились грати по цих правилах.

Які правила нав’язувались?

Все дуже просто. Вам приходить розпорядження, яке ви зобов’язані виконати в короткий термін. Наприклад, в обід приходить повідомлення про те, що у всіх друкованих ЗМІ Волині потрібно розмістити іміджеву статтю про пана Кличка. В зв’язку з цим виникали труднощі: наприклад, якщо сьогодні п’ятниця, а газета виходить лише в четвер, то це буде, як мінімум, недолугий та непрофесійний підхід до цього. Друга складність – знайти кошти під виконання цього розпорядження. Тому що формат взаємодії центрального офісу з регіональними завжди будувався винятково на рівні розпоряджень. Тобто ніколи центральний офіс не фінансував жодного руху обласного осередку і не підтримував ні матеріально, ні медійно.

Прес-служба обласної організації партії УДАР поширила інформацію щодо того, що частина осередків на Волині саморозпустилась. Це реакція на ваше виключення з партії?

Ні, в нас ніколи не було авторитаризму, а я не позиціонував себе як Месію. Я щиро гордий тим, що на якомусь етапі вдалось об’єднати людей навколо бажання щось змінити в цій країні. Один з яскравих прикладів на базі Володимир-Волинського осередку, коли хлопці, які мають бізнес, вигнали свої фури з ангарів і влаштували там базу по ремонту військової бригади 51-ої бригади. Без всяких розпоряджень та партійних складових люди мають таку позицію. Я пишаюсь цим, бо людина, яка готова щось робити заради ідеї – це велика рідкість. Політика стала настільки прагматичною і матеріальною, що доходить до того, що деколи люди не готові безкоштовно виходити на пікети, аби відстояти власні права. Ось такий політичний колапс – будь-які виборчі рухи сприймають як бізнес. І в цьому винні насамперед політики.

За станом на сьогодні які осередки партії УДАР на Волині саморозпустилися ?

Володимир-Волинський, Нововолинський, Іваничівський, Луцький. Ще близько 5-6 осередків зараз на стадії саморозпуску, бо хтось лишається, а хтось хоче піти.

Ви особисто написали заяву на вихід з партії?

Ні!

Якщо партія УДАР розпадеться, до якої політичної сили Ви приєднаєтеся?

Вона розпадеться. На жаль, я скажу негарні слова, і це не є сарказм чи злоба, але насправді, це виявилось доволі недолугим політичним проектом. І я буду не до кінця чесним, якщо не скажу, що я про це не здогадувався. Але на якомусь етапі рівень очікування все одно залишався.

Тобто, ви таки сподівались, що президентом стане Віталій Кличко?

Однозначно! Думали, що можна буде потерпіти. Мовляв, не все нам подобається, але треба перетерпіти і все буде добре і ми почнемо працювати. Та одною зі складових конфлікту було повне виключення Волинського обласного осередку партії УДАР з виборчого процесу. На центральному рівні ми підтримали Петра Порошенка, але коли дійшла справа до технічного виконання в області і ми познайомились з паном Володимиром Гунчиком, він зайняв позицію таким чином, що начебто сам буде займатися виборами. Мовляв, в нього є вказівка з центрального офісу. До речі, центральний офіс очолював пан Ковальчук, голова виконкому УДАРу, який розумів, що волинська структура виключена повністю. А на моє запитання «чому», мені відповіли: «так треба». Коли на якомусь етапі почали дзвонити з Горохівщини, з Каменя-Каширського з Ковеля, Луцького району і буквально волати «що відбувається?!» в той час, як у виборчі штаби активно мігрували представники Партії регіонів і попередньої влади, основну масу претензій отримував я.

Тобто якби формувалась нова владна команда, то представники УДАРу на Волині залишились поза квотами?

Так.

Чи братимете участь у наступних виборах до Верховної Ради. Якщо так, то у якості представника певної політичної сили, чи як самовисуванець?

