Минулого тижня Україна отримала Податковий кодекс – документ, проти прийняття якого виступили опозиція і підприємці.
І зрозуміло чому: після того, як він набере чинності, Україна перетвориться на «бананову» республіку – країну, де мешкатимуть дві касти людей – олігархи та їх обслуговуючий персонал. Середній клас, який є основою існування в демократичних країнах і який почав ставати на ноги і в Україні, зникне. Прийняттям цього кодексу влада чітко заявила: їй не потрібні незалежні, думаючі, забезпечені громадяни. Їй потрібні раби, біомаса, якою зручно керувати.
Так Президент Янукович помстився людям, які відстоювали свої права за чесні вибори у 2004 році. Ці ж люди не були серед прихильників нинішнього глави держави у 2010 році.
Чому ж все таки бізнес проти податкових нововведень? Влада в особі Прем’єра та Президента стверджує, що громадяни просто не хочуть платити податки. Який цинізм!
Та просто за рахунок збільшення надходжень від тих, які платили податки за спрощеною системою, владні чиновники хочуть компенсувати недоотримані податки з близьких до влади підприємств.
Вони діють за принципом: з миру - по нитці, олігархові - мільярд. Адже якби влада дійсно дбала про надходження до бюджету, то перш за все перекрила б можливості для відмивання грошей в офшорних зонах. Тільки один приклад: статистика свідчить, що розмір інвестицій в Донецькій області сягнув 1,58 млрд. грн., тоді як Донецька область інвестувала за кордон (в основному в економіку Кіпру) 5,9 млрд. грн. От де зарплати вчителів, медиків, пенсії пенсіонерам.
Натомість влада забрала, можна сказати, останнє у тих, кого у 90-х роках держава викинула на вулицю, позбавивши їх місця роботи. Ці люди не стали в черги за подачками від держави, а зробили самі свій невеличкий бізнес — магазин, взуттєву майстерню, столярний цех, перукарню тощо. З роками стали на ноги і утворили основу середнього класу, працевлаштували себе і дали роботу іншим. Більшість із них вели свою діяльність на основі спрощеної системи оподаткування, зокрема, фіксованого і єдиного податків. У Податковому Кодексі Януковича фіксований податок взагалі скасовується.
Для спрощенців залишається єдиний податок, плюс додаткові пенсійні збори — від 300 гривень. Тепер платити єдиний податок зможуть ті, чий річний валовий дохід не перевищує 300 тисяч гривень, хоча раніше у 1999 році було встановлено суму доходу 500 тис. грн. Для тих, хто встановить касовий апарат, сума доходу може сягати 600 тисяч грн. Але ж якщо встановити касовий апарат, то ціни на ринку стануть фіксованими. Тут уже не поторгуєшся!
Як порахували самі підприємці, в результаті таких «податкових канікул» для малого і середнього бізнесу, які обіцяв кандидат в Президенти Янукович, тепер щомісяця доведеться платити у бюджет від тисячі до трьох тисяч гривень. Цим рішенням влада практично заганяє малий бізнес у тінь, не дає йому розвиватися.
Але й цього авторам Кодексу здалося замало. Понад 20 видів підприємницької діяльності для тих, хто хоче працювати на спрощеній системі оподаткування взагалі, заборонено. Зокрема, рекламна діяльність, оренда торгових точок, оптова торгівля, бухгалтерські послуги, правова діяльність та інші віднині є недоступні для фізичних осіб - підприємців. Аби не дати остаточно можливості «підняти» голову такому ненависному їм середньому класу, влада заклала у документ ще одну норму: з 1 січня 2011 року юридичним особам буде заборонено включати до складу витрат витрати на придбання товарів (робіт, послуг) у фізичних осіб, які працюють на єдиному податку.
Як наслідок - підприємствам на загальній системі оподатковування стане невигідним співробітництво з «єдинщиками". Їм доведеться шукати постачальників тих же послуг серед більших компаній, де зазвичай ціни суттєво вищі. А це відіб’ється і на кінцевій вартості продукції. Тому заплатять за ці «новації» споживачі - ті ж вчителі, лікарі, пенсіонери, за доходи яких так дбають власники високих київських кабінетів. А щоб зробити підприємців більш зговірливими автори Кодексу вирішили надати майже необмежені права податковій інспекції. Тепер податківці мають право без попередження перевіряти «єдинщиків» (дотепер вони не могли цього робити). Більше того, їм дано право без рішення суду накладати арешт на майно підозрюваного від ухилення сплати податків, в тому числі на особисте майно. З поняттям презумції невинності розробники Податкового Кодексу, очевидно, не знайомі.
Поповнити казну автори революційного, як вони стверджують, документа хочуть не лише за рахунок малого бізнесу, а навіть соціально незахищених верств. До прикладу, не пройшла поправка щодо пільг в оподаткуванні матерів-одиначок та годувальників багатодітних родин. «Ви знаєте, скільки недоотримає бюджет!» — вигукнув один із депутатів-регіоналів. Водночас, у Кодекс введено норму про те, що при ввозі культурних цінностей на територію України не треба платити податку на додану вартість. А хто купує у нашій державі ці цінності, які вартують мільйони гривень, — добре відомо. Це точно не студенти, вчителі та лікарі.
Якщо підсумувати прийнятий документ, то його ідеологія проста: менше податків платитимуть власники великих підприємств, літаків, яхт, культурних цінностей. Їх у нашій державі декілька десятків. За них заплатять мільйони дрібних підприємців та й зрештою, кожен українець.
22 листопада на Майдані Незалежності 50 тисяч протестуючих підприємців прийняли звернення – ультиматум до Президента з вимогою щодо негайного накладення вето на цей документ. Також створено ініціативну групу з метою збору підписів за розпуск парламенту, який 269 голосами (голосувала Партія регіонів, комуністи, Блок Литвина) прийняв Податковий Кодекс. Жоден з волинських депутатів, членів фракції «БЮТ – Батьківщина» за цей кодекс не голосував.

Народний депутат України (фракція БЮТ-Батьківщина) Віктор Олійник