За 18 років незалежності України повністю змінились методи управління містом. Якщо за часів СРСР питання забудови міста, розвитку інженерноі та соціальноі інфраструктури вирішувались у спеціалізованих проектних інститутах, міста мали генеральні плани і, не зважаючи на відсталість радянських підходів до планування від кращих світових зразків, усе ж таки спостерігався чіткий системний підхід…
 
У першій половині 90-х років питання розвитку не стояло в принципі, економіка катастрофічно руйнувалась і розроблені за часів СРСР плани розвитку міст займали місця в архівах. В другій половині 90-х розпочалось відродження економіки, але принципово змінились підходи та потреби у нових економічних гравцях. Замість науково-обґрунтованого розміщення промислових зон, виробництва почали з’являтись там де підприємці володіли нерухомістю, розміщення стало хаотичним. Наприклад, на місці занедбаного комбінату із випуску будівельних матеріалів на його території з’явились: в адміністративному корпусі – навчальний – заклад, у переобладнаних цехах та складах розгорнулось виробництво дитячих іграшок, продаж будматеріалів (в тому числі і фасування цементу), збір металобрухту, гуртовий продаж продуктів харчування, продаж вживаних автомобільних шин і т.д.
 
Такий «вінегрет» міг наснитись проектувальнику радянських часів лише у жахливому сні. Якість житлової забудови теж значно погіршилась. Квартири перших поверхів перетворились на ресторани, магазини з холодильним та іншим технологічним обладнанням, гральні заклади та інше. Житлові квартали почали ущільнюватись, на місці спортивних та дитячих майданчиків та скверів з’явились нові будинки. Розвиток міста почали формувати не фахівці, а бізнесмени у співпраці з чиновниками та депутатами міських рад. Стало нормою, коли проектант на тій самій ділянці, в залежності від побажань чергового власника, міг запроектувати, що завгодно. Такий стан справ призводить до різкого погіршення якості життя в місті.
 
Будівельний бум 2004-2008 років сформував потужний масив замовлень для проектних організацій. Виникла нова проблема: в місті відсутня цілісна геоінформаційна система (ГІС). На сьогодні в Україні завершується етап пов’язаний з ознайомленням, вибором та створенням міських ГІС. Міста, що створили такі системи отримали потужний інструмент стратегічного планування. Західні фахівці давно зрозуміли, що часи корпоративних (розрізнених) ГІС пройшли. Перспективний -напрям-інтеграція ГІС та інших інформаційних систем у єдиний комплекс.
 
Повинен відбутись класичний перехід кількості у якість, коли потреби стимулюють до об’єднання розрізнених технічних систем у інтегровану систему для вирішення задач, але сама система дае можливість прориву у нові галузі знання, знаходить нові галузі застосування та генерує нові потреби. Кожна окремо взята корпоративна ГІС має перспективи розвитку. Цей розвиток поглиблює розрив між силою нових інформаційних технологій, застарілими методами управління міським господарством та підходами до питань стратегічного розвитку. ГІС як потужний засіб інтеграціі даних вимагає узгодження та перебудови інформаційних зв’язків між міськими службами, відпрацювання нової гармонічної інформаційної політики у місті, яка за допомогою Інтернету може стати доступною громаді (за виключенням інформації з обмеженим доступом).
 
Формуючи якісно нове ГІС середовище необхідно дотримуватись наступних принципів:
 
– ГІС повинна вирішувати конкретну прикладну задачу;
 
– результат повинен вимірюватись у конкретних одиницях (скорочення витрат грошових, часових, кадрових  ресурсів);
 
– кожна вирішена задача повинна створювати базу для постановки задач більш високого рівня.
 
Наявність взаємозв’язку між містобудівною документацією і просторовими об’єктами – це передумова просторового аналізу та управління територією. Для реалізації просторового аналізу та управління необхідно забезпечити виконання наступних вимог:
 
– кожен фізичний об’єкт, зображений на карті (схемі) повинен ідентифікуватися системою як один об’єкт, (а не як набір точок) із відповідним йому списком семантичних характеристик;
 
– графічні карти територіального планування і містобудівного зонування повинні бути пов’язані з документами, які визначають функціональне призначення і регламент зон, відповідно до територіального управління та правил землекористування і забудови;
 
– система повинна дозволяти будувати просторові запити з ціллю співвідношення об’єктів будівництва, земельних ділянок, територіальних і функціональних зон;
 
– виходячи із просторових запитів по будь-якому об’єкту, який існує або проектується, повинен проводитись аналіз його відповідності функціональному призначенню і регламенту територій на яких вона розміщена. На основі цього повинна формуватись містобудівна документація по об’єкту, в тому числі – архітектурно – будівельна.
 
