Сьогодні, 12 лютого, у чат-конференції на «Волинських новинах» бере участь митрополит Луцький і Волинський Ніфонт.
Солдат Джейн: Церква вірить в кінець світу? Якщо так, то коли він буде?
Церква вірить, адже так сказав Христос. Вона готує людей до цього.
Христос також сказав, що навіть янголи цього не знають. Ознаки кінця світу: втрата віри, численні катастрофи і катаклізми.
Та й ви самі може бачити як змінився світ навколо. Якщо взяти довоєнну Волинь... Яка вона була благочестива і чиста! А зараз – уже інакша. Навіть якщо взяти колишню музику чи пісні, навіть народні, вони сприяли вихованню духовності. Сучасні – зваблюють і розкладають духовно.
Ми самі наближаємо цей час. Якщо будемо вести себе благочестиво, то Господь зглянеться над нами і відтермінує кінець світу, а якщо ні… то ми самі наблизимо цей кінець.
Димон: Доброго дня! Скажіть, шановний митрополите Луцький і Волинський Ніфонт, чому для того щоб помолитись я повинен йти до церкви, адже будьякий отець в церкві такаж людина як і я, так як і Ви шановний митрополит Луцький і Волинський Ніфонт. Тільки от звання у Вас митрополит, нащо ця ієрархія адже перед Богом всі рівні. То нащо тоді церква?
Якщо можна я  почну відповідь для вас із далеку. Із Старого заповіту. Богу не потрібно, щоб ви чи я ходили до храму. Це потрібно вам.
Бог через Мойсею звелів для боговибраного єврейського народу збудувати палаточний храм – скинію. Це храм, який розбирався і складався, і в скинії відправляли службу по тому чину, який дав Бог для Аарона, першого священника. В храм мали приходити всі євреї і старі, і малі, і чоловіки, і жінки. Там тривала служба і приносила жертва. Що Бог був присутній у цьому храмі, вночі над храмом світилася хмара як стовп, вдень цю хмару було видно.
Вдень і вночі ізраїльський народ бачив і був переконаний, що Бог живе в скинії, що він присутній серед людей. Скинія перекладається як «Бог серед нас» або «Бог із людьми». Це не потрібно було Богу, це треба було людям для їхнього духовного вдосконалення. Пізніше премудрий Соломон в Єрусалимі по волі Божій збудував великий красивий храм, присвячений Богу, Творцю неба і землі.
В Святому Письмі сказано, що Бог не живе у рукотворних храмах, бо небо – це Його престол, а земля – підніжжя. Але ж Ісус Христос приходив у цей храм як свідчить нам Новий Завіт для молитви. Христос молився тут і навіть одного разу виганяв торгівців та міняй із храму і сказав «Хіба ви не читали, що сказав Бог – Дім Отця мого назветься домом молитви для всіх народів». Якщо розуміти храм Божий як дім молитви, то ми знаємо, що в 70-му році першого століття християнської ери римський полководець та імператор Тіт зруйнував ієрусалимський храм вщент.
Апостоли, учні Ісуса Христа, проповідуючи Євангеліє Христове всюди засновували громади віруючих людей. До тих громад – одних вони ставили єпископами, інших - пресвітерами, ще інших – дияконами. Звідси ви бачите, священнослужителі в Новозавітній церкві поставлені Богом.
Церква – це місце зустрічі люди із Богом. Храм – це місце молитви. В храм збираються віруючі люди, які складають собою, разом із своїми священиками-наставниками, ту церкву, яку заснував Христос.
Церква заснована Христом на землі керується Духом Святим та поставленими в ній вищими і нижчими священнослужителями.
Маруся: Ви раді, що до влади прийшов Янукович?
О моя голубко! Ви зарано питаєте. Я скажу як каже Писання: «Радуйтеся зі страхом і трепетом!» Вся влада від Бога.
Моя радість полягає у тому, що вибори пройшли спокійно. За це я дякую Богу.
