Такої кількості маніпуляцій регламентом, як під час 17-ї сесії Волинської обласної ради 15 лютого 2013 року, мабуть, іще не було. А почалося все, як з’ясувалося, ще за декілька днів до сесії, коли з порядку денного вирішили вилучити деякі питання. Прийшовши на сесію й отримавши додаткові матеріали, депутати виявили, що в порядку денному немає декількох «незручних» для влади та принципових для опозиційних депутатів питань.

Перед сесією депутати отримали порядок денний, відмінний від того, який був опублікований на офіційному сайті обласної ради і розглядався на засіданнях постійних депутатських комісій ради. Цим самим голова облради Володимир Войтович перевищив свої повноваження, неправомірно вилучивши з порядку денного невигідні «прорегіональній» більшості питання на основі юридичних висновків відділу з питань юридичного забезпечення діяльності ради. Адже такі висновки носять рекомендаційний характер і не є підставою для зняття питань із порядку денного. Депутати можуть їх враховувати або ж із ними не погоджуватись, але правом формувати порядок денний у такий спосіб не наділений ніхто.

Знімати з порядку денного питання, внесені відповідно до Закону України «Про доступ до публічної інформації», – виключна компетенція депутатів. Подібні питання мають вирішуватися більшістю голосів депутатів при формуванні порядку денного сесії. Чи не тому, що в цьому крилася очевидна маніпуляція, начальник відділу з питань юридичного забезпечення діяльності ради й не поставила під цими «юридичними висновками» свій підпис, «уповноваживши» на це заступника начальника відділу? І чи не тому голова обласної ради не надто й «пручався», коли опозиційні депутати стали настоювати на поверненні до попереднього порядку денного?

Знаючи несамостійність Володимира Войтовича у прийнятті рішень, логічно припустити, що йому вкотре довелося виконувати чиюсь волю. Неважко здогадатися, на догоду кому напередодні сесії він пішов на ці маніпуляції з порядком денним. Гадаю, головний маніпулятор сам себе видав, заявивши по закінченні безрезультатного сесійного засідання, що він ще «позавчора» (тобто за два дні до сесії) знав про «сценарій» зриву сесії обласної ради. Саме такого штибу заява прозвучала того ж дня з вуст голови облдержадміністрації Бориса Клімчука.

Подібні заяви нагадують мені притчу про того, на кому «шапка горить». Адже саме за два дні до сесії з порядку денного й вилучили питання, на поверненні яких настоювали опозиційні депутати. У тому числі й питання про продовження терміну дії контракту з ректором Волинського інституту післядипломної педагогічної освіти, «опальним» для Бориса Клімчука Михайлом Сташенком…

Складається враження, що саме автор цих гучних заяв і закидів на адресу опозиції – Борис Клімчук – і спланував такий розвиток подій. А, може, йдучи на це, свідомо закладав інформаційну «вибухівку», аби спровокувати конфлікт між провладною більшістю та опозицією, щоб потім звинуватити у зриві сесії опозицію? Чи сподівався, що опозиційні депутати будуть мовчати, дивлячись, як їх намагаються «розвести, як кошенят»?!

Та цього, вочевидь, провладній більшості виявилось замало, бо маніпуляції регламентом продовжились і після початку сесійного засідання. Саме через це на цій же сесії трапився безпрецедентний випадок в історії найвищого представницького органу нашого краю, коли депутатам не надали слова для озвучення депутатських запитів. Замість цього невід’ємного права кожного депутата більшість проголосувала за запити, які не були озвучені, так званим «пакетом», навіть не ознайомлюючись із їх суттю. Таке голосування можна порівняти з купівлею «котів у мішках». Воно викликало обурення значної частини депутатів і не сприяло подальшій конструктивній роботі ради.

Не додала конструктиву й чергова маніпуляція з порядком включення питань до порядку денного. Адже питання про виділення коштів на будівництво пам’ятника Степану Бандері у місті Луцьку та внесення змін до рішення обласної ради «Про обласний бюджет на 2013 рік» було внесене та відповідно зареєстроване на розгляд 17-ї чергової сесії облради одним із перших. Проте виявилось у порядку денному аж наприкінці, 65-м. То хіба не можна було передбачити, що опозиційні депутати з цим не змиряться? Хіба не логічно, що вони настоювали на тому, аби це питання розглядалося ще до питання про внесення змін до рішення обласної ради «Про обласний бюджет на 2013 рік»? Адже в проекті йдеться про виділення хай невеликих, усього 250 тисяч гривень, та все ж бюджетних коштів – на початок зведення пам’ятника, за який нащадки нам колись дякуватимуть…

Аналізуючи перебіг того, що відбулося до сесії, під час сесійного засідання та після нього, роблю висновок: уся відповідальність за зрив сесії обласної ради 15 лютого, лягає на тих, хто дозволив собі маніпулювання регламентом. Якщо подібні речі продовжуватимуться й надалі, обласна рада цього скликання ввійде в історію з дуже негативним іміджем. Адже подібні маніпуляції руйнують місцеве самоврядування. Після такого сесійного засідання обласна рада знову опинилася на грані своєї дієздатності, і якщо її роботу найближчим часом не вдасться розблокувати, то вихід один – розпуск такої обласної ради.

Олександр Пирожик,
голова фракції ВО «Свобода» у Волинській обласній раді