Дев’ятого листопада цього року на сайті Верховної Ради України було оприлюднено петицію «Про обмеження громадянських прав». З текстом Петиції можна ознайомитись на сайті Верховної Ради України – Електронні Петиції:

https://itd.rada.gov.ua/petitions/Petition/Index/708?aname=published

Петиція пропонує узаконити право органів державної влади позбавляти на певний час осіб, які вчинили злочин проти держави і суспільства: організація корупційних схем; замах на територіальну цілісність, державний суверенітет України; терористична діяльність – виборчого права та, на довічно, права обіймати державні посади, перебувати в політичних партіях.

Знавець історії СРСР, ознайомившись з текстом Петиції, може зауважити, що це чистої води більшовизм. Насправді, від 1917-го і до 1936 року в СРСР, так званих, представників експлуататорського класу було позбавлено виборчого права, вони не могли вступити, до єдиної на той час в державі, комуністичної партії. Не могли вони вступити до ВКП(б)-КПРС і набагато пізніше, хіба що за згодою вірно служити радянській владі.

Але керуючись твердженням – не всі, хто любить сало є українцями, спробуємо оцінити факт обмеження політичних та адміністративних прав з точки зору державної, національної безпеки сучасної України. Почнімо з того, що, згідно з чинним українським законодавством, права перебувати в політичній партії позбавлені працівники правоохоронних органів, СБУ, прокуратури, судді, військовослужбовці. Виборчого права позбавлені неповнолітні, неповно справні та особи без громадянства, незалежно від терміну їх перебування на території України. На державні посади не можуть прийти особи без українського громадянства та такі, що мають не погашену судимість.

Зазначені обмеження не мають прямого відношення до національної безпеки, стосуються врегулювання відносин окремих політичних, демографічних, соціальних і навіть біологічних (психічно хворі) груп суспільства в межах однієї країни. Окрім цього існують норми і механізми врегулювання відносин між громадянами та органами влади. Громадянин, який має право обирати депутатів, міського, сільського голову, Президента – не обраний на одну з перелічених посад, немає права самочинно виконувати їх обов’язки. Навіть більше, законом встановлено кримінальну відповідальність за перешкоджання роботі органів влади: представницької, виконавчої, судової. Всі ці приклади наведено з метою довести, що демократичні свободи не є і не можуть бути безмежними.Існує нерівномірний розподіл громадянських прав.

Це стосується не тільки політичних і адміністративних прав. Право на житло, роботу, навчання, медичне обслуговування, доступу до інформації, вільного обрання місця проживання, тобто всього, що забезпечує життя людини також не є абсолютним, бо неоднаковою мірою поширюються, скажімо, на різні вікові і соціальні категорії. Для прикладу – особа немає права на медичну практику, якщонемає медичної освіти; немає права неповнолітній вільно обирати місце проживаннячи набути право власності.

Таким чином, позбавлення особи, визнаної судом у скоєні злочину, пов’язаного з замахом на територіальну цілісність держави, її суверенітет, тероризмом, організацією корупційних схем (злочинних організацій)виборчого права, права перебувати в політичній партії, обіймати державні посади – не є зрадою демократичним нормам. Це є захистом національних інтересів суспільства, яке воліє жити за демократичними нормами.

За аналогією з соціальними правами – не може мати однакових політичних прав за всіма громадянами країни, який вчинив злочин проти цієї політичної системи, проти суспільства оформленого цією політичною системою. Якою б мірою ви не поважали хворого на важке вірусне захворіння, але з метою збереження свого здоров’я і життя, ви маєте право максимально обмежити його контакти з вами та іншими не хворими на цю хворобу.

Прийде час, коли осіб, що вчинили, або налаштованих вчинити злочин проти держави, суспільства не становитиме загрозливу кількість. Тоді ці обмеження можна буде скасувати. Що до речі зробили більшовики у 1936 році, переконавшись у своїй перемозі, а не через, скажімо, тиск з боку інших країн.

Не закликаю копіювати їх методи забезпечення державної, національної безпеки, натомість прошу пам’ятати, що стан безпеки суспільства залежить від самого суспільства і тому воно свідомо має робити все для забезпечення своєї безпеки, не порушуючи принципів демократії.

Вероніка Романович.