На «Волинських новинах» відбудеться чат з одним з найвідоміших на Волині ді-джеїв, радіоведучим, організатором клубних вечірок Максимом Фраєрманом, який відомий багатьом як MAX FREEMAN.

Oleksa: В покерних турнірах ще приймаєш участь? Як успіхи?

Дуже хотів за цей приїзд хоча б раз сісти за стіл але не вдалося, бо кожен день був розписаний по хвилинах. Не грав в покер вже з півроку. Але дуже хотілося би.

Юрій Ричук: Чому більше не пишеш блогів на ВН?

Є декілька матеріалів не закінчених, які лежать вже давно. З одного боку не їх хочеться друкувати із не закінченими, з іншого боку сидиш і чекаєш натхнення. Тому чекаю того моменту, коли це буде природно, з мене вийде. Був певний момент,к оил було розчарування, коли побачив, що коментатори не дуже добрі і позитивні. Я приймаю критику нормально, але коли бачиш, що людина можливо навіть і не читала всього – а займається банальним тролінгом. Це не те, що ображає, а дратує. Однак не буду звертати на це уваги і писатиму більше. Три коментарі від адекватних людей вони варті двадцяти протилежних відгуків.

yav: В інтернеті є такий популярний герой Mr.Freeman - злобний мультяшний дядя, який розповідає гірку правду про життя. Що у вас спільного, крім псевдо?

Нічого. Дуже багато разів відповідав на це питання. Мені подобається, що він робить. Я думаю, що це за цим персонажем професійна команда, бо не віриться, що одна людина робить і сценарії і монтаж. Але ми з ним багато напевно в чому схожі.

Розумію, що багато хто так каже. Але ми схожі цинічним поглядом на життя. Він кльовий. Шкода, що це не я його вигадав.

Volynianyn: На Волинських новинах під новиною про ваш чат багато відгуків на тему вашої національності. Ви віруюча людина?

Віруюча, і не релігійна. Я це розрізняю. Я розумію, що можу викликати багато віртуальний стусанів, але я вважаю, що істинно віруючій людині потрібен хтось між собою і Богом.

Можливо, тому що інститут релігії дуже сильно дискредитував себе за останнє ж століття людської історії

Для мене єврей не завжди означає іудей і навпаки. Хоча ті ж хасиди стверджують, що ці поняття не існують окремо. Я розрізняю.

Я ціную Ізраїль як країну сучасну, що поєднує в собі історію і хай тек. Стосовно коментарів про національність – я звик. Робити судження виходячи з національності, кольору шкіри, орієнтації може людина обмежена. Треба дивитися на людину – а потім все інше.

Black_angel88888: Як виникла ідея благодійної акції DJ Парад?

Ця ідея не моя. Вся моя заслуга лише в тому, що я її втілив. Вона існує в світі з 2002 року.

В Британії дві організації об’єдналися в створили акцію, коли вся музична індустрія перераховує гроші зароблені за день.

Я вирішив що акція проста і втілити її в Луцьку реально. А гроші передати на ж добрі справи. Отак він з’явився. Через 5 років це була акція з провідними ді-джеями.

Не знаю, як воно буде в наступному році, хотів би аби хтось взяв прапор і перебрав це на себе. Для цього треба ентузіазм, бажання і трішки зв’язків.

yav: На дискотеках дівчата часто чіпляються? А квіти дарують?

Буває. Дарували декілька разів квіти. ЦЕ було не звичайно. Здається, в минулому році з нагоди дня народження, їй було за 30 років, яка в принципі не відносить себе до клубних людей і прийшла з трояндами.

Стосовно чіпляння…Це як один з атрибутів професії, через який йдуть. Але це поверхневе, адже самі дівчата чіпляються до ді-джея не тому що він цікавий як особистість, а бо хочуть підняти власну самооцінку.

Але мені щастить з прихильниками і прихильницями. Мені вдається підтримувати дружні стосунки. Про тих дівчат про яких я розповідав, їх менше.

Panda: За чим у рідному місті сумуєш найбільше(окрім, звісно, друзів та рідних і сімейної атмосфери на вечірках) ? Що тобі хотілось би найбільше зберегти у пам'яті з цієї поїздки в Україну?

Я сумую за місто СТРАШЕННО. Я не настільки сумую за Україною, як за Луцьком. Мені здається, що люди які живуть в Луцьку, не розуміють як тут класно.