Iryna: Я живу в Маяках і ходжу в українську Свято-Покровську церкву. До речі, туди ходить сила-силенна людей - навіть з самого Луцька приїжджає багато. Не в кожній сільській церкві таке можна зустріти. Одного разу отець Михайло прочитав нам лист про те, що нашу церкву Московський патріархат хоче відібрати. І то як! Взяли і зареєстрували другу громаду Московського патріархату. Бо ж одна вже є - має свою церкву, священика. Та, виявляється, їм цього замало. То це Ви, владико, по-Божому чините, чи як?
Важко відповідати на це питання. Тому я тут нічого абсолютно нічого не чиню: ні по Божому, ні по-людському, я вже не кажу про громадськість. Я радив би вам дізнатися точно, чи скасована наша громада Покровської церкви, а тоді уже задавати інші питання. Ми не претендуємо на Покровську церкву. У селі існує наша громада і церква, яку ми збудували. Тому ми не заперечуємо, щоб віруючі ходили куди хто бажає. Що людина робить, то вона сама собі робить.
Українець: Скажіть будь-ласка коли буде завершено будівництво храму Всіх Святих Землі Волинської? До 2012 року мабудь це нереально. Просто Ваші сподівання - коли храм постане у всій своїй красі?
Сказати це дуже важко. Адже, у нас не вистачає коштів.
Я трішки пожартую і трішки вам відповім. Якщо ви, любий наш читачу, дасте нам кілька «лімонів» грошей, то може ми й завершимо храм до 2012 року.
National Alliance: Як Ви ставитесь до присвоєння звання Герой України лідеру ОУН Степану Бандері та визнання на державному рівні воїнів Української повстанської армії, що й зробив не так давно Президент України Віктор Ющенко.
Я Президенту не є радник і в політичні питання намагаюся не втручатися і на подібне питання не знаю навіть як відповідати.
Богдана Стельмах: Якою Ви бачите роль церкви 21 століття? Адже, погодьтеся, що лише дотриманням канонів неможливо привити людині віру. Сьогодні ж, як на мене, церква і далі намагається утримувати паству страхами...
Церква вже вступила у 21 століття. 10 років, що Церква як організм Божий живе у 21 сторіччі. А церковні канони – це ті рамки, за які Церква, і віруючі люди не мають права виходити. Якщо у 325 році святі отці першого Вселенського Собору склали Символ віри і ми його всі повторюємо «Вірую в єдиного Бога-Отця, вірую в Ісуса Христа,Сина Божого». А другий Вселенський Собор, у 381 році вустами святих отців проголосив «Вірую в Духа Святого, Господа Животворчого. Вірую в Єдину, Святу, Соборну і Апостольську Церкву і сповідую Єдине Хрещення на відпущення гріхів, чекаю на воскрешення мертвих». Оце коротко, дорогий читачу, нагадали ми вам канони, якщо ми їх порушимо, ми не будемо спільнотою дітей Христових, тобто Церквою. Так, у Церкві багато церковних богослужінь, але всі вони збудовані не на пустому місці. Візьміть, наприклад, свято Богоявлення, Хрещення Господнього. Якщо взяти текст богослужбового чину у цей день, то це безодня богословської церковної та біблійної думки, яка оспівує і відкриває таємницю явлення Бога людям. А тепер що робить Церква у 21 сторіччі. Ще у 20 сторіччі не було такого спілкування як зараз. Навіть зараз ми спілкуємося, навіть не бачачи співрозмовника. А сучасне телебачення, радіомовлення, запис на дисках богослужінь чи проповідей, Інтерне-спілкування, Слава Богу, ми можемо тепер говорити із молоддю, зустрічатися із студентами вузів, школярами, дошкільнятами. При храмах діють недільні школи, куди дітки приходять разом із батьками. У нас є священики, які опікуються в’язницями і проповідують Євангеліє серед ув’язнених, також ми діємо у військових частинах. Там наші священики читають лекції і звершують богослужіння. Це і є поле діяльності нашої Церкви. Звичайно, на дискотеку чи на інші гучні зібрання, де збирається молодь, ми із проповіддю не йдемо. Страхами ми людей в храми не заганяємо. Кожен сам обирає сам собі вузьку або широку дорогу по якій іти. Вузька дорога веде в царство Боже, а широкий шлях – у протилежний бік, у життя без Бога.
