-Що можна знайти на стінах замку?
-Дивіться, якийсь дурний - а що там узагалі шукати?

...Дітей ще з садочка і школи вчать, що писати на партах, стінах "Вася+Коля", або "тут був Я" негарно і невиховано. Ну і справді, не дуже приємно, як зустрічаєш подібний напис у місці, яке до того різко не призначене (на стіні будинку в центрі міста, на лавці, в новенькому тролейбусі і т.д.). Вже годі казати про видряпані написи на пам'ятках архітектури, скажімо, на непомітному місці стіни костелу, якоїсь церкви, замку типу "Олічька і Лєночька = Цьомчікі", або "FCDK"...


Якось досліджуючи старі написи Луцька, у мене виникла ідея заглянути на замкові стіни. А раптом там щось цікавеньке можна знайти? Тож, одного дня було вирішено проінспектувати зблизька віддалені фасади. Уявіть, що насправді я знайшов на стінах замку. Все правильно - написи отаких собі Олічок, Вась, але зроблені на 2-5 років тому, або вчора, а 100, 300 і навіть 500 років тому! А від того Васі перетворюються на Рудольфи і Броніслави, Олі на Пауліни, Луцьк на Луцкъ і Łuck і все тільки починається!.. Цікаво. З одного боку, люди свого часу нищили цеглу, задовільняючись такою вульгарною формою самозакоханості, а з іншого, тепер коли пройшли сотні років, чи не цікаво було б це все прочитати, а від цього отримати певну історичну цінність про те, як люди колись жили?.. От тепер і спробуй скажи: "псувати і писати на стінах "Петя дурак", чи увіковічнювати своє ім'я не гарно!"

Отже, піднявшись лівим краєм Воротньої вежі до стіни, я одразу ж зрозумів, що не обійдусь 20-хвилинною прогулянкою, не обійдусь однією-двома фотками - тут справа вимагає цілого окремого пошуку. Я виявив багатющий пласт інформації, за яким можна досліджувати історію замку і міста взагалі. Виявляється, в усі часи і народи були любителі написати "тут був Батон", але способи і принципи напису в оці "усі часи" різні. Колись писали не так, як зараз. І на стінах замку таких написів хоч греблю гати. Що цілком зрозуміло - скільки вже років замок стоїть, а рук у нас за таке не відрубували. От, вони собі мирно чекають, поки людство зверне на них увагу.

Спочатку я пройшовся від В'їзної вежі до Владичої попід зовнішньою частиною стіни. Написи подаю у хронологічному порядку в глибину віків, починаючи з часів Другої Світової.







Старіших нарисів, наскільки я добре шукав, не було. А подібних тих років ще є багато. Тут наведені тільки приклади. Кириличних написів раніше сорокових нема.

Наступна частина включає Владичу вежу, стіну між нею та Стировою. Отже, повернувши за ріг Владичої вежі, одразу кидається в очі велика розмаїтість написів, тут їх найбільше. Мабуть тому, ща ця частина завжди дивилася на поле, де було болото і ніколи не жили люди. І ніхто не міг побачити, як хтось щось видряпує на стінах. Навіть зараз це місце проглядається найслабше, бо там - парк і густі дерева.






1891 Ольга Косач. Ось цей напис! Його зробила сестра Лесі Українки - Ольга Косач, коли їхня сім'я жила неподалік замку.






A.N. KORZENIOWSKI R.P. 1799. Ще одна непересічна людина відмітилася на стіні. Коженьовський - замковий канцелярист, упорядник архівів з історії Луцька, який жив 200 років тому. Протягом 30 років він складав реєстр архіву замкової канцелярії. Частина тієї праці увійшла у відомі видання, частина була втрачена під час 2СВ, частина зберігається ще непрочитаною. І це тільки шоста частина документів, які були втрачені в пожежах. Можна собі здогадатися, яка колосальна історія концентрувалася в тій праці!








W.S. 1444 !!! Дуже цікава цеглина. Важко сказати, чи дійсно напис зроблений у 1444 році. Жодного напису за 1500-ті роки не знайдено. Навіть якщо вони є, то їх не так багато, як за наступні століття, або вони не збереглися. Логічно припустити, що старіших написів буде менше. Що і має місце. Але чи може зберегтися напис такої давності? Враховуючи те, що написи початку 1600 років збережені добре (хоча їх менше, ніж 1700-х), то нема підстав сумніватися, що написи 1400-х не могли зберегтися, адже різниця між 400 і 560 років тому не така вже й велика. Глибина прорізу цілком відповідає його збережності. Цегла, на якій зроблений напис 1444, в той час уже була, тобто цей шматок стіни був уже збудований. Щонайпізніше вона була закладена у цю стіну в 1385 році (ще за Любарта). Остаточну крапку може поставити тільки який-небудь спектроскопічний чи хімічний аналіз, тож залишаємо цей напис на роль претендента найстарішого напису на зовнішній стіні Верхнього замку (принаймні, із тих, які я виявив). А поки сюди не добралися науковці, хай кожен сам вирішує, вірити у давність цього напису, або ні.

На цьому стіна завершується. Далі Стирова вежа. Від неї йде шматочок стіни Окольного замку, на якій старих написів не виявлено. Наступна ділянка - стіна між Стировою та В'їзною. Насправді тут написів не так і багато. По-перше, через те, що велику частину цієї стіни займає фарбована стіна Художнього музею. По-друге, ця частина замку виходить на саме місто, причому на його елітну частину - Окольний замок, де жила аристократія та різного роду знать.







Ось і все. Я навів приклади написів, які можна знайти на зовнішніх стінах замку. Очевидно, немало чого залишилося поза увагою. Найстарішим знайденим написом є "W.S. 1444", або "A.D. 1602". Найбільша кількість написів знаходиться на стіні між Владичою і Стировою вежами. Там цегла просто всипана ними. Зважаючи на те, що це єдина частина, яка не те, що не виходила на місто, а навіть виглядом позбавлена його (бо дивиться на північ, де були одні болота), то там було зручно писати. Що цікаво: кириличних написів до другої половини ХХ століття майже нема. Зовсім кілька є з ХІХ. Все інше - латинське. Як правило, люди видряпували свої ініціали і рік. Інколи точну дату. Цікаві й шрифти. Місцями трапляються дуже гарні написи. Нецензурних і зневажливих повідомлень типу "Janek - kurva" не існує. Написам притаманна розмаїтість шрифтів, способів видряпування, каліграфії, ономастики, датувань. Взагалі немало цікавого ще можна там побачити.

Ось такі вони - написи... Всередині замку також можна знайти щось цікавеньке, то вже зовсім інша територія. Там можна очікувати щось зовсім нове. Але це вже окрема розмова.