Дорогі наші ветерани! Шановні мої земляки!

Ось і прийшла 65 переможна весна, і зустрічаємо ми її по-особливому. З глибокою вдячністю і щирою повагою до фронтовиків-визволителів, яких, на жаль, щороку менше серед нас.

Кожен з нас іще має шанс віддати належне ветеранам - їхньому героїзму, стійкості у випробуваннях, жертовності в ім’я держави, витривалості та наполегливості у досягненні священної мети. В усіх нас є можливість просити прощення у них за те, що не захистили від болю минулого і проблем сьогодення.

Є речі, які ніхто не в праві ні зневажати, ні привласнювати. Стосуються вони і нашої історії, і солдатів тієї страшної війни - людей великих та величних, перед якими ми у неоплатному боргу. За те, що живемо, творимо, радіємо сонцю, народжуємо дітей, пестимо онуків.

Ще одне можна сказати сьогодні напевне - період переписування нашої історії під політичне замовлення відійшов, і хочеться сподіватися, що назавжди. З нами – герої-очевидці, герої-творці цієї історії. А пам’ятники загиблим у боях — вікопомне нагадування про неї і свідчення немарності втрачених життів. Полеглі у тій війні захистити себе вже не можуть. За них заступаються Президент, Уряд, Держава. Щиро вірю, що вони з честю впораються з цією високою місією.

Патріотизм - не в радикалізмі та плюндруванні символів Великої Перемоги. Переконаний, що переважну більшість тих, хто у грудні 1991-го голосував за Незалежність України, геть не бентежать п’ятикутні зірки на скорботних меморіалах. Вони патріоти вже тому, що їхні батьки й діди воювали під бойовими червоними знаменами. І не соромилися цього, бо воювали за свою землю.

Так уже склалася доля, що Україна має безпосередній стосунок до усіх найважливіших віх історії Європи – чи то славної, чи то трагічної. І зламано чимало списів у намаганні знайти відповіді на такі складні питання як "на чиєму боці історична правда?” Маємо можливість відкрито і вільно обговорювати суперечливу історичну спадщину. Але при цьому непорушним має лишитися право кожного на свою правду. Ця обставина є не тільки виміром гармонійності і зрілості суспільства, це – головний показник рівня цивілізованості держав.

Напередодні великого свята від усього серця побажаю усім ветеранам довгих щасливих літ, міцного здоров’я, небесного покровительства і людської вдячності. Це найважливіше. Спасибі Вам за мир, спасибі за життя, спасибі за відстояну рідну землю. Шана Вам і слава! З днем Перемоги, дорогі наші!