Iryna Kusha: Ваше високопреосвященство, слава Богу! Свого часу багато було мови про те, що церква хоче канонізувати Сталіна. Наскільки підставні такі чутки, як Ви ставитеся до цієї особистості? І кого з волинських подвижників церква має намір канонізувати? Дякую.
Навіки слава Богу! Дякую за запитання, а я ні одного разу в Церкві на Україні на архієрейському соборі чи навіть у Москві на архієрейському соборі Руської Церкви не чув мови про канонізацію того, кого ви назвали. Мови такої не було і не буде!
Що стосується канонізації волинських святих, то вона відбулася у Почаєві. Зокрема, було причислено преподобного Амфілохія.
Чув я ще бажання причислити до лику святих митрополита Олексія (Громадського), який під час минулої війни був застрілений. Зараз його останки уже дістали, вони зберігаються у Свято-Богоєвленському Кременецькому жіночому монастирі. Готується його прославлення.
Костянтин: Шановний Владико! Наскільки реальним є об"єднання християнських церков в Україні?
Ми всі віримо, що ті слова, які сказав Христос «І буде одне стадо і буде один пастир» колись збудуться.
Що стосується нашої земної Батьківщини України, то тут ще велике поле роботи над цим питанням, але Церква завжди молиться про об’єднання Церков.
Українець: Як мені ставитися до бабусь, які сварять мене за те, що я зробив якусь провину в церкві? Не там став, не так свічку поставив...
Треба сказати «Спаси Вас Господи!», ввічливо вклонитися їм і оступитися.
Маруся: Я хрестила дитину, тобто була за куму, у церкві Всіх святих землі Волинської. Перед обрядом священик перепитав кумів: коли останній раз сповідалися і де? Я розумію, що душа людини, яка бере на себе таку відповідальну місію, має бути максимально очищена від гріхів. Але ж яке має значення, де я сповідалася? А сповідалася я останній раз якраз у храмі Київського патріархату, у якому завжди сповідаюся. І про це чесно сказала священику. Так він мені прочитав цілу проповідь про те, яка я недостойна християнка, начебто моя сповідь не має ніякої сили. Правда, хрестити дитину дозволив... Невже цей батюшка, який вперше мене бачить, може знати, наскільки щиро я сповідалася, щоб робити такі висковки?
Вся справа в тім, що якби це я здійснював Таїнство Хрещення, я можливо, поступив би інакше.
А оскільки батюшка вам прочитав лекцію, про те, якою ви маєте кумою, ви подякуйте батюшці. Адже той, хто бере на себе обов’язок «восприємника» - хресного батька чи матері, той бере на себе вищий обов’язок духовного виховання свого хрещеника, ніж його кровні батьки. І до цієї справи кумівства треба підходити із великою відповідальністю.
OlaOK: Владико Ніфонт, чи не могли б Ви розказати, як правильно (з точки зору церкви) підготуватись до народження дитини. Я розумію, що сповідь і причастя - а чи є щось особливе, що повинні знати майбутні батьки?
Щоб особливого – то Церква нічого нам не радить, але читаючи твори святих отців, вивчаючи практичне життя вагітних жінок, можна сказати такий висновок. Що мама, яка носить в утробі має жити майже на 100 % благочестиво, адже все те, що робить жінка, коли в її утробі життя, формує ще не народжену людину. Якщо мама живе по-християнськи із вірою, любов’ю, надією, постом, молитвою, приходить, якщо це можливо в храм для спільної молитви і молиться вдома, у сім'ї є лад і спокій, мир та злагода. Сповідь і причастя – це головне для того, щоб ви народили мудру, гарну і гідну вашого наслідування дитину.
Aлександр: Чому в церкві продають свічки та ікони, адже Ісус вигнав торговців з церкви?
