Гортаючи Кобзар напередодні шевченківських днів, вкотре звернув увагу на пророцтва, які непоодиноко присутні у Шевченковій поезії.

Як правило, всі вони є переспівами з Біблії, до якої постійно звертався наш Пророк. У багатьох із них Шевченко пророкує майбутнє визволення України, її народу, заможне і щасливе майбуття українців. Яскравим прикладом є «Ісаія. Глава 35 (Подражаніє)» – поетичний твір, сповнений світлої, піднесеної, емоційної тональності, в якому показана всезагальна радість людей, які отримали волю, вийшли на «шляхи святії», закриті для владик.

Але хотів би звернути увагу сучасників на одне з пророцтв, у якому поетичними прийомами змальовано всезагальний народний гнів, що передує цій всезагальній радості. Воно міститься у поетичному зверненні Кобзаря до Осії – біблійного пророка, якому приписується авторство «Книги пророка Осії» – однієї з частин Старого Завіту.

Свій твір «Осії. Глава XIV (Подражаніє)» Шевченко написав незадовго до власної смерті. Саме в ньому, як стверджують літературні критики, Шевченко попереджає українське панство про майбутню справедливу кару за зраду соціальних та національних інтересів свого народу.

Наведу уривок із «Подражанія Осії», в якому автор звертається до неньки-України з проханням сказати це пророцтво своїм «лукавим чадам»…

Воскресни, мамо! І вернися
В світлицю-хату; опочий,
Бо ти аж надто вже втомилась,
Гріхи синовні несучи.
Спочивши, скорбная, скажи,
Прорци своїм лукавим чадам,
Що пропадуть вони, лихі,
Що їх безчестіє, і зрада,
І криводушіє огнем,
Кровавим, пламенним мечем
Нарізані на людських душах,
Що крикне кара невсипуща,
Що не спасе їх добрий цар,
Їх кроткий, п'яний господар,
Не дасть їм пить, не дасть їм їсти,
Не дасть коня вам охляп сісти
Та утікать; не втечете
І не сховаєтеся; всюди
Вас найде правда-мста; а люде
Підстережуть вас на тоте ж,
Уловлять і судить не будуть,
В кайдани туго окують,
В село на зрище приведуть,
І на хресті отім без ката
І без царя вас, біснуватих,
Розпнуть, розірвуть, рознесуть,
І вашей кровію, собаки,
Собак напоять...

Чи не варто задуматися над цими словами нашим сьогоднішнім панам-можновладцям? Мені так видається, що геть не зайве прочитати ці слова Пророка і тим моїм колегам-депутатам по Волинській обласній раді, які так бояться питань національної героїки, усіляко впираючись проти розгляду обласною радою питання щодо Героя України Степана Бандери…