На «Волинських Новинах» 19 квітня відбудеться чат із відомим українським виконавцем, фронтменом гурту «Тартак» Сашком Положинським.

Початок розмови о 17.00. Чат триватиме до 19.00.

Запитання гостеві можуть задавати лише зареєстровані користувачі «ВН».

kvaak30: Сашко, ви неодноразово говорили, що для вас є неприємно, коли вас асоціюють з гуляй городом, маю на увазі ваш проект, чому так? Адже на мою думку і думаю, що це поділяють багато прихильників як ваших, так і гуляй города, що це найвдаліший ваш проект?

Я не пригадую такого, що я «не сприймаю, коли мене асоціюють» з ними. Я, скоріш за все, не визначаю цей альбом як найпомітніший із наших доробків. Скоріш за все, це можна сприймати більше як черговий творчий експеримент і данину пошани до творчості наших предків.

Так само я розумію, що в Україні є велика кількість прихильників української музики з фольклорними мотивами. Такі люди менш цікавляться іншими проявами сучасної музики в Україні. Саме їм, на мою думку, і подобається найбільше наш альбом «Тартак-Гуляйгород».

Але це - тільки один із семи наших альбомів, кожен з яких не кращий і не гірший за всі інші.

KJ [West UA]: Сашко, якби тобі прийшлося прожити життя заново, чи вибрав би ти інший шлях, професію? Якби в тебе була можливість, що б ти побудував в Луцьку для лучан?

Я думаю, що, скоріш за все, я йшов би дуже схожим шляхом. Але в певні моменти діяв би дещо інакше, використовував би якісь інші засоби для досягнення поставленої мети і не робив би деяких помилок. Але загалом я своїм життям задоволений. Єдине, що мене турбує – це те, що я не зміг вчасно скористатися всіма можливостями, щоб покращити життя довкола мене.
Що стосується рідного Луцька, то тут, як і в багатьох, навіть в більшості міст України, не вистачає сучасного концертного залу. А якщо замахнутися на більше, то було б прекрасно, якби такий зал був частиною величезного культурно-спортивного центру.

Валерія: Христос Воскрес! Сашко, звертається до Вас Валерія, волонтер онкогематологічного відділення дитячої обласної лікарні. Чи не могли б Ви приділити трішки свого часу, хоча б із 20 хвилин, щоб прийти до онкохворих діток та просто з ними привітатись? Така зустріч для них була би втішною і неабияким стимулом до одужання. Мій номер телефону: 095-037-67-00. Дякую.

На жаль, я змушений відмовлятися від таких запрошень, тому що не відчуваю внутрішньої готовності в собі до таких зустрічей. Я вже неодноразово брав участь у різноманітних проектах, присвячених допомозі хворим діткам.

Я дуже за них вболіваю і допомагаю чим можу, коли можу. Але, на жаль, я цілком усвідомлюю, що безпосередньо спілкування з цими дітьми може дуже сильно вплинути на мій внутрішній стан. Не те, щоб я намагаюся відгородити себе від зовнішнього світу і створюю для себе штучну зону внітрішнього комфорту.

Просто як людина творча, достатньо активна, впізнавана і часом занадто принципова я майже постійно перебуваю під тиском якогось агресивного середовища. Мені не завжди вдається тримати оборону на цьому фронті, тому я не можу давати шансів додатковим обставинам, послаблювати її.

kvaak30: І до свого попереднього запитання: Розкажіть про гуляй город? Чим вони зараз займаються чи записують альбоми і чи плануєте ви подібні проекти з елементами народної пісні з іншими колективами, бо на скільки я розумію з гуляй городом ви не будете працювати?

З "Гуляйгородом" вже тривалий час не підтримую жодних контактів, на жаль. Мене дуже сильно розчарував керівник цього колективу. На мою думку, він повівся по відношенню до мене і колективу "Тартака" як мінімум по-свинськи.

Тому жодного бажання підтримувати зв’язки з ним особисто і з колективом, яким він керує, не маю. Якихось продовжень співпраці з фольклорними колективами я поки в перспективі також не бачу. На щастя, наш проект із Гуляйгородом породив велику кількість послідовників.

Волиняка: Де найгарніші дівчата?

В Україні.