Правильно. Ісус вигнав торгівці і міняйл, які міняли гроші із різних країн на храмові гроші, які ходили тільки в храмі. В церкві продаються свічки, іконки, хрестики, література духовна та інші речі, які необхідні для повного духовного життя православних віруючих людей. Зауважте, дорогий читачу, що православна Церква – це єдина конфесія, яка не вимагає від своїх віруючих сплачувати десятину. І та копієчка, яка вторговується за свічку чи іншу річ, йде на утримання храму і його священнослужителів. Так як каже Святе Письмо, «Хто служить вівтарю, від вівтаря нехай харчується».
faBULA: Ваш колега-ієрарх владика Михаїл на чаті ВН розповідав про свій мобільний телефон. А ви, владико, маєте мобільник? Який він у вас? І який на ньому рінгтон - можете розказати?
Мобільний телефон я маю. Мені підказують, що це проста модель Nokia. А що стосується звуку дзвінка, то в мене передзвін церковних дзвонів, дуже гарна мелодія. Я не дуже добре вмію користуватися цим телефоном, але як дзвонять, то зелену кнопочку натисну.
Димон: Усі знають що таке інквізиція і що вона робила свого часу, яке Ваше особисте ставлення до інквізиції та дій священнослужителів того часу?
Якщо брати історію, то в історії римо-католицької церкви, на превеликий жаль, інквізиція як така була. Звичайно, всі ті жахи, про які я читав про інквізицію, змучують і тепер людину тремтіти від жаху та страху.
Я не є суддею, Бог буде судити, тим більше вже тих, хто залишився у минулих віках за їхні провини. Христос і Євангеліє вчать нас бути в мирі із усіма людьми.
Петрівна: Знаю, що у Великий піст церква не дозволяє зачинати дітей. Якою ж буде доля тих немовлят, яким Бог все ж таки дасть можливість з"явитися на світ через 9 місяців?
Ви знаєте, що немовлятка не винні, що батьки їхні не знають ні посту, ні святкового дня. Церква не судить тих, хто коли зачинав в піст чи поза ним.
Це, мабуть, уже говорить ваша совість. Щоб Господь не судив вас і щоб діткам вашим це не зашкодило, то тримайтеся святого посту як віруючі люди.
Oxana: Слава Ісусу Христу! Владико, за кого Ви голосували у 2-му турі? Чи мали Ви нагоду спілкуватися з обома кандидатами на пост президента? Якщо так, то які Ваші враження?
Слава навіки! Оооооо! Як сказати: не спілкувався я ні із панією Тимошенко так як це було потрібно, адже вона була на Волині у нас кілька разів, ні із паном Януковичем. А зустрічався тільки із нині діючим Президентом паном Ющенком. Благословляв його, потискав руку. Він сказав, що радіє, що має таких священнослужителів як на Волині. А я сказав, щоб Господь беріг його у доброму здоров’ї. А за кого голосував? Ще може бути третій тур (посміхається), тому дехто може розцінити мої слова як агітацію. Тому я ще стримаюся і не відповім на це запитання. В принципі, я ніколи ні за кого не агітував і ніколи цього робити не буду.
Маруся: Зараз ваша єпархія активно випускає теле- і радіопередачі, які виходять на місцевих каналах, в радіоефірі. Скажіть, ви платите за ефір гроші?
Ми особисто єпархіальних грошей не платимо, у нас є благодійники, прізвища яких  можна дізнатися під час ефірів.
Ми молимося за їх здоров’я, адже завдяки ним ми маємо доступ до радіо- та телеефірів, щоб проповідувати Слово Боже для більшої кількості людей.
Українець: Порадьте будь-ласка як ставитись до розкольників,штунд,мусульман? Я маю на увазі коли заходять релігійні теми розмов.
Христос сказав: «Щоб у вас було так «так», а ні «ні». А що вище цього -  то від лукавого». Певна річ, що іншим віруючим своє переконання не вкладете у їхнє серце і розум, а це значить, що між вами буде суперечка.
Господь кличе нас до миру і братерської любові. Сперечатися за віру і Бога треба вміло, щоб кожне ваше слово було сповнене благодаттю Божою. І треба намагатися любити всіх, бо так нам заповідав Христос.
Солдат Джейн: Я бачила, як батюшкі на христинах під час посту їли мясо і пили коньяк. То було на піст перед Різдвом, у неділю. Їм можна таке їсти і пити у піст?
Якщо ви бачили, що батюшки їли таке в піст, то чому ви запитуєте мене, а не них?!