Місто має свою душу, воно дихає. Тут поєднується історія і сучасність. Тому я сумую за багатьма вулицями. Будь в який момент, коли я хотів подихати історією я йшов в Старе місто.

Найбільше буду зараз сумувати за відчуттям того, що знаєш кожен сантиметр місцевості по якій крокуєш. Час може бути дуже добрим лікарем, а може бути вбивцею і стирати рідні і приємні деталі. Якщо людина хоче щось запам’ятати, то треба в це вдивлятися і запам’ятовувати всі деталі.

Тому коли я тут в Луцьку – я намагаюся вдивлятися в людей, викарбовувати це в пам’яті. Я знаю, що хочу наступний раз приїхати на 10-ліття сина в наступному році. Сподіваюся, що це вдасться.

Марина: Ваш персональний набір the best: фільм, книга, страва, ну і людна, якій би Ви дали Нобелівську премію,якби від Вас залежало?

Фільми: «Апокаліпсис сьогодні», «Заплати вперед», «Матриця».

Книга: «Квіти для Елджернона».

Страва: я дитина фаст-фуду. Люблю аби смачно і швидко. Дуже - м’ясо. Для мене смажена картопля і курка-гриль і більше нічого не треба.

Людина... Я би дав Нобелівські премії у всіх галузях тому неандертальцю тому, хто зумів здобувати музику з предметів. Бо в моєму житті нічого важливішого як музика немає.

Fozzi_L: Можете роз"яснити внятно: шо дійсно в Ізраілі в суботу НІЧОГО не роблять? А як же фізіологічні потреби? Громадський транспорт....

Не всі люди, які живуть в Ізраїлі одягнути і чорне. Ті люди, які приїжджають в Умань – це хасиди, ультраортодоксальні. Якби вони були в Україні – їх би називали тут напевно штундами. Кожна людина може вибирати як їй жити: за законами релігійними чи світськими. Але є певні речі, які підпорядковуються за законам релігії. І якщо субота – святий день, то як мінімум громадський транспорт не ходить. А все, що прагне робити в суботу – то може це робити, якщо живе світським життям. Мені соромно,а ле я не дуже добре обізнаний з законами іудейських традицій. Якщо скажу, що мені цікаво – напевно збрешу. Того що знаю мені достатньо.

Марина: Сьогодні о 18:00 пророкують кінець світу. Якщо припустити на секундочку, що це і справді так)), не шкодуєте, що останні хвилини житття проводите не з рідними, а в чаті не зрозуміло з ким?

Виходячи з вашого запитання потрібно тобі кожну хвилину проводити з рідними і близькими, але це не реально. Оскільки я хоч і молодий, але вже встиг пережити кільканадцять кінців світу. Рідні і близькі в мене не тільки там, а й тут теж, я маю на увазі тут в Україні.

Русява: Ді-джей - нічна професія. А що Ви робите вдень?

Сплю. Мене не існує з 6 ранку до 2 дня. Навіть якщо розбудити – я буду зомбі. І тому мені зараз не було би реально перелаштуватися на денний спосіб життя.

Mirna: Особисто я не люблю клубну музику. Вона мені нецікава абсолютно. Яку музику, крім електронної, радиш слухати іншим і сам любиш?

Я переконаний, що поганої музики немає в природі. Є та, яка підходить під настрій або ні. Є якісна або ні. Але поганої немає. Якщо одна людина вважає класною – то вона написана не дарма. Діапазон моєї фонотеки – від російських поп-проектів («Гості з будущого», ранній «Хай-фай») до дуже важких стилів музики. Виріс на альтернативі, був фанатом KORN, їздив у Москву на їх концерт.

Не радив би нікому обмежуватися якимось видом музики. Розвантажуйтеся, розвивайтеся. Людина, яка зупиняється – може в болоті застрягнути.

Volynianyn: Ви російськомовний, але чудово володієте українською. Як навчити Азарова по-людськи говорити рідною мовою? :)

Треба аби він хотів дуже сильно. Але я розумію, що має бути в людини здатність до мов. Мені було завжди з мовами, мені легко вивчалася мова. Зараз іврит опановую. Як навчити Азарова? Він політик високого рангу – в нього не завжди є час. В нього не завжди є час. А посада не завжди дозволяє це зробити. Для мене це не є критичним моментом. Напевно,варто було йому вчити до того, як став політиком. Я відповідав про статус російською як другої державної – я підписався під цим законом, коли б весь державний апарат склав екзамен українською. Україна не збудує власної державності, якщо не буде відстоювати інтереси власної мови.

