Відеочат на «Волинських новинах» із першим заступником Луцького міського голови Святославом Кравчуком відбувся 27-ого червня о 16:00.

«Лихі» 90-ті та сьогодення

Ведуча: Ви вже давно працюєте, маєте досвід роботи на різних посадах, були посадовцем упродовж 90-х років минулого століття, скажіть, як було працювати на початку 90-х – «лихих» 90-их – і нині?

Святослав Кравчук: На жаль, мушу констатувати, що сьогодні працювати важче, аніж тоді. Це моя суб’єктивна думка. Пов’язано це, напевно, з тим, що у ті часи у людей було більше віри, що у короткий проміжок часу буде збудована незалежна українська держава, вирішать багато соціальних питань, хоча проблем тоді було, напевно, більше. Але наголошу: більше було енергії в людей, більше віри. Сьогодні спостерігаємо певну зневіру, є багато моментів, які не дають заручитися підтримкою інших, дуже серйозна сьогодні політична боротьба – між тими політичними силами, які, здається, всі одного напрямку або знаходяться з однієї сторони «барикад» - це все не створює комфортних умов для перебування при владі та не сприяє вирішенню проблем Луцька, а їх, мабуть, не поменшало, навпаки – побільшало. Бо ж вимоги за ці 20 років у людей теж побільшали, світ рухається вперед, владі доводиться працювати набагато більше та якісніше, щоб отримати позитивну оцінку від людей.

Ведуча: Що змінилося на краще?

Святослав Кравчук: Позитив – один. Люди перестали в повному об’ємі надіятися на владу, вони намагаються всі свої проблеми вирішувати власними силами. Думаю, що сьогодні вже не йде мова про те, чи бути українській державі, чи не бути. Це вже визначено і тому багато людей, котрі проживають у Луцьку, побувавши за кордоном, побачили, що можна жити дещо в іншому ракурсі, стали приділяти більше уваги зовнішньому вигляду своїх осель, поведінці на вулиці тощо.

Я для себе визначився – мером не працюватиму

Ведуча: Чи хотіли б стати Луцьким міським головою?

Святослав Кравчук: Таке бажання було в 2005-ому році, були вибори, там я висував свою кандидатуру в мери міста, проте паралельно зі мною балотувався Антон Кривицький, відповідно я свою кандидатуру зняв, оскільки вважав, що нелогічно – змагатися, переконувати людей, щоб вони голосували за мене на фоні мого керівника – мера міста. Тоді виникає питання - як дати зрозуміти людям, що ми, працюючи в одній команді, робили одну роботу, і як можна було, наприклад, відрізнити роботу Кривицького, Кирильчука, Кравчука, Тарасюка тощо. Багато роботи було зроблено спільними зусиллями, причому це з 1994 року.

Тому на сьогоднішній день такого бажання немає, оскільки, якщо хтось думає, що це - хліб з маслом, зверху посипаний ікрою, що завдяки посаді міського голови можна отримати великі кошти, привілеї, то помиляється. Пропрацювавши 12 років на посаді першого заступника, іноді виконуючи обов’язки мера, мушу сказати, що це нелегкий шматок хліба і, на жаль, він не додає, а забирає дуже багато здоров’я.

Є моменти, які можуть задовольняти людей з точки зору публічності, увага зі сторони ЗМІ, але для мене це не головне.

Ведуча: Наш користувач Василь Петрович пише, що Ви заручилися підтримкою Ігоря Петровича Палиці і плануєте брати участь у виборах міського голови в 2015 році. Це правда? Окрім того, стверджує, що є інформація, що Микола Романюк нині потрапив під вплив групи «Континіум» і безпосередньо Ігоря Мироновича Єремеєва. Можете це прокоментувати?