Я їх не вчив порушувати піст, я їх не благословляв, а якщо ви дитина церковна, то вам треба було встати і сказати тому батюшці «Татку, а чому це ви в піст їсте ковбасу, а мені не даєте. Я ж ваше дитя і вчуся від вас!».
Тому, дорога дитинко, будьте мудрою і живіть так як ви навчені, як ви знаєте із Святого Письма, а не повторюйте те, що роблять люди, котрі порушую церковні правила.
Богдана Стельмах: Навіть читаючи Ваші відповіді, переконуюсь вкотре: віра і церква - це часто абсолютно суперечливі речі. Бо де є влада - там двояке трактування "правди".
Це ваше бачення. Григорій Сковорода писав «Каждому городу нрав і права, каждый имеет свой ум-голова». І віра, і Церква, і політика трішки відрізняються. Церква як структура, як організм, як Тіло Христове. Віра – це та таємниця душі, яку знає тільки людина. Це впевненість в тому, чого ми не бачимо, але сприймаємо його вірою. Політика ж це не церковна справа, але буває так, що перед політикою і Церква, і віра має мовчати, або казати правду. Кожен віруючий поступає сам по своїй вірі і своєму духовному вихованню.
Ярослав: Слава Богу, владико. Які Ваші враження від поїздки до Москви з приводу річниці інтронізації Патріарха Кирила? Яка була реакція Патріарха на диплом від "Волинських новин" "Гість на Волині 2009"?
Навіки Слава Богу! Божественну Літургію першого лютого в храмі Христа Спасителя служило 162 архієреї на чолі із Патріархом Кирилом. На службі було урочисто, святково, духовно піднесено.
Другого лютого у залі церковних Соборів відбулася архієрейська нарада, на якій було присутньо 155 архієреїв. Обговорювалися різноманітні питання церковного життя як в Росії, країнах СНД і закордоном.
На запричасному вірші у понеділок я підніс диплом «ВН» його Святості і сказав «Ваша Святосте, це «Волинські Новини» так оцінили ваше перебування на Волині». «Да?», - сказав Патріарх, - « Это приятно. Вы знаете владика, я живу до сих пор добрыми воспоминаниями и тем теплом жывой веры и сильнейшей молитвы ваших веруюших волынян. Передайте им большое Спаси Господи и мое благословенне».
Anderoy: Чому в Україні нема худих священиків?
(Сміється). Я не знаю, що стосується України, і навіть, що стосується священиків на Україні, але, любий наш читачу, але, ви, мабуть, знаєте, владику Сергія, архієпископа Тернопільського, так погляньте, він же ж такий як дошка ( я йому навіть сам про це не раз казав ). А взяти у нас, - взяти отця Онуфрія – священик – суха стеблина. Та й можна наводити як приклад ще багато священиків Волині, котрі не є повними.
Оленяточко: Чи бачили Ви кінофільм "Ангели та Демони"? Ваша думка про нього?
На превеликий жаль, не бачив. А може, і на щастя.
yav: Кажуть, що Бог - є любов. А як в житті розібратися, яка любов (якщо говорити про стосунки між чоловіком та жінкою) є від Бога, а яка - спокусою? Хіба на це можуть впливати соціальні фактори: вік, штамп в паспорті, чи все ж треба слухатись серця?
Ви знаєте, дорогий читачу, у Святому Письмі сказано, що Бог є Любов. Хто в любові, той в Бозі. Ісус Христос відкриває цю таємницю ще більше і каже нам «Більше тої любові, якщо хто положить душу свою за друзів своїх немає». Що стосується відносин чоловіка і жінки, то це любов дуже часто переходить в терпіння одне до одного. Ми не беремо до уваги людського кохання. А любов – це така якість у вас і в кожної людини, коли ви настільки дуже любите людину, що готові віддати за неї життя. Приклад такої любові можна зустріти у материнській любові.
Aлександр: Чи погодились б Ви стати мільярдером і полишити священослужіння?