Panda: Продовжи: відпочинок вдається, коли

...є правильна компанія

Анастасія: Не сумуєш за нічними ефірами на радіо "Луцьк"? Що там подобалось? Чи вважаєш ти перспективним працювати на державній радіостанції?

За ефірами сумую. На цьому тижні був гостем, відчув дежавю. Якщо люди просовує свій проект, бачить ідею – то вона досягне успіху і на комерційній і державній структурі. В обох є підводні камінці. На державній роботі молодий ентузіаст стикається з системою. Однак історія знає багато божевільних, які ламали систему. Мене не обмежувало те, що я працював на державній радіостанції. Найприємніші спогади залишилися від цієї співпраці.

yav: Що для Вас означає "хороша музика"? Як думаєте, чи має право людина з гарним музичним смаком захотіти послухати Ріал-О "Я всьо єщьо люблю тєбя", бо там такі "трогатєльні" слова?))

Насправді прекрасно розумію, що ви маєте на увазі. Я ловлю себе на тому, що стаєш сентиментальним. І іноді слухаєш попсову композицію, але десь 1-3 правильні рядки і ладен цю композицію слухати. Ну співпав настрій.

Русява: Чи відрізняється клубна молодь і клубна культура в Ізраїлі та Україні?

Дуже. В Україні клубна культура стоїть сильні і міцніше ніж в Ізраїлі. Якщо там клубне життя в Тель-Авіві. То в Україні клубна культура не тільки в Києві, і це дуже приємно. В них народ звик працювати в будні дні і працювати в вихідні. А в нас якщо душа якщо розвернулася – то треба гуляти.

Жулі: Ти ніколи не хотів бути лікарем?

Хотів. Круто. Я десь починаючи з 5 класу по 8 дуже сильно хотів бути кардіохірургом. А потім захопився іноземними мовами, а потім музикою. От і все.

Black_angel88888: Багато хто говорить, що в клубах більшість людей вживають наркотики. Яке Ваше ставлення до цього і чи пробували самі якісь речовини?

Ні, можете глянути будь-які мої інтерв’ю – я завжди підкреслюю, що за 14 років роботи в клубах ніяких пігулок не вживав, не раджу це робити. Усі мої наркотичні експерименти обмежувалися натур продуктом на першому курсі. Але мені не сподобалося.

Спитайте людей чому вони вживають наркотики. Перший варіант – хочу втекти від реальності другий хочу аби було добре. Якщо людина не хоче створити свій настрій – то що вона може?

А по друге, все що нам не вбиває – робить нас сильнішими. Наркотики – це не вихід.

Я би збрехав, що немає наркотиків у клубах, але це не більшість. І дякуючи правоохоронним органам в багатьох випадках.

Анастасія: Чи є, на твою думку, у Луцьку люди, які здатні представляти наше місто на всеукраїнському рівні? З музичної сфери, медійної, культурної.

Дуже давно спостерігаю за успіхами «ФлайzZzи» і дуже сподіваюся, що їм вдасться піти ще вище. На всеукраїнському рівні вони можуть представляти Луцьк.

Радий, що «Бумбокс» на дві третини складається з волинських хлопців.

І радий, що Льошка Курбан веде «BigBrother» - це з останніх успіхів.

Mirna: Що ти думаєш про українську політику? Як тобі рішення посадити Юлю? Чи подобається тобі наш президент? Чи все так погано і краще втікати за кордон, про що, підозрюю, думає чимало українців...

Було смішно дивитися на це все. Те, що відбувається зараз в Українській політиці – одні злодії чинять суд над іншими злодіями. В політиці немає кришталево чистих людей. Після того, як Тимошенко посадять – український народ вдягне їй німб великомучениці і призведе її до перемоги на наступних виборах. Я не готовий довіряти ні судимому президенту і прем’єр міністру, який стверджує, що живе на одну зарплату і вдягається в Луї Вітон.

Ми порівняли новини, які обговорює Ізраїль і Україна і в мене сторило ся враження, що людей гумкою годують, а вони її пережовують. Не те обговорюють. Не треба обговорювати – чи зняти дошку Бандери, хто кому дав по пиці. Коли буде що їсти, чим накриватися – тоді буде час обговорювати більш значущі речі

Марина: Макс, коментатори "ВН" часто критикують тебе. Та й не тільки тебе. Найчастіше це примітивні неаргументовані коменти. Тебе дратують такі аноніми? А, може, ти навіть знаєш, хто тебе паскудить? Не виникало бажання набити морду? ;)

Я не вмію битися. Я все життя намагався вирішувати проблеми дипломатичними шляхами. Я

не знаю хто ці коментатори. Образити може лише рівний. Тобто та людина перед тим, яка стоїть з тобою на одному рівні і може образити. Але якщо людина ображає, коли просто хочу образити – то шкода.