Святослав Кравчук: Щодо того, під чий вплив потрапив Микола Романюк, має відповісти, власне, Микола Романюк. З моєї сторони немає абсолютно ніяких бачень, що міський голова потрапляє під чийсь вплив. Він є міським головою і намагається підтримати інтереси всіх мешканців міста. Те, що група «Континіум» допомагає місту, так само як і інші підприємці, які ведуть бізнес не лише на території міста, а й області, це, я вважаю, позитивно.

Що стосується Ігоря Петровича Палиці, то ми з ним познайомилися приблизно в період передвиборчої кампанії, коли він висунув свою кандидатуру в депутати Верховної Ради України по мажоритарному округу. Я не приховував і не приховую, що симпатизую цій особі. Радий тому, що Ігор Петрович став депутатом від Луцька.

Говорив і буду говорити, що ми маємо достойного депутата Верховної Ради України, який дійсно переживає за територіальну громаду. Мене найбільше радує те, що особлива увага Ігоря Петровича приділяється молодому поколінню. Це обов’язково дасть свої плоди.

Питання ж, які стосуються наступних виборів, розмови щодо моєї присутності на них, не велося. Навіть, якби була така пропозиція від Ігоря Петровича, я б сказав: «ні». Бо я для себе визначився, де маю бути та що маю робити. Дасть Бог здоров’я, я буду працювати, але те, що я не працюватиму мером – це однозначно.

Чому школи досі без ремонту?

Ведуча: Наступне запитання. Стосується воно Вашої сфери діяльності, зокрема соціальної інфраструктури міста. На черговій нараді у міського голови Ви згадували, що не все в порядку з документацією стосовно землі та приміщень двох шкіл у Луцьку, - 3-ої та 9-ої. У кожній навчається приблизно тисяча школярів. Чи є така ймовірність, що не буде, де розпочинати навчальний рік для цих дітей?

Святослав Кравчук: На жаль, сьогодні є велика проблема підготовки загальноосвітніх шкіл до нового навчального року. По-перше, ми маємо проблему з перерахуванням коштів в казначействі. Справа в тому, що сьогодні є чинне законодавство, яке обмежує вирішення питань, пов’язаних з проведенням ремонтних робіт в бюджетній або, будемо говорити, комунальній сфері з використанням бюджетних коштів.

Отож, для того, щоб використовувати бюджетні кошти, необхідно мати державний акт на землю. Луцька міська рада прийняла рішення про виділення коштів на виготовлення таких актів для максимуму навчальних закладів упродовж року, але вийшла постанова Кабінету Міністрів, яка не дозволяє виготовляти акти без права власності на саму споруду. Однак є споруди різного віку, є такі, які будувалися ще у 70-ті роки минулого століття, є давніші, вони не мають технічних паспортів, багато разів перебудовувалися. Це тягне за собою проблеми.

Наразі є 400 тисяч гривень, передбачених для покращення матеріального стану 3-ої школи. Вона розташована в районі готелю «Світязь», а там – болотиста місцевість, будували її у радянські часи, там - великі проблеми з фундаментом. Однак проводити ремонтні роботи ми не можемо, бо немає державного акту на землю.

Ця проблема поступово вирішується, ми знайшли спільну мову з «земельниками», але аналогічна ситуація виникла з 9-ою школою. Аварійний стан. Треба знаходити кошти. Теж немає державного акту на землю…

Тож освоювати бюджетні кошти на ремонти об’єктів комунальної власності ми не можемо через відсутність державних актів на землю.

Проблема в тому, що наразі приймається багато законодавчих актів, які не враховують думку тих, хто «знизу», людей, котрі працюють на місцях. Розумію, можливо, для Києва і в перспективі усе покращиться, проте в селах, селищах, районах та містах - поки що одні проблеми.

Це все не створює позитивного іміджу ані Президентові України, ані Кабінетові Міністрів, ані Верховній Раді. Тому що незадоволення людей адресовані не лише чиновникам місцевого рівня, а й чиновникам, котрі сидять у Києві.