Розглянемо галузі застосування ГІС.
 
1. ГІС інженерних комунікацій:
1.1 Зберігання даних про мережі;
1.2 Автоматизація роботи диспетчерских служб;
1.3 Проведення розрахунків у процесі експлуатаціі та при проектуванні розвитку.
 
2. Транспортні ГІС:
2.1 Паспортизація існуючої  мережі доріг;
2.2 Візуалізація мережі громадського транспорту;
2.3 Автоматизація роботи диспетчерських служб з використанням GPS технологій, архівація виконаних громадським транспортом рейсів;
2.4 Управління світлофорними об’єктами та іншими засобами організаціі руху;
2.5 Моделювання та оптимізація транспортних потоків.
 
3. Екологія та ГІС:
3.1 зонування міста за рівнем забрудненості, фіксація джерел забруднення( розділення за видами: радіація, СО2, електромагнітне, шумове та інше)
3.2 паспортизація зелених насаджень
3.3 нанесення меж санітарно-захістних та водоохоронних зон
3.4 моделювання впливу різноманітних факторів розвитку міста на стан екологіі
 
4. Охорона здоров’я, освіта, спорт:
4.1 паспортизація закладів
4.2 зонування міста за показником забезпеченості відповідними закладами з врахуванням віковоі структури,рівня доходів,способу забудови.
4.3 створення зон локалізаціі певних захворювань та виявлення з”вязків з п3.1 зонування міста за рівнем забруднення
4.4 прийняття науково обгрунтованих планів розбудови інфраструктури
 
5. Містобудування:
5.1візуалізація генерального плану забудови міста
5.2 зонування міста за містобудівельними регламентами
5.3 кадастр землі та нерухомості
 
6. Торгівля та побутове обслуговування населення:
6.1 розміщення закладів торгівлі та побутового обслуговування
6.2 розміщення ринків
 
7. Демографія та соціологія:
7.1 розподіл мешканців за рівнем середнього доходу
7.2 розподіл мешканців за статевим та віковим крітеріем
7.3 розподіл мешканців за рівнем освіти
 
8. Адміністративне управління та охорона правопорядку:
Зонування: адміністративних границь, міста, округів, органів територіального самоврядування, виборчих округів і.т.д.
 
9. Економіка:
9.1 наліз податків і орендної плати за землю та нерухомість
 
10. Освіта та дошкільне виховання розміщення закладів
 
Перераховані галузі застосування ГІС є найбільш типовими для сучасного міста. Однак цей перелік є відкритим і не враховуе спеціфічні особливості міст наприклад курортних чи історичних.
 
Створивши ГІС, яка включає в себе інформацію про всі параметри міста, які відомі на даний час та придатні до введення зберігання та обробки у ГІС, ми можемо говорити про створення ГІС-моделі всього міста.
 
Довідково – про тих, хто на сьогодні є світовими лідерами з виробництва геоінформаційних систем. Це насамперед американська компанія ESRI, заснована в 1969 році Джеком і Лорою Дэнджермонд. Сьогодні в ній працює більше 4000 осіб. Компанія є одним з лідерів в індустрії ГІС. За деякими оцінками, її частка на міжнародному ринку ГИС становить близько 35%.
 
Широке поширення у світі й, зокрема, у Росії, отримало сімейство програмних продуктів компанії ArcGIS.
 
І зрештою, це Bentley Systems, Inc. – компанія-розроблювач ПО САПР. Bentley є лідируючим постачальником AEC CAD-рішень. Велике портфоліо компанії для будівництва, виробництва та інших індустрій охоплює архітектуру, інженерію, конструювання й керування. Основний продукт компанії — пакет MicroStation. Тож, як бачимо, Bentley – це не лише круте авто…