Навряд чи комусь із українських фінансистів або посадовців місцевого самоврядування  треба сьогодні доводити про переваги муніципальних позик. Так само як нікого не треба переконувати у тому, що нашим містам потрібні солідні капіталовкладення в модернізацію й оновлення практично всього – від  будівництва доріг та систем вуличного освітлення до затратної реконструкції теплопостачання, яка  зі постіним здорожчанням газу є постійним «головним болем» усіх мерій.      Важливу роль у залученні фінансових ресурсів до бюджету міста відіграють державні субвенції. Та їх обсяг не завжди відповідає реальним потребам і надходження, які пов’язані із бюджетом розвитку здійснюються не в повному обсязі,  в багатьох випадках перед завершенням бюджетного року. Ці чинники заважають ефективно спланувати використання коштів та якісно виконати роботи щодо їх освоєння.
 
Зокрема, у 2006 році бюджетом міста Луцька було передбачено субвенції із держбюджету на суму 42 млн.грн., фактично було профінансовано на 36,7 млн.грн, у 2007 році потреба склала 123,3 млн.грн., профінансовано – 100,0 млн.грн. у 2008 – 130,5 млн.грн., профінансовано 110,7 млн.грн.
 
 Тим більше, що фінансово – економічна криза в Україні, обтяжена довготривалою політичною кризою, вже завдала відчутної шкоди територіальним громадам. Суттєво зменшились надходження до місцевих бюджетів, не фінансуються загальнодержавні та регіональні програми соціально-економічного та культурного розвитку.
 
 Зміни, що відбуваються у політичному і економічному устрої України вимагають зміни підходів до формування дохідної частини місцевих бюджетів. Конкретна система міжбюджетних відносин в Україні може з’явитися тільки в результаті пошуку компромісу між самостійністю регіонів і необхідністю міжрегіонального вирівнювання умов життя.
 
Розв’язання проблеми міжбюджетних відносин має важливе значення як з точки зору виконання соціальних функцій держави, так і забезпечення економічного зростання України. На частку місцевих органів влади припадає майже половина бюджетних видатків України, у т. ч. 90 % державних витрат – на охорону здоров’я, 75 % витрат – на освіту і близько 70 % – на соціальний захист населення. При цьому місцеві бюджети практично не мають довгострокових податкових гарантій, які б відповідали функціям, що покладені на них.
На підставі вивчення статистичних  оригінальних джерел можна стверджувати, що ринок муніципальних цінних паперів є прийнятним і цивілізованим інструментом регулювання міжбюджетних відносин у країні.
 
Досвід розвинених економік свідчить, що місцеві органи влади не можуть нормально функціонувати, не випускаючи місцеві облігації. Муніципальні позики є одним із важливих інструментів фінансування критичних суспільних потреб, таких, як розвиток систем електропостачання, водопостачання та каналізації, будівництва житла, розвиток транспортних мереж, будівництво об’єктів освіти, охорони здоров’я і т. п. Можливість одержати значні додаткові фінансові ресурси для розвитку інфраструктури міст через випуск облігацій обумовлює, згідно зі світовим досвідом, високі темпи розвитку ринку муніципальних цінних паперів. Емісія облігацій місцевих позик забезпечує можливість зниження вартості обслуговування внутрішнього боргу, залучення в економіку регіону коштів іноземних інвесторів та, що більш важливо, сприяє трансформації заощаджень населення в інвестиції.
 
Емісія облігацій місцевої позики має шанс стати тим інструментом фондового ринку України, що: дозволить профінансувати створення та розвиток вільних економічних зон; дасть поштовх до подальшого розвитку фондового ринку; стане одним із напрямів легалізації коштів, що обертаються в тіньовій частині нашої економіки.
 
Залучення коштів шляхом випуску облігацій місцевої позики –тривалий процес, якому обов\'язково передує свого роду аудит фінансового стану міста – визначення його кредитного рейтингу одним з уповноважених на це агентств. Бо, орієнтуючись саме на рейтингову оцінку фінансового стану міської казни, потенційні покупці облігацій позики
 
визначатимуться, наскільки надійними є пропоновані їм на фондовому ринку цінні папери і чи варто вкладати в них кошти. Зрозуміло, чим вищою буде рейтингова оцінка міста, тим під менші відсотки зможе воно залучити кошти і тим спокійніше почуватимуться власники облігацій місцевої позики, котрим їхня власність не лише приноситиме відповідний дохід, а й, як будь-які інші цінні папери, може вільно перепродаватися на фондовому ринку чи навіть бути об\'єктом застави.
 
Випуск облігацій муніципальних позик є мобільним джерелом фінансування названих проектів. Для підвищення привабливості таких позик крім гарантованого прибутку доцільно вводити додаткові пільги власникам досить великих пакетів, наприклад право на пільгове придбання спеціально виділеної квоти житла у житловій позиці, право на придбання інших матеріальних ресурсів з міського фонду.
 