Бажання є, але я свідомо зважую свої можливості і поки вони не дозволяють мені говорити про те, що я маю достатньо потенціалу для того, щоб претендувати на місце у Верховній Раді. Хоча, є дуже велике бажання, бо є певний досвід та розуміння того, що ті процеси, які зараз відбуваються, не повинні були б так відбуватись. Не повинні були б сьогодні хоронити чергового хлопця [похорони загиблого на Луганщині воїна з Луцька Рустама Хамраєва, - авт.]. І, на жаль, я впевнений, що це не остання втрата, яку ми понесли на цій війні. Тобто, масу речей, на мою думку, Верховна Рада мала б робити набагато жорсткіше, динамічніше і швидше. Як в війну можуть в них бути вихідні чи міжсесійний період? Що може бути важливіше, ніж війна в Україні? Я не можу уявити, що вони там попрацювали, втомились, і після якоїсь години розходяться по домах. Через годину з’являється новина про те, що загинули 50 чи 40 десантників, і вони висловлюють всі разом скорботу. Але в нормальному, цивілізованому суспільстві це колосальна НП. Це має парламент зібратись в 2 чи 3 годині ночі, чітко дати зрозуміти військовим, що робити, і вони мають це робити. Політична сила УДАР несе певну відповідальність за цю ситуацію. Бо колосальна кількість людей, які проголосували за УДАР і делегували свої голоси депутатам ВР, перебуває зараз в очікуванні.

УДАР навіть не декларував створення власних батальйонів для боротьби на Сході України. На мою думку, це пов’язано з тим, що структура не отримає з цього жодних дивідендів – фінансових чи політичних, - але передбачає ризики. Наскільки я знаю, певна частина депутатів навіть не збиралась виїжджати на передову до хлопців хоча б для того, щоб бачити, що відбувається. Вони зараз лише радіють і тішаться тим, що виділили кудись 7 мільярдів гривень, і до цих пір не можуть з’ясувати, куди вони їх виділили (на армію, МВС чи прикордонників). Всі соціальні мережі волають про те, що в нас фізично не існує кордону з Росією, немає навіть банальної демаркації.

Я переконаний, що український уряд не може точно пояснити як виглядає наш кордон з Росією. Не кажучи вже про ініціативу Ігоря Коломойського про те, щоб почати будувати стіну. Це суттєво почалось критикуватись депутатами від УДАРУ, які назвали це дешевим піаром. Я не стаю на ту чи іншу сторону, але ситуація сама по собі дика. Коли батальйон самооборони починають звинувачувати в тому, що вони не дисципліновані і не підпорядковуються центральній владі, діють часто навмання, для мене це дико. Бо ці люди на відміну від більшості командного складу української армії добровільно взяли зброю і пішли буквально вмирати.

Руйнація структури політичної партії УДАР стосується лише Волині?

Ні, в тій чи іншій мірі є проблеми в інших регіонах України. В Івано-Франківську, Луганську, Донецьку, Одесі. Це почався природній процес в зв’язку з відсутністю, і це неодноразово нами заявлялось, чіткої ідеології структури. УДАР до цих пір не може з’ясувати, яка в нього ідеологія і як вона виглядає. Від одного депутата можна почути, що це ліберальна партія, від іншого – правоцентристська. Версій дуже багато і все це тримається на фотографії однієї людини, яка, як показує практика, не завжди робить те, що обіцяє.

Чи можете ви назвати прізвища людей, які безпосередньо причетні до руйнації УДАРу?

Першою чергою, я переконаний, до того, до чого УДАР зараз дійшов, у 90% винен пан Ковальчук, голова виконкому УДАРу. Це, як його називають, «сірий кардинал УДАРу». Людина, яка приймає кулуарні рішення, і якому пророчили крісло голови Адміністрації Президента. Наскільки мені відомо особисто, людина, яка абсолютно не сприймає критику, веде тоталітарну лінію управління структурою. І, знову ж таки, це моя точка зору, він не зовсім професійно займався виконкомом і виборчою кампанією Петра Порошенка.

Які ваші перші кроки для того, щоб зберегти структуру? Чи ви все-ж будете її змінювати?