Русява: Чи Вам зараз на столі у редакції не вистачає ді-джейського пульту? Ви такі енергійні сьогодні, судячи по кадрам з вебки)))

Я завжди такий! Поки є енергія не потрібно її тримати в середині. Пульта можна було б – але тут люди працюють все таки.

Анастасія: якби у тебе була нагода телепортуватися у будь-яку точку планети і в будь-який час, куди б ти повернувся?

Я не дуже якось переймаюся подорожами в минуле. Мені було б цікавіше в майбутнє. Я дуже давно мрію поїхати в Індію. Можливо туди. В день 30-ліття, коли був у Ізраїлі, в парку випадково натрапив на вечірку посольства Індії. Як у фільм попав. Мене вона дуже вабить.

Panda: Найкраща вечірка, на якій ти був? Якщо б у тебе була можливість зіграти де завгодно, що б це була за країна?Клуб?

Якби в мене була така можливість – то це була би вечірка Sensation White. Наступного року хочу потрапити на фестиваль Tomorrowland в Бельгії. Можливо, це стане новим улюбленим місцем

АндрейКо: "тоді буде час обговорювати більш значущі речі"... що для Вас направду значущі речі?

Коли я казав про значущі речі то я мав на увазі – то я говорив про положення в Україні. Є люди як ізводять кінці з кінцями. Є люди, які живуть без зарплати, не мають за що хліба купити.

Держава є нормальною, коли люди ситі, вдягнені, їм є де жити і слабкі верстви населення захищені. Для мене в Ізраїлі є важливим те, що я жодного разу не бачив громадського туалету не бачив де є дві кабінки – завжди три: хлопчики, дівчатка, інваліди.

І це є значущим. Нехай це мене зараз не стосується, але я ніколи не знаю, що буде завтра.

Каріна: Максе, чи не набридає тобі бути зі всіма привітним?) тобто, спілкуватись з зовсім мало знайомими людьми, кожному посміхнутись, кожного обійняти, а прихильників в тебе реально стає все більше і більше. Для мене це було б важко,це наче наполягання зі всіх сторін, кожен хоче стати тобі знайомим,другом. Чи ти зберігаєш такий своєрідний етикет діджея?) і чи вважаєш себе простою людиною, на рівні з іншими?)можливо від цього в тебе така привітність до всіх, що радує)

Це не стільки етикет ді-джея – як публічної людини. Якщо обираєш такий спосіб життя, то маєш жити за такими правилами. Не треба хамити. В тебе не може бути поганого настрою. Не набридає.

Більшість публічних людей марнославні. Їм подобається, коли їх хвалять. Ми це любимо. Але часом цього забагато і хочеться побути на самоті.

Нещодавно я відчув цей момент, коли я був вдячний за увагу, але відчув, що хочу втекти.

Анатолій: В луцьких клубах можна побачити дітей, яким по 14-16 років, які вживають спиртне. Ти вважаєш працівники клубів їх навмисне пропускають аби заробити грошей чи діти вміло маскуються?

Більше друге, вміло маскуються. Бо, розуміючи з 15 років – дитина хоче потрапити в клуб, на дискотеку. Маскується шикарно, коли приходять з підробленими паспортами. Є проблема і з боку клубів.

Я за те, аби молодь була з 18 років, але при тому всьому потрібно розвивати галузь безалкогольних дискотек. Пригадайте себе в 17 – як ви цього хотіли. Контроль має бути високим з боку держави.

А поки наші перевірки будуть проходити в клуб аби перевіряти чи не мати неповнолітніх і разом з тим випивати на барі з тими неповнолітніми – будуть проблеми.

VolynNews: Що Ви побажаєте читачам ВН?

Вважаю «ВН» цікавим порталом. Регулярно читаю. Мені здається, що ВН збирає навколо себе мислячу аудиторію. І мені хотілося, аби тенденція зберігалася.

Для мене новинний сайт - це своєрідна домівка, яку я постійно читаю. Давайте створювати свій портал. Але не робити сварки, а аби цікаво було читати обговорення, а не лише новини.

Любіть музику як явище. Хтось з великих сказав: без музики – життя було би помилкою.