Що добре працює, треба вдосконалювати, а відміняти те, що торкається інтересів багатьох людей, не варто.

Дитячі садки у Луцьку: облаштування, літній графік та «доброчинні» збори

Ведуча: Запитання від користувача Юрія: «Чи є у планах міської ради збільшити кількість дитячих садків у Луцьку»?

Святослав Кравчук: Така проблема в місті дійсно існує. Виникла вона в 2005-ому році. Тоді кількість дітей, котрих батьки хотіли віддати в дитячі садочки, різко зросла. Протилежна проблема була у 95-96-их роках минулого століття, коли батьки не хотіли віддавати дітей у садки, аргументуючи відсутністю роботи чи змінами в державі.

Певна кількість садочків тоді належала різним підприємствам і організаціям. Ясно, що ці садочки приватизовувалися. Нерухоме майно було передане органам місцевого самоврядування. Враховуючи те, що ситуація по бюджету тоді була не краща, ніж сьогодні, міська влада передавала деякі садочки державним структурам, які повинні були освоїти їх, аби ті не порозвалювалися. Ніхто не думав, що ситуація швидко поміняється і ті садочки будуть знову затребувані.

Сьогодні в місті ми маємо цілий ряд садочків, які можна було б відновити. Однак деякі з них не мають у своїй власності землі, на якій би відпочивали діти, і яка б могла бути вписана в атрибут садка.

Існують і фінансові проблеми, пов’язані з ремонтом тих чи інших приміщень. Тож говорити, що завтра ми вирішимо цю проблему без державної підтримки, не доводиться. Мушу сказати, що, приміром, відкриття груп потребує близько 300 тисяч гривень – це обладнання, інвентар, додаткові ставки. Лише на заробітну плату працівникам, для прикладу, 3-ох груп, треба близько 800 тисяч гривень, плюс приблизно 150-200 тисяч гривень для того, щоб зробити ремонт, закупити інвентар. Тому резерв, який у нас був, для відкриття груп на вільних площах, вже фактично вичерпався. Ми ще маємо можливість відкрити дві групи, все інше треба буде робити методом реконструкції тих приміщень, які сьогодні використовуються не як садочки, а як державні установи.
Окрім того, існує проблема з комунікаціями у садочках, так званою їх життєдіяльністю. На це потрібні великі кошти. Орієнтовно мільйон гривень, які ми маємо знайти вже у нинішньому році.

Тому мушу визнати, що проблеми, які піднімаються окремими політиками, щодо збільшення груп, зведення нових закладів, - це, за великим рахунком, балаканина, яка нічого не змінить. Лише планова робота і державна підтримка можуть вирішити цю проблему.

Ведуча: Ви згадали окремі дитсадки, а як щодо дитсадка, який знаходився на вулиці Декабристів? Там нині розташовані обласні служби та громадські організації, зокрема відділ у справах сім’ї, дітей та молоді Луцької міськради. Яка ситуація з цим приміщенням?

Святослав Кравчук: Там теж необхідно приблизно 3,5 мільйона гривень. Однак це приміщення можна повернути, бо воно має земельну ділянку, яка дасть можливість створити майданчики для відпочинку. Єдина проблема тут – кошти. Наразі є домовленість з головою ОДА Борисом Клімчуком, що коли гроші будуть, їх направлять саме на цей структурний підрозділ.

Що ж стосується наших структурних підрозділів, то у зв’язку з відкриттям центру (Центр надання адміністративних послуг, – «ВН»), частина поки що зайнятих приміщень звільниться. Проблем з організаціями, які знаходяться там – немає. Проте є окрема проблема з центром зайнятості. Поки не буде підготовленого приміщення для роботи його працівників, звільнити будівлю вони не зможуть. Часто, на жаль, вирішуючи одну проблему, створюємо іншу.

Ведуча: були такі ідеї щодо створення навчально-виховних комплексів. Тобто є школи, в яких незадіяні всі кабінети, чи можна створити, власне, на їх базі декілька груп? Чи існує подібний проект?