Я хочу зробити так, щоб хтось публічно не побоявся приїхати і пояснити, що відбувається. Відкриті дискусії при журналістах. Я був в Києві, спілкувався із заступником голови виконкому УДАРу паном Володимиром Курінним. Розмова закінчилась тим, що є статут, і ви будете робити так, як в ньому написано. Я розумію, що є поняття партійної дисципліни, але ви розумієте – закон як дишло, його можна розвернути з будь-яку сторону. І викидати з партії людей, які замість київського офісу в районах гатили боргові зобов’язання з 2012 року з власної кишені… Я дуже хотів би, щоб хтось приїхав і публічно пояснив, чому відбувається так. Ми будемо йти до кінця, бо гідність людини одна. Не може якийсь дядько в Києві дозволити собі одноосібно, двоосібно чи тріумвіратом дерибанити плоди роботи колосальної структури. Я вважаю, що, першу чергу, УДАР – це люди, носії ідеї. Не буде їх, не буде й партії. Це не є електоральна маса, як колись було популярно казати. Тому що зараз тривають процеси, коли позиція всередині партії така, що коли ви з гордістю скажете «я був на Майдані», вам скажуть «ну й що». Тобто це не є внутрішньопартійна цінність.

Чи допускаєте ви можливість створення власного партійного осередку з числа тих, хто виходить зараз з УДАРу і приєднаєтеся до іншої політичної сили?

Осередок створювати немає потреби, бо здоровий колектив людей збережений, ми маємо нормальні стосунки. І створювати щось штучно не потрібно. Є команда, яка працює і далі. Створена спілка власників зброї, яка зараз займається тим, що шукає амуніцію і обладнання для армії. Як на мене, це первинний пріоритет, і цим мають займатись 90% громадських організацій і політичних структур. З колосальним задоволенням примкнемо до іншої політичної структури, якщо знайдеться дійсно проукраїнська партія, ультра-права партія, якій можна буде вірити. Я розумію, що говорю фантастичні речі, тому ймовірність, що ми до когось примкнемо - досить низька. УДАР – колосальний приклад розміну очікування виборців на результат.

Один з наших користувачів пише: «Волинський УДАР потрібно було розпустити тоді, коли кандидат по Ковельському округу підтримав Івахіва». Що можете сказати з цього приводу?

Під час спроби публічно виключити цю людину з партії і пояснити соціуму, що ця людина, скоріше за все, просто продалась і зайняла позицію запроданця, в діалозі з Ковальчуком... він заборонив це робити. Це викликало колосальне обурення, але так як є поняття дисципліни, ми на той момент підкорились цьому рішенню. Але я до цих пір не погоджуюсь з ним. Це були колосальні іміджеві втрати. Я переконаний, 50% виборців не вірять, що людина продалась самостійно, без участі структури, але це дійсно так. Такі методи керівництва структури мені не зрозумілі до цих пір. Будь-які публічні заяви з цього приводу робити було заборонено особисто паном Ковальчуком.

Чи не вважаєте Ви, що Майдан був даремним?

Абсолютно ні. Вічна пам’ять і вічна слава тим людям, які там полягли. Я знову ж таки абсолютно переконаний, що їх смерть не буде даремною. Тому що суспільство повністю змінилось. Наприклад, змінились вектори розвитку суспільства, які стають все більш незручними для влади. Відбулась певна самоідентифікація нації. Наприклад, люди добровільно йдуть в батальйони територіальної оборони, самі, часто незаконно, шукають зброю для того, щоб боронити рідний край. Майдан – це абсолютно унікальна річ. Ніде в світі, по великому рахунку, такого способу вирішення проблеми немає. І якщо щось таке буде знову, то це буде не Майдан, а, на мою думку, Коліївщина. Тобто, почалось все за Євроінтеграцію. А наступний рівень може мати суттєві ознаки збройного бунту, коли ступінь терпіння буде переповнено у всіх соціальних пластів, не тільки в найактивніших.

Один з користувачів пише: «Зараз ви переконуєте нас, що партія УДАР є не менш тоталітарною, ніж Партія регіонів, і в УДАРі часто присутні підкилимні ігри». Що скажете з цього приводу?

Не зовсім зрозуміла суть питання, бо це просто констатація факту. Партія, яку ми формували і яку ми зараз бачимо, – це дві партії. Це підкилимні ігри, тотальні кулуарні домовленості, це абсолютно закрите прийняття рішень, декларування рядовому членству і депутатам позиції «ваше місце там, займайтесь чим-небудь на місцях і не заважайте нам». Структура почала стрімко деградувати і перетворюватись в тоталітарний механізм здобуття влади і грошей.

