Підприємницьку діяльність я розпочав із першої на Волині приватної фірми «Феміда-Інтер», яка охороняла нафтогазові магістралі. Другий напрям, який мене зацікавив – спорт. ФК «Волинь» я придбав у 2000 році, а точніше – захисника Олега Федюкова та назву команди. Решту довелося створювати заново.
Футбол і важка атлетика стали головними напрямами роботи спортивного клубу «Волинь». А я – людиною, яка наперекір чиновницьким рішенням не дозволяє Волині зникнути зі спортивної карти країни.
Розподіляючи бюджетні кошти, всі добре розуміють, що треба виділяти гроші на медицину. А про те, що маємо зробити, аби не купувати ліки – ніхто не думає. Насправді, треба зовсім небагато: фізично і морально здорову молодь.
Лобіюючи свої інтереси, обранці громади неохоче допомагають не лише самому спорту, а й людям, які його розвивають. Коли розпочинали будівництво дитячо-юнацької футбольної школи, зіштовхнулися з повним нерозумінням представників села Прилуцьке (Ківерцівський район).
Депутати сільради віддали землі в оренду за максимальним тарифом – 10% від вартості землі (згідно із законодавством, такий відсоток коливається від одного до десяти). Та нині бути осторонь того, що відбувається у сесійних залах, бізнесменам невигідно, адже можна просто лишитися за бортом.
Я ніколи у бізнесі не намагався винайти велосипед, а за будь-яких обставин діяв за простим принципом: «Треба завжди дотримуватись слова, як би тяжко не було. А не зможеш виконати обіцянку – не бійся про це відверто сказати».