Святослав Кравчук: Ми маємо сьогодні навчально-виховний комплекс, це 14-та школа-гімназія, поряд - садочок, однак цей проект не є реальним. Бо ж уряд наразі ставить завдання, аби школи працювали в одну зміну, цього ж, відповідно, вимагає і прокуратура. У садочках є діти, зокрема «першачки», мають не лише навчатись, а й відпочивати, спати. Зробити це в одну зміну – нереально.

Щодо навчально-виховного комплексу у 14-й школі, то наступного року вона працюватиме у тому ж режимі, в якому працювала торік. Далі – поживемо-побачимо.

Ведуча: дотичне запитання. Влітку багато садків закривають на канікули, як бути тим батькам, котрі працюють і не мають можливості провести літо разом із дітьми?

Святослав Кравчук: Ми закриваємо садочки не всі, лишаючи працюючими певні заклади в кожному мікрорайоні. Попередньо проводимо анкетування батьків, куди б вони хотіли водити дитину, після цього робимо висновки.

Тобто проблема є, але вона не настільки складна, бо деякі дошкільні заклади функціонують і влітку. У перерви, які ми робимо, ми покращуємо технічний стан закладу, даємо можливість людям відпочити. Не є секретом, що таким чином ми економимо бюджетні кошти. Однак деякі садочки лишаються черговими. Взимку ми не проводимо подібної практики у періоди свят, коли затрати на утримання приміщення значні, а діти все одно не відвідують садки. У літній період такий метод себе виправдав. Ми його запроваджуємо і цьогоріч.

Ведуча: Які статті фінансуються з міського та державного бюджету для дитячих садків, чи матимуть певні привілеї чи додаткове фінансування заклади, у яких будуть групи з дітьми, для прикладу, із синдромом Дауна. Наприклад, садок №9?

Святослав Кравчук: На жаль, з державного бюджету ці кошти не виділяються, ці гроші на сесіях депутати визначають як додаткові для освіти Луцька. Мушу визнати, що за 20 років питання, пов’язані з позашкільною освітою, фінансуванням садків, де перебувають діти із відповідними хворобами, так і не були вирішені. проте це не означає, що проблемою не будемо займатись і на це не буде коштів.

Ведуча: У продовження теми користувач запитує: «У дитячих садках щомісяця батьків змушують платити гроші у різні доброчинні фонди. Як з цим боротися, до кого писати, чому я повинен платити ці кошти?»

Святослав Кравчук: Я думаю, що не змушують. При кожному садочку має бути батьківський комітет, який вирішує, на що витрачати кошти. Я вже казав, держава не забезпечує дитині повністю комфортне і достойне перебування в закладі. Тож, якщо батьки хочуть кращі умови, то вирішують спрямовувати туди додаткові, власні кошти.

Якщо ж гроші вимагають завідувачі садочків – це неправильно, вони (завідувачі, - «ВН») повинні пропонувати батьківському комітету певні дії, а не вимагати кошти. Тому ваше право – здавати чи не здавати гроші, але ви, як громадянин, як людина, котра приводить свою дитину в дитячий садок, все ж повинні працювати над створенням батьківського комітету і спільно вирішувати проблеми, пов’язані зі зміцненням матеріальної бази. Повторюся, держава дає лише потрібний мінімум.

Маршрутки і маршрутні зупинки: з чого почати?

Ведуча: Запитання з іншої сфери. Як здійснюється програма озвучування зупинок у маршрутних таксі Луцька? З 1-ого червня обіцяли, що все працюватиме. Водії кажуть, що проблема - у «Візорі», який розробляє програмне забезпечення. Коли ж все-таки повноцінно запрацює програма голосового повідомлення?