Дуже багато говорять про люстрацію, але мало хто розуміє що це насправді. Тільки й чути, що активісти будуть когось люструвати. Хоча немає на це законодавчої бази. По-вашому, на підставі чого і хто може когось люструвати?

Як на мене, люстрація – це абсолютно нормальний процес, та річ, яка дуже оздоровлює суспільство і її владну складову. На даний момент, ми спостерігаємо боротьбу оновленої влади зі своїм народом. Тому що чітко розуміють ті люди, які контролюють ситуацію в країні, що момент люстрації в тій чи іншій мірі може торкнутись їх. Як показує практика Балтійських країн, своїх крісел можуть позбутися до 70% службовців. І кожна колосальна бюрократична машина буде до останнього себе боронити і не допускати будь-яких процесів. Кожного, хто наважаться хитати під ними крісло, будуть ідентифікувати як сепаратиста, запроданця, тощо. Буде вибиратись будь-яке кліше, щоб нівелювати цей рух, і це відбувається вже зараз. Це відбувається в абсолютно всіх гілках влади. Бо сама себе система ніколи не знищить. Люстрація – це мирне усунення їх від влади. І досвід європейських країн показує, що люстрація значно оздоровлює систему взаємостосунків влади і виборців. Бо тоді влада стає пронаціональною.

Законодавчо виписуватись цей процес не буде, тому що Верховна Рада формувалась при Януковичу, і на 90% це лобістський інструмент в бізнесових іграх. А кількість патріотів там мізерна. Відповідно, ВР себе ніколи не знищить.

Вважаєте, що саморозпуску ВР не буде?

Я думаю, що триває загравання з виборцями, тому що проект про саморозпуск і, власне, саморозпуск – це дві великих різниці. Я переконаний, цей проект буде голосуватись довго і болісно. Я дивуюсь, як вони збираються вийти з позиції брехунів. Підписавши угоду про саморозпуск, мають пояснити, чому вони не розпустились. Процес мав би бути жорсткішим і динамічнішим. Росія в цій ситуації діє безпринципно, аморально і без будь-яких правил. А ми у відповідь пробуємо робити якісь реверанси і кокетувати з ними. З ними не можна цього робити. По-перше, це – збіговисько людей, які ніколи не були цивілізованими і ніколи не були народом. По-друге, за всію історію існування вони ніколи не жили по-людськи. Домовитись з ними можна лише за допомогою грубої сили – це випливає з історії.

Але сьогодні Порошенко пропонує мирний план врегулювання ситуації. Наскільки він може бути мирним?

Я абсолютно переконаний, що на сьогоднішній день це неможливо. Росія дійшла до того рівня цинізму, що сьогодні в захопленого в терористів БТРа була знайдена сервісна книжка з російськими документами. Вони розуміють, що ми це знайдемо і покажемо світу, але нівелюють це. Відповідь повинна бути абсолютно адекватна – фізичне знищення всіх людей, які зброєю претендують на цілісність держави. Яскравий приклад – Ізраїль, який показав, як можна в центрі пустелі боронити свою землю. Але робити це фактично, а не словами.

Кличко підтримав Порошенка як кандидата на пост президента. На вашу думку, чи буде він підтримувати його далі в ідеях спокійного врегулювання ситуації на Сході?

Є така приказка «Те, що сталось раз – станеться ще раз». Якщо лідер УДАРу дозволив собі обіцяти і не робити раз, то це буде відбуватись і надалі. Те, що може відбутися в стосунках між УДАРом і Порошенком, в майбутньому може мати будь-який вигляд. Тому що в Порошенка є чітка зрозуміла відповідальність перед народом і він зобов’язаний бути проукраїнським президентом. У той час як УДАР може дозволити собі далі залишитись в аморфній ніші і дотягувати до перевиборів, щоб здобути ще якісь дивіденди. Яскравої підтримки УДАРом Порошенка, з точки зору мирного чи не мирного вирішення проблеми, на мою думку, не буде. Бо партія не буде готова відповідати на дії Порошенка, при цьому не контролюючи його дії. Представники партії УДАР будуть просто загравати – ні за, ні проти.