Ой, мій голубчику! Я вже був міліонером в 90-тих роках, а якщо стану мільярдером, то все одно священства не полишу. В священстві я живу і відчуваю багато років, що я потрібний для таких простих людей, як і я сам.
yav: Вже кілька років міська влада не виділяє Вашій єпархії землю на 40-вому кварталі для побудови церкви. Що плануєте з цим робити далі? Обивати пороги міськвиконкому чи змиритеся з богослужіннями в пристосованому приміщенні?
Все проходить, все міняється. Ми живемо… Ми молимося і чекаємо, що Господь управить все не так як люди хочуть, а як Богу угодно. Звичайно, прикро усвідомлювати те, що ми живемо в незалежній державі, прикро і боляче спостерігати і те, що іншим конфесіям виділяють по дві-три ділянки землі, а на, на жаль, до цього часу не виділено ні одного клаптика землі для будівництво храмів трьох громад у місті Луцьку, хоча, скрізь, де нам виділили ділянки ми храми майже вже побудували або будуємо.
Костянтин: Як Ви ставитесь до "новітніх" свят, зокрема - День закоханих - День Святого Валентина, Хелоін і т.д.
О-йой-ойо! Дорогі мої! І читачі, і волиняни! Це ж не свята! Свята є церковні, державні, різних соціальних установ, професійні.
Але нові «свята», такі як День Валентина, Хеловін та маса інших, це «свята» не наші, не нашого народу, не нашого менталітету, не нашої духовності.
Так, вшановується Валентин-мученик 12 серпня. 14 лютого нічого подібного ні в православ’ї, ні в католицизмі немає. Це «свято» я б сказав, може й грубо, розпусти.
Що стосується Хеловіну, то це свято взагалі не християнське, а язичницьке, сатанистів, дияволопоклонників і нічого із нашим українським народом немає.
Тому віруючим людям у таких нововведених святах краще не приймати участь.
Оленяточко: Хто такі відьми?
Так… Хто такі відьми? Згідно народних переказів, це не тільки жінки, але чоловіки. Можуть бути і відьмаки. Це люди, які займаються чаклунством або чародійством. Відьомство (колдовство) – передається у роду в рід, якщо є бажаючі його прийняти. Людина, яка займається чаклунством, вона спілкується темними силами. Шкода, що нам не дозволяє час розкрити цю тему глибоко і показати вам на прикладах людського гіркого досвіду, що справа відьомства – це велике горе для тих, хто цим займається і також для тих, хто до подібних людей звертається як їм здається за допомогою.
yav: Запитання від імені моєї знайомої. У 1983 році під час сповіді перед вінчанням священник наклав на неї епітімію за те, що вона не знала "Символ Віри". Вона дотрималася всіх вимог. Але тільки недавно прочитала в духовній літературі, що над такою людиною має бути прочитана "Разрєшающая" молитва. Що робити, щоб зняти епітімію?
Якщо вам священик (пресвітер) під час сповіді дав епітимію і ви її виконали без порушень, наприклад, батюшка сказав вам «від сьогоднішнього дня 40 днів підряд один раз в день із сокрушенням в серці читай 50 псалом «Помилуй мене Боже…»» Якщо ви це протягом 40 днів виконували добросовісно, то епітимія знімається із вас сама собою. Приміром, ви звернулися до лікаря, у нас нежить і лікар прописав приймати ті чи інші таблетки протягом 10 днів, для того, щоб ви лікувалися від застуди. Якщо ви виконаєте лікарські поради і пили ліки як сказав лікар, то і здоров’я ваше поліпшиться. Подібної із епітимією. Це ліки для вашої душі, якщо ви її виконали, це ж вам і на користь. Якщо ж ви епітимію порушили, не виконали, то треба тоді шукати того самого священика, який «зв’язав» духовно цією епітимією, щоб він прочитав молитву на зняття вашої епітимії, бо інакше, ви будете «зв’язані» до самої смерті. Тому якщо батюшка дає вам епітемію, то ви відразу уточнюйте, на який це період.
Anderoy: Правда ви хочете в семенаристів забрати сайт і відати протоієрею Валентину Марчуку??? Це не чесно, хлопці старалися.