Святослав Кравчук: Я абсолютно впевнений, що до Дня незалежності голосове повідомлення буде зроблене. Тут проблема, напевно, не в «Візорі», а в нашій ментальності. На жаль, багато водіїв, котрі нині їздять маршрутними таксі, будуть робити все, щоб така система не працювала. Однак позиція міського голови щодо цього питання, переконаний, гарантує його вирішення. Попри те, що дається воно важко. Вже нині ми можемо в Інтернеті бачити рух маршрутних таксі. Це було перше питання мера міста. Голосові повідомлення – питання друге, і воно теж буде вирішене.

Ведуча: щодо якості надання послуг сьогодні на сесії прийняли рішення про впровадження Етичного кодексу водія маршрутного таксі. Яка Ваша думка з приводу цього документу?

Святослав Кравчук: Можливо, деякі речі там здаються дивними і непотрібними, однак документ - важливий, він змушуватиме і органи місцевого самоврядування, і, відповідно, тих людей, котрі надають у цій сфері послуги, працювати в певних рамках.

Я не впевнений, що кодекс запрацює вже завтра, але це є документ, на основі якого водію можна зробити зауваження, поставити певні вимоги тим людям, які сьогодні керують маршрутними перевезеннями.

Ведуча: Користувач Володимир запитує: «Чому на маршрутних зупинках міста відсутній графік руху транспорту? Хіба це так важко? Чому відсутні цілодобові маршрутки, які, наприклад, ходили б раз в годину, але люди могли скористатися цим транспортом, а не платити шалені гроші за таксі? В Європі – це звична практика».

Святослав Кравчук: На мою думку, дуже розумна пропозиція. Але давайте спочатку наведемо лад у роботі маршрутного таксі у місті з GPS-навігацією, наступний етап – це озвучення, і один із цих елементів ми обов’язково використаємо. Ми вивчимо питання, і, якщо підприємці будуть зацікавлені, працюватимуть, то втілимо цю розумну ідею. Її я візьму на замітку.

Щодо графіків руху, то незабаром ви побачите електронні табло на центральній вулиці, на всіх зупинках з’являться графіки руху автобусів, якими зможуть скористатися інваліди-візочники.

Але зверніть увагу, що робиться зі знаками, розташованими в публічних місцях, - вони всі помальовані, побиті… Важливо поважати все те, що робить влада.

Я - прибічник того, що людей, котрі порушують правила порядку, руйнують знаки, табло тощо, потрібно не саджати у в’язницю, а карати, як кажуть в народі «рубльом» - тобто фінансово. Не можеш заплатити – мітлу, лопату в руки і – на громадські роботи.

Чого вартуватиме лучанам чистота у місті?

Ведуча: Запитання від користувача щодо екології міста. «Чи можна приділити більше уваги цьому моменту? Річка Сапалаївка – це ганьба для Луцька, як повернути чистоту водойм міста?».

Святослав Кравчук: Що стосується Сапалаївки, то нинішньою владою деякі роботи таки зроблено, її частина розчищена, треба віддати належне підприємцям – вони взялися за цю роботу.
Я не скажу, що ми це, наприклад, зробимо до 2015-ого року, але з часом… Зараз маємо City-park. Від нього до вулиці Шопена буде зроблена пішохідна зона з можливістю відпочинку для дітей та дорослих. Але, знову ж таки, потрібна підтримка мешканців, котрі не смітитимуть, не ламатимуть, не трощитимуть і прибиратимуть після себе.

Ведуча: Що стосується тих людей, які вивели каналізацію зі свого житла до річки, їх же треба штрафувати!

Святослав Кравчук: Ми штрафуємо! У нинішньому році приблизно десять будинків були заблоковані та оштрафовані через невдалі витоки, коли стоки потрапляли у річку Сапалаївку.

Ведуча: Запитання у продовження теми. Коли таки у місті встановлять смітники та баки для роздільного сміттєзбирання?