Тоді яка перспектива партії на майбутніх виборах?

Це популізм. Тобто класичний політичній механізм в цій країні останні 23 роки це – популізм. На жаль, як показує практика, це працює. Якщо в нас хлопець в телевізорі верещить українцям про те, що зробить пенсію 6 тисяч доларів, то є верстви, які в це повірять навіть не задумуючись над тим, де він візьме ці гроші. На жаль, вибори в Київську міськраду показали. що процес «витверезіння» йде доволі приховано. Рівень сподівань на когось у людей досить високий. Якщо подивитись на вибори президента, то Порошенко отримав колосальний кредит довіри. На якомусь етапі це стосувалось і УДАРу. Але популістська карусель в країні знову повторюється. А виборець вчиться лише на власних помилках. В якійсь мірі це стосується і волинського виборця. Ми вважаємо, що наша присутність в долі країни закінчується на опусканні папірців в урну для голосування. Насправді, ми зобов’язані і маємо повне право вимагати від людей, яких ми обрали, певних дій. На жаль, на якомусь етапі ми займаємо доволі інертну позицію.

Якщо вас в односторонньому порядку усунуть. Як тоді вимагати виконання хоча б якихось обіцянок?

Нічого страшного. Сподіваюсь, усунуть якщо й усунуть, але не фізично. А якщо усунуть від керівництва повністю, цей процес зараз активно йде, думаю, нічого страшного не станеться. З часом нове керівництво партії покаже своє обличчя і покаже, хто вони, представники яких бізнес-груп. Насправді, політика це завжди був бізнес. Рівень довіри до УДАРу ще досить високий, і це хороший інструмент реінкарнації.

Але після ваших заяв можна очікувати чимало розчарувань серед виборців…

Я сподіваюсь, що це будуть не розчарування, а досвід. Те, що змусить людину думати «чому я голосував за ту чи іншу партію чи людину». Має бути логічне структурне порівняння слів і дій. Якщо я як політик не виконав своїх обіцянок, то повинен зійти з арени як той, хто не має права представляти народ. За роки незалежності, на жаль, таких прикладів немає. У великій мірі те, як ми будемо жити, залежить від нас. Банальний приклад: якщо хочеш, щоб в місті було чисто – не сміти. Для того, щоб країна стала націоналістичним кулаком, в першу чергу, потрібно плекати в собі і в своїх дітях почуття патріотизму. І в деяких ситуаціях, як показує практика і час, один в полі теж воїн. Якщо цей народ ще може народжувати патріотів, то я перекинений що в нас не все втрачено.

Шкода, що сьогодні вже гинуть найкращі…

Шкода, і тому виникає все більше питань до людей, які керують так званим АТО. Хоча я вважаю, що це вже повномасштабна війна, бо в терористів на озброєнні не може бути ПЗРК вартістю 50-100 тисяч доларів і танків. Треба перестати кокетувати і визнати, що ми перебуваємо в стані війни з Російською Федерацією. Це буде частиною вирішення проблеми. Це не локальна проблема, коли лік загиблих йде на сотні, а по неофіційних даних на тисячі, це проблема всього народу. Вирішувати маємо її всі разом і негайно.

Люди, які керують процесом і не справляються, повинні піти. Попри те, що загинуло чимало людей і на Майдані, і під час війни на Сході, ситуація все одно набирає обертів. Буває, присядеш випити чаю, і чуєш, мовляв, за що ви стояли, в нас на митниці як було так і є. В ДАІ все як було так і залишилось… Я не готовий когось звинувачувати: митників чи міліціонерів. Я готовий апелювати до нинішньої влади – чому не міняється система взаємостосунків держави з людьми.

Тому що не міняються ті, хто при владі…

Абсолютно з вами згоден. І тому я не готовий атакувати ДАІшника, який стоїть на дорозі. Бо виявляється, що він заробляє 1800 гривень. І я не уявляю, як чоловік в якого, умовно, двоє дітей, дружина і зйомна квартира, має вижити. І цю проблему, так як він держслужбовець, має вирішувати держава. Мінятись мають правила гри. А цього ніхто не робить і не збирається робити. Вони знову заграють з виборцями, декларують, інтерпретують, але насправді коефіцієнт корисної дії нинішньої влади катастрофічно падає.