Семінарський сайт утворено із мого благословення. І мною благословенні діти, які будуть продовжувати роботу на сайті під керівництвом голови інформаційно-просвітницької діяльності нашої єпархії протоієрея Валентина Марчука. Бажаю великих успіхів у цій праці.
faBULA: Владико, ви самі користуєтеся інтернетом? Якщо ні - то чому, якщо так - то які сайти читаєте? І що думаєте про твердження, яке інколи лунає з уст священиків, що інтернет - це зло?
Ви знаєте, я вже старий чоловік, в Інтернеті я не тямлю зовсім. Але, що мене цікавить, то я прошу, щоб мені знайшли відповідну інформацію по темі, щоб я це зміг прочитати. Також я постійно прослідковую діяльність сайту нашої єпархії, сайтів митрополії та прес-служби УПЦ та сайти помісних церков. Щоб сказати, щоб Інтернет-сайти і вся ця праця – зло, я б так не сказав. Це наче величезний океан, де є акули, які поїдають людей, а є гарні декоративні рибинки, які милують людське око, розум і серце. Отак і в Інтернеті. Всяка всячина. Але віруючі люди, користуючись Інтернет вибирають тільки те, що їм на користь. Як сказав апостол Павло «Все мені дозволено, але не все приносить користь».
Петрівна: Чи правда, що у Прощену неділю сповідникам прощаються УСІ гріхи? І навіть вбивство?
У Прощену неділю сповіді як такої не відбувається. Чому? Бо перед цим був загальний тиждень, тобто без посту. І всі знають після Прощеної неділі розпочинається піст, час підготовки душі і тіла для сповіді. У Прощену неділю проводиться тільки чин прощення, коли віруючі люди у свого настоятеля-священика і один у одного смиренно просять пробачення і один одному прощають взаємні провини та образи.
faBULA: Чому ваша церква забороняє людям отримувати ідентифікаційний код? Хіба це так важливо? Хіба це не те саме що паспорт (там теж є номер), водійські права (і там є номер - ІНДИВІДУАЛЬНИЙ!) і так далі... 
Ой! А де ви таке чули чи бачили, щоб УПЦ забороняла ідентифікаційні коди? Такого в нашій церкві немає. Ніхто нікому не забороняє ніяких кодів, віруючі люди є громадянами земної Батьківщини і вони ці питання вирішують як це потрібно.
Петрівна: Що є більший гріх під час Великого посту - їсти ковбасу чи думати про ковбасу? В яких випадках дозволяється відступити від посту?
Є гріх думки, але є гріх діла. То ви собі думай, але того не робіть. Що стосується відступлення або послаблення посту, то в церковних сказано, що старі, юні, ті, хто годують грудьми та хворі можуть послабити собі піст ( не відмінити!) як вони бажати, але на сповіді вони мають сказати своєму духівнику, що через таку-то причину порушили суворість посту.
Вальдемар: Чи правильно виголошувати "Христос воскрес" після свята Вознесіння Господнього, так як робите Ви із Вашою паствою під час проходжень по Луцьку і влітку, і восени.
Ви знаєте, якщо на серці така радість, що хочеться вигукнути ці слова і холодної, морозної зими, то я в цьому не бачу ніякого гріха. Чому? Тому що протягом цілого року, на утренньому церковному богослужінні, після прочитання Святого Євангелія, вся церква має співати «Воскресение Христово видевше…». Фактично Церква кожної воскреслого дня святкує Пасху, згадує факт Його воскресіння. І те, що ми вітаємося пасхальним вітанням не являється гріхом, тому що чим душа багата, тим і рада. Не подумайте, що ми хочемо рівняти себе із преподобним Серефимом Саровським чудотворцем, який кожній зустрічній людині казав «Христос Воскрес! Радість моя!». 
Солдат Джейн: А то правда, що в церкву приходять відьми і відбирають енергію у віруючих? Ви таких бачили, які спиною виходять з церкви, щось шепчуть і так далі? Якщо я таких побачу, то шо мені робити аби мене не зглазили?