Святослав Кравчук: На жаль, практика роздільного сміттєзбирання поки не виправдала себе. Я думаю, як тільки буде сортувавальний завод для сміття, поступово це питання зніметься. Наразі, наприклад, біля багатьох шкіл є пункт прийому батарейок, плануємо поширити цю практику на усе місто, але є проблема фінансова та проблема культури мешканців, коли люди не прибирають за собою сміття або не закривають баки.

Ведуча: Наполегливий користувач знову запитує: «Коли ж встановлять смітники? Не ходіть довкола, дайте відповідь!»

Святослав Кравчук: Смітники встановлюють постійно. Ми вимагаємо від кожної торгової точки, щоб поблизу неї був смітник. Якщо в якихось районах ще їх немає, то, будь ласка, повідомте, надайте пропозиції. Щороку ми встановлюємо понад сотню смітників, на жаль, не всі вони «доживають» до наступного року.

Ведуча: Коли перед славнозвісним будинком на Рівненській, 109 буде прибране будівельне сміття, залишене заслуженими працівниками ще навесні нинішнього року?

Святослав Кравчук: Поки там ще не завершені будівельні роботи, бо не до кінця виплачені кошти 536-ому управлінню. Як тільки вони завершать, відразу буде вивезене сміття і проведений благоустрій двору. Я абсолютно впевнений у тому, що двір буде одним із найкращих у місті. Все залежить від тих людей, котрі там живуть. Окрім того, хочу гарантувати, що до Дня незалежності в дворі буде наведений порядок.

Ведуча: А чи можна вимагати від міліції, щоб вона карала людей, які курять і смітять на зупинках? Закони є, але їх ніхто не дотримується.

Святослав Кравчук: На людей, котрі курять на зупинках, сьогодні складаються адмінпротоколи. Щодо міліції, то я думаю, що в державі потрібно міняти підходи у підборі людей до правоохоронних органів, щоб таки отримати позитивний результат і підняти їх культуру. Відповідно – чекати і вимагати від них виконання поставлених завдань.
Стосовно людей, які курять або п’ють спиртне в публічних місцях, то пряме завдання міліції – притягувати їх до відповідальності, це входить до їх функціональних обов’язків. Однак, знову ж таки, проявляється людський фактор.

Парк, фонтани і дерева: КОЛИ?

Ведуча: Ще нам надійшло запитання від читачів з приводу фонтанів. Наприклад, коли запрацюють фонтани на Київському майдані та на Театральній площі?

Святослав Кравчук: Мені важко сказати. Треба наводити лад у роботі фонтану при вході в парк імені Лесі Українки. У наступному році, я сподіваюся, запрацює фонтан на Київському майдані. Залишається проблемним фонтан, який будувався за часів Антона Федоровича Кривицького на Театральному майдані. Я абсолютно впевнений, що цей фонтан працюватиме до 2015-ого року. Однак, поки що, концептуально не визначено, яким він має бути і яким чином має працювати. Проте я – прихильник того, що в центрі міста має бути музичний фонтан. Хай він буде дещо скромніший, аніж є у Вінниці, але всі комунікації вже прокладено. Переконаний, що цю справу ми, врешті-решт, повинні довести до логічного завершення.

Ведуча: Запитання від користувача щодо Центрального парку Луцька: «Коли нарешті приведуть його до ладу та завершать постійно триваючу реконструкцію?»

Святослав Кравчук: У минулому році вже розчистили канали. Сподіваюся, у наступному році ми вже замовимо технічну документацію щодо самої концепції розвитку парку. Виграний грант щодо розвитку зоокуточка. Там проводитимуться досить серйозні роботи, наразі розчищають територію за дамбою. Впевнений, що нам потрібно буде встановити насосну станцію, яка підтримуватиме режим водозабезпечення парку. Цьогоріч, у зв’язку з підтопленням, не вдалося облаштувати канали. Зараз потрібно замовити технічну документацію, щоб ми могли бачити, що і де робити.