Ігоре Володимировичу, навколо чого сьогодні об’єднується УДАР, в тому числі на Волині: сила, гроші, патріотизм, ідеологія…?

Близько 95% людей вступ в партію мотивували особистою довірою до Віталія Кличка. Тобто, що саме ця людина наведе лад в країні, цій людині можна вірити і що це достойний лідер нації. Первинна складова - ідеологічна. І до останнього ми зберігали цей формат, хоча були найрізноманітніші пропозиції стосовного купівлі-продажу районних свідоцтв, тощо. Є дві концепції: можна жити для ідеї, а можна жити з ідеї. Займаючись політикою з 1989 року, я бачив різні варіанти і зрозумів, що варіант «жити з ідеї» дає певні матеріальні здобутки. Але при цьому, втрачаєш себе як особистість, як людину. Втрачаєш повагу інших, з ким живеш і спілкуєшся. І, як показує практика, відновити її практично неможливо. Є чимало «мертвих» політиків, які на певному етапі розмінялись на гроші, автомобілі, будинки… Основна мета була в тому, щоб зберегти колектив волинського УДАРу. Повторюсь, я гордий тим, що була зібрана команда людей, які щиро казали «я за Кличка горло перегризу, бо цій людині вірю!»

Сьогодні УДАР на Волині з «головою» партії чи без?

Без.

Чому виникло несприйняття того, кого пропонують на цю посаду?

Тому що людина жодного дня не була членом обласного осередку. Нас просто поставили перед фактом – ця людина буде вашим керівником. Якщо ставлять перед фактом і немає вибору, то як це називається? Це тоталітарна складова, яка не передбачає поваги контрагента. Я вважаю, що це неправильно, і це одна зі складових конфлікту. Бо на моє запитання «а чому ця людина» відповіли - «ми так вирішили».

Ви намагались налагодити контакти і спробувати працювати все ж із тією людиною? Можливо, вона достойна і ставлення упереджене?

Країна перебуває не в тому стані, і партія в тому числі, щоб ми дозволили комусь експериментувати на обласному осередку. Стан такий, що не передбачає «навчальних заїздів», і це стосується всіх гілок влади. Якщо чимось займатись, то треба робити це швидко, професійно і доволі агресивно. Не йде мова про особистісну складову Наталії Фірко, хоча ми можемо поговорити і про це, тут йдеться про підхід центрального офісу до вирішення цієї проблеми. Адже позиція обласного осередку просто не розглядалась.

Якщо усе ж Наталя Фірко очолить УДАР на Волині, що буде з представниками політичної сили: вони спробують працювати з нею чи будуть якість дії?

Зараз відбувається перереєстрація членів партії, приїхала київська комісія. Все дуже просто – якщо ви лояльний до нового керівництва і до тої ідеології, яку несе центральний офіс, вас перереєстровують. Якщо ви не лояльні, то ні. Запущений механізм фільтрування, в результаті якого залишаться членами ті, хто буде в ручному режимі виконувати розпорядження групи людей з Києва.

На вашу думку, які політичні партії в Україні не є тоталітарними?

Дуже багато процесів відбувається в партії, яких виборці не бачать. У тому числі, і взаємостосунки з центральним офісом партії. Відповідно, я не можу говорити про те, як керують партією в «Свободі», хоча в свій час будував цю структуру. Тоді це була досить жорстка вертикаль влади, але без тоталітаризму.

За час вашого перебування в УДАРі, чого досягнули?

Прийняли ми структуру, коли було 12 членів партії, 2 районних осередки і певна частина боргів. На сьогодні партія не лише зареєстрована, але й діє у всіх районах і містах обласного значення. Причому, існує самодостатньо. Тобто партія сама себе утримує, фінансує, шукає офіси і платить зарплати функціонерам, тощо. І також, як я вважаю, має особистісну підтримку виборців. Тобто через призму лідера: коли багато людей «підтягуються», коли знають лідера партії, довіряють і вірять йому. Це означає, що партію в регіоні очолює не просто людина, яка є не тільки формальним, але й неформальним лідером. Так от, по крупинках створити такий колектив, - це я вважаю нашим найбільшим досягненням.