Здійснюючи місцеві запозичення, органи місцевої влади сприяють підвищенню рівня споживання суспільних послуг населенням за рахунок майбутніх поколінь. Для забезпечення соціальної справедливості вважається доцільним за рахунок отриманих з позичкових джерел коштів фінансувати довготермінові проекти, користь від яких отримуватимуть майбутні покоління, які нестимуть підвищений видатковий тягар, пов’язаний з потребою здійснювати видатки на обслуговування та повернення позик.
 
У зв’язку із цим, надзвичайної актуальності набуває проблема самостійності місцевих бюджетів, як визначальної складової фінансової незалежності місцевого самоврядування.
У 2007 та 2008 роках міська рада Луцька здійснила внутрішні запозичення шляхом випуску облігацій внутрішньої місцевої позики. Сума першого траншу становила 10 млн.грн., другого - 30 млн. грн. Кошти були спрямовані на будівництво та реконструкцію доріг і дахів. Використання коштів внутрішнього запозичення дозволило отримати в 2008 році економічний ефект 1,50грн. на кожну вкладену гривню із коштів внутрішнього запозичення 2007 року.
 
В умовах дефіцитності міських бюджетів для залучення додаткових ресурсів на розвиток міського господарства поряд із приватизацією комунальної власності можуть широко використовуватися саме муніципальні позики. Так, передавання у власність населення житлового фонду, приватизація інших об\'єктів муніципальної власності з метою підтримання і розвитку міського господарства як єдиного комплексу потребують створення гнучких комерційних структур з ремонту житла і комунікацій, забудови нових районів, благоустрою міської території тощо.
 
Провівши аналіз процедури  випуску та розміщення облігацій внутрішньої місцевої позики можна виділити як позитивні так і негативні властивості здійснення місцевих запозичень.
Таблиця 3.1
Порівняльна характеристика ознак місцевих запозичень
Позитивні властивості
Негативні властивості
Додаткове джерело фінансових ресурсів для органів місцевого самоврядування.
Є можливість забезпечення відповідно до часу сплати податків й отримання суспільних послуг
Сприяють ощадливішому ставленню органів влади до коштів бюджету, порівняно із субвенціями
Бюджет має додаткові зобов’язання щодо обслуговування боргу
Є ризики пов’язані з фіскальною, бюджетною, монетарною, валютною політиками держави
Запозичення коштів до бюджету не сприяє відшукуванню резервів розширення дохідної частини

Разом з тим, вплив економічної ситуації в країні та в світі в цілому, зумовлює потребу у пошуку додаткових джерел фінансування розвитку територіальних громад.  Сьогодні на фінансовому ринку банки не готові розміщувати муніципальні облігаціі, не надають доступних кредитних ресурсів. У таких умовах пропонується кошти, які надаються вітчизняним банкам для рефінансування зосередити у одному із них та  використати їх на випуск облігацій під стабільний відсоток.  В цьому випадку матимуть виграш усі учасники таких відносин: держава, місто (територіальна громада), банк. Держава – покращення інфраструктури, економічний розвиток,  місто - відносно дешеві додаткові фінансові ресурси, банк – стабільний дохід.
 
В сьогоднішніх умовах, у зв’язку із стрімким ростом цін на енергоносії, пріоритетним напрямом використання коштів від здійснених запозичнь повинно стати енергозбереження. При чіткому прорахуванні технічних умов на ту чи іншу реконструкцію систем енергозабезпечення місто матиме подвійний ефект: по-перше, в майбутньому значно скоротяться видатки бюджету міста на енергоносії (вивільняться додаткові кошти); по-друге, економія енергоресурсів та оптимальне їх використання дозволить вийти місту на новий, вищий та набагато ефективніший рівень господарювання.
 
Для запобігання втрати керованості суспільними процесами та руйнації інфраструктури територіальних громад в першу чергу необхідно здійснити такі невідкладні заходи у бюджетній сфері:
 - створення правових передумов для формування таких місцевих бюджетів, які б адекватно відповідали завданням та повноваженням, віднесеним до сфери місцевого самоврядування ( податок на нерухомість (багатство), зміни ствок податків на землю, ринкового збору, тощо);
 - закріплення права органів місцевого самоврядування  на отримання з державного бюджету в разі невиконання розрахунково-визначених Мінфіном річних прогнозованих надходжень доходів місцевих бюджетів безвідсоткової середньострокової позички;
 - відміну сплати ПДВ при продажі майна комунальної власності;
 - зарахування до бюджетів розвитку територіальних громад 10% податку на прибуток підприємств;
 - спрощення законодавчої процедури здійснення запозичень місцевими радами, прийняти Закон України „Про Фонд муніципальних запозичень”;
 - внести зміни до частини 2 ст.16 Бюджетного кодексу України щодо зменшення порогу чисельності населення міст, міські ради яких мають право здійснювати зовнішні запозичення із населенням 3 800 тис. мешканців до 100 тис. мешканців;
 - визначити одним із пріоритетних напрямків своєї діяльності надання органам місцевого самоврядування консалтингових послуг їх залучення інвесторів для реалізації місцевих програм соціально-економічного розвитку та організації співпраці з міжнародними та зарубіжними донорськими організаціями.