На жаль, зауважу, сьогодні немає людей, котрі готові були б взяти під свою опіку ротонду, облаштувати там місце для дозвілля лучан. Є проблеми з клумбами. Все впирається у кошти.

З позитивів – це туристична доріжка. Вважаю, вона нормально зроблена. Потрібно навести порядок також з торгівлею, є серйозні проблеми зі старими атракціонами, які потребують заміни. Шукаємо установи, які б хотіли встановити нові атракціони.

Ведуча: З приводу обрізки дерев. Користувач запитує: «На вулиці Московській повністю зрізали дерева, вулиця втратила затишність та пристойний вигляд, чи планується там посадка нових дерев? Чому зрізали старі?».

Святослав Кравчук: Щоб дерево не вчинило біди чи шкоди людям, враховуючи невічність рослини, його треба зрізати. Проблеми через аварійно небезпечні дерева мають і пішоходи, і автомобілі. Інше питання – підсадка дерев у вже пристойному віці. На це потрібен фінансовий ресурс. Я думаю, ми вирішуватимемо проблему саме таким шляхом.

Коли дорожники завершать ремонт проспекту Перемоги, а депутати пересядуть на велосипеди?

Ведуча: Скажіть, будь ласка, хто контролює ремонт доріг, зокрема проспект Перемоги? На щойно відремонтованій вулиці неозброєним оком видно, що асфальт і смолу вкрали. Хто несе за це відповідальність?

Святослав Кравчук: Це контролює управління житлово-комунального господарства, вони підписують акти виконаних робіт. Ремонт проспекту Перемоги не закінчений. Ми домовилися, що вулиця «буде підписана» лише тоді, коли люди на інвалідних візках зможуть переїхати дорогу пішохідними переходами, які сьогодні визначені на проспекті. Міський голова категорично заборонив підписувати будь-які акти, якщо не будуть виконані ці вимоги.
Щодо ймовірної крадіжки асфальту, то мені важко сказати, я не є спеціалістом в цій галузі, тому треба звертатися до правоохоронних органів.

Ведуча: Маємо наступне запитання: Коли депутати пересядуть на велосипеди і коли у Луцьку будуть велодоріжки?

Святослав Кравчук: Наразі є програма, яка передбачає встановлення стоянок для велосипедів, по-друге, є завдання голови щодо відновлення велодоріжок в центральній частині міста. Це великий об’єм роботи, як для органів виконавчої влади, так і для контролюючих органів. Зокрема це шмат роботи для ДАІ, водіїв та, власне, тих людей, які користуватимуться велосипедом.

Що стосується керівників міської влади, то я б із радістю їздив на роботу велосипедом, але потрібні відповідні умови. Нині намагаюся більше ходити пішки, використовував би інші способи підтримки свого здоров’я.

Як насправді працюють захисники тварин у Луцьку?

Ведуча: Наступне запитання стосується одного з комунальних підприємств – «Ласка». Користувач «Волинських новин» цікавиться, коли підприємство почне виконувати свої функції? «Адже дуже обурюють антисанітарні умови утримання тварин, зграї собак на вулицях, постійно п’яні працівники підприємства та пані директор, котра відмовляється працювати, а лише організовує корпоративи, під час яких розбиваються службові машини. Хіба мешканці міста давали згоду на такий притулок?»

Святослав Кравчук: Можу з цим користувачем не погодитись. Не хочу говорити, що це підприємство працює ідеально і має ідеального керівника з усіх точок зору, але я можу з повною відповідальністю заявити, що ця людина віддана своїй справі і хоче навести лад у ній.

А щодо притулку, то завдяки залученим коштам, думаю, через рік-півтора ми цю проблему вирішимо.
Зрушення і позитивна динаміка за останні роки таки є. Попри те, що щось комусь може не подобатися.


Розмовляла Юлія ШРАМКО та читачі «Волинських новин»

ВІДЕО ЧАТУ - дивитись тут.