генаддддддий: привет, Олександр) для начала спасибо за 15 лет хорошего творчества. ТАРТАК - глыба украинской музыки, и это нада признать. есть два вопросы - 1) в последнее время не было мыслей вернутся домой в Луцк - взять творескую паузу и сгенерировать какие-то новые идеи? 2)ты поддержываеш отношения из луцкими музыкантами молодыми и своими старыми колегами? прошлим летом на Бандерштате з тобой пел вместе Колос - очень и очень многим это понравилось - фиолет сегодня маленькая гордость луцка, группа которая за два года рвет много хотя и небольших но все же украинских залов. Интересно было бы увидеть чтот новое - новую "систему нервов", я думаю это имеет смысл:)Что скажеш? Извини за хаотичность мыслей:)

Останні кілька років постійно відчуваю бажання втекти із Києва. Тому багато часу проводжу в інших містах і місцях України. Звісно ж, дуже люблю бувати у Луцьку і часто відчуваю бажання повернутися сюди. Однак, поки те, чим я продовжую займатися, вимагає моєї хай не постійної, але переважної присутності в Києві.

Що стосується творчої паузи, то з цим мені - важко. Тому, що творчість, так чи інакше, постійно живе в мені. І навіть якщо я не матиму концертів і інших проявів своєї творчої діяльності, це все одно не означатиме, що в мене якась творча пауза. Від творчості мені поки нікуди не втекти.

З "Фіолетом" ми дійсно підтримуємо гарні стосунки. І наш завтрашній спільний концерт тому яскраве підтвердження. Однак, зізнаюся, які б не були хороші стосунки з людьми, всі спільні проекти – це завжди дуже складно і виснажливо.

Якщо це якийсь окремий невеликий проект, то це ще якось можна пережити доволі легко. А часто і дуже приємно. Однак, коли це щось більше, як, наприклад, цілий альбом спільних композицій, то поки я такого не подужаю.

Однак, я завжди відкритий до конкретних пропозицій і, хоч дуже перебірливий та не простий у спілкуванні, завжди готовий попрацювати спільно над якоюсь піснею. Будуть пропозиції – буду їх уважно розглядати. А вийде з того щось, чи ні – завжди показує лише час.

А.М.А.Р.Н.А.: Вас переслідують фанатки?

На жаль, ні. Очевидно, я не достатньо секс-символьний.

Анастасія: Вас часто асоціюють із Луцьком. А як самі - часто навідуєтесь у рідну школу, до батьків, на радіо?

Рідну школу не відвідую, бо ніяк не можу визначитися, яка із двох шкіл рідна. Однак, у Луцьку буваю часто. Інколи затримуюсь надовго і живу у батьків.

А питання про "рідне радіо" змусило мене замислитися. Бо я працював на радіо "Луцьк", але зараз там з моїх колишніх колег уже, здається, ніхто не працює.

Однак на радіо "СіД ФМ" мене завжди приймають як рідного, і що особливо тішить, значно частіше крутять пісні гурту "Тартак".

Віктор Вітька: Чи впливає якимось чином нинішня влада на вас, артистів???

За всіх артистів сказати не можу. А на мене діюча влада безпосередньо впливає переважно як подразник. Однак, я розумію, оскільки ця влада впливає і на життя країни, і на життя народу, то опосередковано впливає на кожного, в тому числі і на артиста.

Мені би дуже хотілося дожити до тих часів, коли влада в Україні впливатиме і на артистів, і на всіх інших громадян України виключно позитивно. Однак, це залежить не від влади, а від громадян.

На який вплив вони заслуговують - такий і мають. А точніше, не якісь там "вони", а всі ми.

TiMoHa: ЦУМ впізнали?

Поки що він доволі впізнаваний. Принаймні, за обрисами і місцем знаходження. Однак, трохи нижче від ЦУМу біля колишнього кафе "Буратіно" з'явилося якесь недоладне одоробло, яке викликає в мене кілька запитань. Як одні взагалі змогли до такого дива додуматися і як всі інші змогли все це допустити?

Шкода тільки, що такі схожі запитання останнім часом виникають надто часто. І не лише, мабуть, в мене.

kvaak30: Чи не пропонують вам зараз на якомусь телеканалі чи радіостанції всеукраїнського масштабу вести якісь передачки? Пригадую у вас є такий досвід щоправда ви тоді вели передачку чи то пак хідпарад російськомовної музики? Пригадую, шо Чубай мав класну передачку "Живий звук" на новому каналі", до речі, як ви прокоментуєте поділ Гайдамак на дві частинки?