Не знаю, що стосується відьом. Але знаю, що екстрасенси як вампіри приходять в храм із метою забрати у когось благодатну силу. Ті люди із кого вони забирають, оцю духовну силу, на три-п'ять хвилин тут же стають кволими, сильно послабляються, але через кілька хвилин Господь знову дає їм силу благодаті і вони відчувають себе нормально. А екстрасенс, виходячи із храму, залишається пустим, без тої сили, якої тільки, що він вампірично набрав. Ті люди, які виходять задом із храму, не завжди є відьмами. Це є люди, які надзвичайно шанують Бога, що бояться в храмі повернутися спиною до святого вівтаря. А щодо того як вам бути, то знайте, що вище Бога в піднебессі, сили немає. Вірте в Бога і все інше буде від час відскакувати.
Оленяточко: Чому у католицьких церквах віряни сидять, слухаючи проповіді? а в православних - ні? із чим це повязано?
Перед Богом не можна предсидіти, а потрібно предстояти. І в православній церкві не забороняється сидіти тим, хто хворий, старенький, вагітний, інвалід або із дитиною на руках.
Oxana: Чи можна відмолити найстрашніші гріхи?
Свята Церква вчить нас: «Нема гріха, який би переміг милосердя Боже!» Із Євангелія ми бачимо як Христос в останню хвилину на Голгофі на хресті простив розбійнику. Мабуть, так Господь прощає і кожну людину, яка щиро кається. Головне, покаявшись, потім не грішити знову. Але є гріх, який не прощається ні в цьому світі, ні в тому. Це гріх хули на Духа Святого. Наприклад, свідома людина сама на себе наклала руки через різні обставини, вчинила суїцид, сама собі припинила життя – це право дано тільки Богу  давати і забирати у нас життя.  Людині, яка свідомо зробила цей гріх, немає прощення.
faBULA: Чому для вашого головного храму ви вибрали саме назву "Всіх святих землі Волинської". Є думка, що це тому, щоб претендувати відразу на статус головного храму області.
Ви знаєте, ця думка не в мою голову прийшла. Думка збудувати храм на честь всіх святих землі волинської. Вона була висловлена уже покійним архієпископ Волиснкьим і Ровенським Варлаамом. Потім підтримана владикою Варфоломієм. А уже при мені ця думка знайшла місце на 33 кварталі, де будується храм на честь волинських святих, тільки із метою, щоб увіковічнити подвиг святих угодників, які трудилися на Євангельській ниві на волинській землі.
Вальдемар: При приїзді в Луцьк Кіріл сказав, що Московський патріархат утискають на Україні, не дозволяють будувати нові церкви...Ви згідні з цією неправдою?
Я таких слів не чув.
Ярослав: Як Ви ставитесь до ідеї створення при єпархії волонтерського відділу, у який могли б приходити всі, хто має у серці бажання допомогти ближньому: відвідати хворих, ув'язнених, дітей-сиріт. До слова, у Православному молодіжному товаристві на честь Ніколи Святоші є досить велика кількість людей, які протягом кількох років організовуть таку милосердну діяльність.
Ви знаєте, любий наш читачу, якби ви зараз були тут, я б зараз вас обіцяв і поцілував у вашу мудру голівку. Але. На жаль, і для наших волонтерів і для інших церковних служб, які так необхідні при єпархії у нас немає приміщень. Для цієї справи треба хоча б із десять кімнат, де можна було б сидіти, працювати, перебирати пожертвувані речі, сушити, прати та гладити. При єпархії створений відділ соціального служіння людям і як ви самі згадуєте наше братство, а це та золота молодь, яка добровільно служить обездоленим і бідним людям без ніяких нагород і зарплат. До цього долучаються вихованці нашої семінарії і самі віруючі допомагають бідним, але якби у нас були приміщення, звичайно, це робота була б набагато кращою.
editor: Ваші побажання читачам "Волинських новин"
Дорогі читачі «ВН»! Наступає Великий піст – це духовна весна для віруючих православної церкви. Бажаю колективу «ВН» і всім читачам та нашим дорогим і любим волинянам достойно провести період Великого посту, творячи богоугодні справи, добра, милосердя та любові, постом і молитвою пройти цей період в доброму здорові, дам Боже всім вам дочекатися дня Воскресіння Хрестового і весело святкувати Пасху Божу Спасительну.
[cam]