Після такої назви, вже і не хочеться писати далі, аналізувати і показувати ситуацію, яку можна описати одним словоcполученням - «біг по колу». Проте, коротко покажу звідки «ростуть ноги» в такої гучної назви.
Не надто важкими математичними формулами я спробував проаналізувати депутатський корпус всіх 5-ти скликань Верховної ради України. Не беру до уваги 6-те, яке ще триває. І виявилось те, що і очікував: за 20 років незалежності український народ обрав аж 70 (!) нових депутатів (це 13%), інші - 450 (87%) відпрацювали під куполом будівлі Верховної ради у декількох скликаннях. Все це не важко прослідкувати, адже дані повністю відкриті на сайті Верховної ради, Вікіпедії. Звісно є такі, які на це заслуговують, є такі котрі не заслуговують ходити коридорами законодавчого органу, але це вже інша тема...
Я намагаюсь тільки донести просту логіку речей. Якщо віз не їде, то в цьому є причина, можливо декілька, але ні з чого нічого не буває. Можуть бути погані коні (народ), може бути старий віз (економіка). Все це ми це чули. На мій погляд. поганий в нас думаю тільки кучер (влада). І 450 народних обранців, з яких реально нові люди, це 10-13%, є тією палкою в колесах української держави, палкою в нашому возі. На моє переконання, якщо людина не справляється з робою, яку їй довірив народ, вона має поступитися місцем іншим. Це банальні, не фантастичні речі, надіюсь зрозумілі кожному. Щонайменше 700 тисяч гривень українські платники податків щороку виділяють на одного з 450 депутатів на рік. Відповідно 87% нардепів отримали з наших кишень за 20 років роботи 6 мільярдів 300 мільйонів гривень. Тобто, народні обранці які є депутатами всіх 5 скликань збагатились на 14 мільйонів гривень. І це лише приблизні підрахунки. Та ч и готові ви платити програмісту який робить ваш сайт 20-ть років, а результату немає? Тенденція «топтатись на місці» не є розвитком держави і парламентаризму. Мало того, вона існує на всіх рівнях, по всій Україні. Подивіться на місцеві ради: сільські, селищні, районні, обласні. Ті самі обличчя, тільки політичні кольори змінились.
Не буду порівнювати нашу країну із Заходом. Думаю ви прекрасно розумієте ситуацію, яка є там, і різницю, яка - тут . Єдине що тривожить, що із теперішнім станом речей, дуже песимістично ставлюся до зміни влади в нашій державі. Мається на увазі омолодження влади, нових людей з новими ідеями, нових лідерів, а не тих самих тільки через рік по черзі . Змінюються люди, змінюються системи, але в Україні нічого не змінюється.