Всі пропозиції від телеканалів, які я отримував впродовж останніх кількох років, я не зміг прийняти в силу невідповідності їхнього змісту моїм внутрішнім переконанням і зовнішнім смакам. Я навіть на роль звичайного гостя програми згоджуюся десь в одному випадку з десяти. Що вже там говорити про роль ведучого, особливо якщо врахувати той факт, що я по телевізору нічого, крім футболу, дивитися не можу. Принаймні, в українському телепросторі.

Про Чубая питайте в Чубая. Я точно знаю, що в нього є сторінка на "Фейсбуці", якою займається особисто він, а не якісь інші особи. Я не в захваті від того, що сталося в гурті "Гайдамаки", оскільки я давно і доволі близько товаришую з акордеоністом Іваном Леньо, то звісно, в даному конфлікті я на боці музикантів. Ми пробували навіть зробити разом кілька пісень, однак поки що нічого цікавого з цього не вийшло, тому ми вирішили відкласти другу спробу на невизначене майбутнє.

Зрештою, я вірю в те, що і Олександр Ярмола, і музиканти, яких він так несподівано залишив, на мою думку, в деяких моментах поступивши занадто "нешляхетно", здатні реалізувати окремі власні проекти, які матимуть свою популярність і свого слухача. Однак, я вважаю, що в даній ситуації було б значно чесніше і порядніше обом уламкам відмовитися від використання бренду "Гайдамаки" у своїх нових творчих намаганнях.

CJ: Розкажіть, будьте добрі, про своє враження від перегляду стрічки "ТойХтоПройшовКрізьВогонь", на прем'єру котрої в Києві ви не потрапили. Чи вдалося її нарешті подивитись і як оцінюєте?
Не вдалося поки подивитися. Дивитися в Інтернеті я не буду принципово. А втрапити на кіносеанс мені поки не вдається. Скоріш за все, я просто придбаю ліцензійний DVD-диск, коли з'явиться така можливість.
Користуючись нагодою, хочу закликати всіх хоча б українські фільми дивитися лише на ліцензійних дисках або в кінотеатрах, бо без нашої підтримки українське кіно ніколи не стане на ноги.
Хоча те ж саме я можу сказати і про українську музику. Якщо всі ми не будемо її підтримувати своїм словом, своєю увагою і своїм гаманцем, дуже скоро вона опиниться в "Червоній книзі".

MIRR: Сашко, вибач за дєрзость, але на мою думку гурт Тартак останнім часом добряче здав. Ті пісні з "Сімки", що вдалося почути, і альбом "Опір матеріалів" значно гірші, ніж старий матеріал. Виникає враження, що гурт шукає себе, але для багатьох старих фанів гурту - новий звук не до вподоби. Чи виникає бажання повернутися до старого звуку?

Не виникає бажання повертатися до старого. І це стосується не лише музики. Я не вважаю наші новіші альбоми слабшими чи менш цікавими за попередні, але також розумію, що всім не вгодиш. Кожен має свою думку і свій власний смак.

Як і колись, "Тартак" продовжує творити і грати ту музику, яка йому подобається. Зрештою, ті люди, які вперше почули Тартак в альбомі "Опір матеріалів", або на одному із живих концертів з представленням "Сімки", відзначають, що ці пісні значно цікавіші від більшості пісень з попередніх альбомів.

Я всі зауваження такого гатунку сприймаю по-філософськи. Не подобається - не слухайте. Зрештою, якщо вам подобаються наші старі альбоми, будь ласка, слухайте їх. Нам вистачить і цього.

За "дєрзость" вибачаю.

kvaak30: Сашко, я пам'ятаю ті ранні часи, коли ви працювали на радіо "Луцьк", правда ше тоді я вас не слухав, бо ФМ радіо не мав, от як буває,- скажіть, як вам працювалось, що ви вели, і поділіться спогадами про цю роботу, і як довго ви там працювали? Ще скажіть за Андрія Підлужного: Він пам'ятаю працював з "Скрябіном" з вами і чому ви не продовжуєте? То Підлужний такий конфліктний чи ви з Кузьмою))))

На радіо "Луцьк" я мав три різні проекти. Перший з них - програма "Грандж помаранч", в якій я крутив альтернативну музику з власної фонотеки та перемежовував її якимись кумедними коментарями. Коли "високе начальство" запресингувало нашого програмного директора незадоволеними коментарями, цю програму ми закрили, але згодом запустили дві нові. Одна з них - щоденна пятнадцятихвилинка "Дуже необхідна музика", в якій крутилося по три пісні різних жанрів та напрямків, знову ж таки вибраних та прокоментованих мною на свій смак.