Під час позачергової конференції партії УДАР на Волині виникло питання про доцільність існування політичного осередку в області. За станом на сьогодні це питання актуальне?

Абсолютно актуальне. Бо той УДАР, який ми створювали, і який ми маємо сьогодні, – це дві різні партії. Якщо мова йде до повернення до якихось обрисів ідеоголії, підкреслюю – обрисів, бо ідеології як такої не з’явилося, - це проєвропейськість, патріотизм, підтримка особистості, тощо, тоді – так. Тоді це можна визнати помилкою, можна спробувати ще раз. Якщо курс залишається таким, який зараз є – тобто, паразитувати на тому, що вам вірять, то я переконаний, структура не має права на існування не тільки на Волині, а й в принципі.

Наскільки змінились ваші амбіції від моменту вступу в УДАР і до сьогоднішнього дня?

Амбіції не змінились. Я вже заявляв, що не хочу і не хотів бути депутатом, і в дечому зараз суперечу сам собі, але я чітко розумію, що самоусуваючись від відповідальності (це депутатство, мер міста, депутат ВР), я таким чином показую суспільству, що неготовий нести відповідальність.

Тобто, можна стояти біля мікрофона, критикувати все на світі, розійтись і забути. А насправді, для того щоб почати втілювати це в життя, потрібен інструмент влади. Потрібно як мінімум мати доступ до трибуни Верховної Ради, щоб мати можливість вийти і сказати: «Шановні колеги, ми з вами займаємось х*рньою. Бо нас сюди обрали не для того, щоб обговорювати півдня питання чи знімати матеріальну допомогу чи ні». В мене є владні амбіції, якщо вдасться, то це, можливо, посада депутата облради. Це рішення було прийняте буквально декілька днів тому, хоча мотивації «крісло заради крісла» в мене немає. Це дуже специфічна робота, якою треба горіти, хотіти нею займатися.

В ідеалі, якщо це вдасться, - це депутат ВР, чи мер міста. В принципі, як кажуть, «хочеш розсмішити Бога – розкажи йому про свої плани». Але чим вагоміший інструмент виявиться в мене в руках, тим більше вдасться зробити насправді. Бо є колосальне бажання змінювати те, що відбувається зараз. Бо так жити, як ми живемо, справді не можна.

Якщо ваші з УДАРом долі розійдуться, чи будете ви балотуватись самовисуванцем у Верховну Раду?

Якщо чесно, то хотілось би. Але я чітко усвідомлюю, що вибори в ВР - це колосальна матеріальна складова і на сьогоднішній день сімейний бюджет переживе хіба що реєстрацію:). Вибори передбачають або вливання власних коштів (тоді ви йдете у ВР з власним «Я»), або ви витрачаєте чиїсь кошти, і йдете з чужим «я», що в принципі на сьогоднішній день ми бачимо. Поки що є бажання, але немає можливості повністю пройти виборчу кампанію в матеріальному плані, бо це дуже дорого.

Розмовляла Олена П’яних

stance: Як можете прокоментувати новий план Порошенка про припинення вогню на Сході в односторонньому порядку?jeger: тобто зараз Ви переконуєте нас, що партія "Удар" є не менш тоталітарною ніж Партія Регіонів?jeger: а в чому полягала діяльність "Удару" на Волині? що саме зроблено? чим Ваш осередок може гордитись?stance: Як можете прокоментувати новий план Порошенка про припинення вогню на Сході в односторонньому порядку?jeger: тобто зараз Ви переконуєте нас, що партія "Удар" є не менш тоталітарною ніж Партія Регіонів?jeger: а в чому полягала діяльність "Удару" на Волині? що саме зроблено? чим Ваш осередок може гордитись?stance: Як можете прокоментувати новий план Порошенка про припинення вогню на Сході в односторонньому порядку?jeger: тобто зараз Ви переконуєте нас, що партія "Удар" є не менш тоталітарною ніж Партія Регіонів?jeger: а в чому полягала діяльність "Удару" на Волині? що саме зроблено? чим Ваш осередок може гордитись?