Інша програма була присвячена так званій "world music", інформаційним джерелом якої виступала приватна колекція знаного в Луцьку меломана Юри Кириловського. І в цій програмі я представляв автентичну музику різних народів та країн.

З Підлужним ми реалізували ті проекти, заради яких ми починали нашу співпрацю, і продовжуємо підтримувати хороші особисті і творчі стосунки. Що ж там у Підлужного вийшло з Кузьмою насправді знають тільки вони, і запитувати треба в них. Хоча, звісно, і я, і Кузьма, і Підлужний далеко не "подарунки".

KJ [West UA]: Чи є у Вас спільні проекти з закордонними виконавцями? З ким би хотіли зіграти?

Спільних проектів із закордонними виконавцями немає. І бажання з кимось робити якісь спільні творчі проекти теж поки не виникало. Однак, багатьох закордонних виконавців я люблю і поважаю, та це не значить, що з кожним з них обовязково треба зварганити якийсь дует. Кожному - своє.

rusych: Ви часто виступаєте на Бандерштаті. Тому що це луцький фест чи він вам близький ідеологічно?

Ми часто виступаємо там, куди нас часто запрошують. Що ж стосується "Бандерштату", то я особисто намагаюся відвідати кожен фестиваль, і тому що він луцький, і тому, що він близький мені ідеологічно, і тому, що в числі його організаторів та відвідувачів є багато людей, яких я ціную і поважаю.

Приємно, що "Бандерштат" зберігає сталу тенденцію  власного розвитку. Дай Боже, щоб він існував, розвивався і з кожним разом ставав все вагомішим і популярнішим ще багато-багато років.

ТАТО: Як Вам вдається облаштовувати особисте життя(відпочинок сімя),адже сценічне-дуже бурхливе.

Особисте життя в мене - прекрасне. Чого і всім бажаю. Хай поки власної родини я не створив, я живу саме тим особистим життям, яке мене максимально влаштовує. І, мабуть, значною мірою саме тому я почуваюся щасливим.

Танічка: Саша, мене цікавить питання:в нашому місті будете завершувати концерт традиційно-піснею "Танцюйте покидьки"?

В запланованій програмі цієї пісні немає, оскільки в цій програмі ми враховували специфіку даного конкретного залу. Однак, я не можу прогнозувати, чи викликатиме нас публіка "на біс", які пісні при цьому вимагатиме, і чи вистачить у нас самих на це сил.

Talib: Сашко, деякі музиканти під час перерв, пробують себе в літературній діяльності.Чи не виникало в тебе думки написати книгу?

Свою книгу я пишу вже багато років. Але це настільки неквапливий процес, що я навіть не впевнений, що коли-небудь зможу його завершити. Зрештою, часом я щось потрохи пописую на власній сторінці sashko.com.ua. Читайте мене там.

kvaak30: До речі, Олександре, розкажіть про проект "Відчинилося життя" в якому ви разом з незрячими брали участь? Ви разом з Степаном Гончаренком виконували пісню "Ні я не ту кохав"? Запитую, бо сам належу до тієї катигорії людей про проект впринципі знаю, але от ваше ставлення ваші міркування про це?

Я, як і інші учасники цього проекту, усвідомлюю, наскільки він потрібен всім тим людям, які в ньому задіяні, так само і тим людям, які приходять на ці концерти. Я розумію, що ми дуже допомагаємо незрячим українцям, якщо не зруйнувати, то, принаймні, пробити той мур, який відділяє їх від людей, які мають можливість не лише чути і відчувати на дотик, але й бачити довколишній світ.

Разом з тим, я сам дуже багато чого отримую від участі у цьому проекті. Це і ті неймовірні емоції, які дуже часто панують у залі, і той життєвий досвід, яким зі мною діляться мої незрячі колеги. Їхній життєвій насназі, бажанню жити, їхній вірі у власні сили і в досягненні поставлених результатів нам усім ще вчитися і вчитися.

Internet: Ти відомий в минулому КВНщик. Чи слідкуєш за розвитком КВНу на Волині? Контактуєш з товаришами по цій грі?

Зі своїми друзями по команді підтримую хороші, приятельські стосунки. Спілкуюся з багатьма іншими КВН-щиками час від часу. Товаришую з Асоціацією КВН України. Часом потрапляю на якісь ігри - випадково і на запрошення. Тож, мабуть, певною мірою, слідкую.

генаддддддий: Музыканти Тартака зарабатывают не жизнь только Тартаком или имеют какие то оф.мест роботы? Если это не секрет.

Я думаю, що всі мають якісь додаткові джерела доходів. Однак, у всіх нас офіційне місце роботи - група "Тартак". Всі інші заробітки, як правило, так чи інакше теж повязані із тим, що ми вміємо, що ми знаємо завдяки основному місцю роботи.

sukoman: Чи вживаєте Ви, Олександр, мясо? Подейкують, що Ви, буцімто, публічно веган, а у той же час полюбляєте свинину і "навалитися"? :)

Я нічого не роблю публічно такого, чого не роблю приватно. І навпаки - не дозволяю собі приватно робити щось таке, від чого публічно відмежовуюсь. Я їм молочні продукти, рибу, різні інші морепродукти, їм навіть яйця.

Тому веганом себе ніколи не називав і не вважав. Однак, ні м'яса, ні будь-яких похідних від нього не вживаю вже майже 17 років.

Зю Побережнюк: Як Ви ставитесь до династій у творчих професіях? Чи чесно, на Вашу думку, проштовхувати дітей своєю стежкою?

Якщо діти здібні, то чому б їм не займатися тим, до чого вони мають хист? Якщо це творча професія, така ж як у батьків, то чому б батькам дітей трохи не проштовхнути, раз є така можливість.

На мою думку, набагато гірше, коли хтось, хто має можливість проштовхувати, проштовхує того, хто не має ні хисту, ні чогось світлого і позитивного, що може донести до широкого загалу.

А найгірше - коли широкий загал таких бездарних проштовханих сприймає з захватом і ентузіазмом.

CJ: Серед ваших друзів-приятелів багато жінок? Зі слабкою половиною людства важко спілкуватись на "чоловічі" теми?

Мої дружні стосунки не залежать від статевих ознак. Друг є друг, а статеві стосунки це щось із зовсім іншої категорії. З друзями я можу спілкуватися значно відвертіше, ніж з іншими людьми, але точно не про все. Принаймні, свої стосунки із жінками я обговорюю лише із тими жінками, з якими ці стосунки маю.

Принаймні, це стосується не якихось поверхових, а більш глибинних питань. Що таке "чоловічі" теми? Кожен чоловік вирішує для себе сам.

KJ [West UA]: Сашко, чи вболіваєш ти за ФК ,, Волинь,,?

Звичайно, вболіваю. Хоч і не впевнений, що в цій команді дійсно ще лишилися автентичні волиняни. Мене тільки дивує, чому волинських фанатів так не люблять фанати "Карпат", "Дніпра", "Динамо" та й інших команд. Може, це тому, що нам, волинякам, всі інші українці таємно заздрять?

Совість Волині: Здравствуйте. Как вы считаете, "Бандерштадт" в котором вы принимаете участие не приводит к напряжению на Волыни ? Не пора ли прекратить дестабилизацию и быть гражданином Украины, а не дестабилизатором.

Я вважаю, що значно більше на дестабілізацію ситуації в Україні взагалі і на Волині зокрема працюють ті люди, які проживаючи на її території, а часто і народившись тут, так і не можуть навчитися жити її інтересами, виробити в собі повагу до її культури, історії, мови тощо.

Анастасія: Положинський - чи не перший у Луцьку діджей. Розкажіть більше про ті часи!

Немає що розказувати. Коли в Луцьку відкривалися два перші нічні клуби, спочатку один, потім десь через рік - інший, я був найбільш "інформаційно розкрученим" з усіх людей, які мали практичний досвід організації та проведення дискотек. Все вміння моє як ді-джея полягало в тому, що я мав непогану фонотеку, переважно на касетах, і більш-менш орієнтувався в тогочасній музиці та вмів користуватися мікшерним пультом.

Мабуть, завдяки такій інформаційній розкрутці мене й запросили бути першим ді-джеєм в кожному із цих клубів. Але ні в одному, ні в іншому я надто довго не пропрацював. З першого мене звільнили через кілька місяців, бо я не погоджувався на зменшення своєї заробітної платні. А з іншого я звільнився сам, бо заснував гурт "Тартак" і почав уже зовсім інше творче життя.

KJ [West UA]: Що тобі потрібно для того, щоб відчувати себе щасливим?

В даний момент мені не вистачає довкола мене таких самих щасливих людей, як я. Я зараз кажу не про окремі одиниці, а в загальній масі. Я хочу жити в суспільстві щасливих людей. І саме здійснення цього бажання мені не вистачає для абсолютного щастя.

walerjan: Олександре, прокоментуйте, будь ласка, інформацію про те, що деякі польські студентські організації закликають бойкотувати концерти Тартака в Польщі. Дякую.

Я поки що чув про те, що виступили проти одного нашого концерту в Любліні. Але якщо поляки не захочуть і інших наших концертів, то це їхнє право і їхній вибір. Зрештою, мене як українського музиканта більше цікавлять концерти в Україні.

Хоча, звичайно, дуже прикро, що поляки так розчаровують мене в собі. Я вважав їх більш сучасними і більш європейськими людьми. А те, що вони демонструють, свідчить про мою помилку.

rusych: До речі, які у вас стосунки із організатором Бандерштату, депутатом облради Ігорем Гузем?

Ми часом спілкуємося. Часом беремо участь в якихось спільних акціях чи проектах. Однак, я мало знайомий з Ігоревою депутатською діяльністю. Нас більше єднає намаганання виховувати в українській молоді почуття здорового патріотизму. Принаймні, так мені здається.

Зю Побережнюк: як реагуєте на ідіотські запитання, задані по кілька разів різними журналістами?

Приречено.

kvaak30: Скажіть, як вам остання новина про гонорар президента за його книги? Гарі потер відпочиває)))

Я думаю, Президент дає безліч доказів у руки майбутнім прокурорам на його наступному процесі. Я би порадив переглянути Президентові як свою літературну діяльність, так і в інших напрямках реалізації власних здібностей. Бо робити помилки - це одне. Чинити злочини - це інше. Але вважати народ України ідіотами - це вже надто небезпечно.

Волиняка: довге волосся і хіп-хоп - як це в тобі поєднується?
Дуже просто. Зараз у мене відросло доволі довге волосся, бо я давно не відвідував перукаря. І, маючи таке волосся, я все одно продовжую часом слухати хіп-хоп.

Вишенька: Чи траплялися у Вашому житті містичні події?
Поки що я не можу згадати жодної події в своєму житті, яку би я однозначно міг би визначити як містичну. Однак, мені в житті дуже щастить. Часто щастить у найнесподіваніші моменти. Якщо це містика - то я згоден.
kvaak30: До речі, пригадую вашу участь у Шустера, після цього як ви висловились в цьому ефірі вас уже не запрошують туди?
Запрошували. Але ким би я був, якби один раз залишивши це шоу тим самим даючи зрозуміти, що вважаю непотрібним, а то й навіть шкідливим, я би знову погоджувався брати в ньому участь?
Запрошували, але я відмовлявся.
Більше того, я намагаюся постійно переконувати адекватних, на мою думку, людей не брати участі в таких "нібито шоу" ні в якості учасників, ні в якості глядачів. На жаль, поки що далеко не всі мене в цьому підтримують. Це їхній вибір.

SysAdmin: Іво Бобул все ще секс-символ української музики?

Поняття не маю. Я не знайомий із ним особисто. Мало знаю пісень, які він виконує. Не зустрічав в своєму житті жодної жінки чи жодного чоловіка, які би демонстрували мені свої сексуальні бажання або фантазії, пов'язані з Іво Бобулом.

VolynNews: Що Ви побажаєте користувачам "ВН"?
Враховуючи ті обставини, в яких я опинився сьогодні тут, в даний момент моє абсолютно щире і відверте побажання виглядає так. Я бажаю всім вам потрапити завтра на прекрасний концерт прекрасного гурту "Тартак". Не хочу виглядати надто нав'язливим, не хочу здатися якимось нещастям або скиглієм, але адекватно оцінюючи ситуацію в Україні і в українській музиці, я можу стверджувати, що кожен великий концерт кожного українскього гурту в будь-який момент може стати останнім великим концертом цього гурту.

Такий концерт в Луцьку ми даємо вперше за 15 років нашого існування. Хоч більшість наших концертів тут були переважно дуже яскравими і принесли нам і, сподіваюсь, глядачам масу позитивних вражень та емоцій, все ж таки сольний, ювілейний концерт в "Промені" - це щось дуже особливе.

Мені, наприклад, трохи страшно виступати там, враховуючи, яка там здоровенна сцена і яка велика оркестрова яма перед нею. Нехай вас не лякає назва "Промінь" і словосполучення "сольний концерт". Ціна квитка - мінімальна. А наша віддача обіцяє бути максимальною. Сподіваюся, до зустрічі завтра.